Рішення № 56751642, 24.03.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" березня 2016 р. Справа № 906/130/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курола" (м. Житомир)

про стягнення 46701,64 грн.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь 46701, 64 грн заборгованості за поставлений товар, згідно видаткових накладних №764 від 23.09.2015; №836 від 2.10.2015; №912 від 19.11.2015; №964 від 30.11.2015., з яких: 45551, 54 грн - сума основного боргу; 444, 92 грн - 3% річних та 705, 18 грн - інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару.

Сторони своїх представників в судове засідання не направили, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач про причини неявки суд не повідомив.

Відповідачем подане клопотання від 23.03.2016 про проведення розгляду справи № 906/130/16 без участі повноважного представника. Позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Курола" на підставі видаткових та транспортних накладних: № 764 від 23.09.2015 на суму 12032,23 грн, № 836 від 22.10.2015 на суму 14084,09 грн, № 912 від 19.11.2015 на суму 12300,79 грн, № 964 від 30.11.2015 на суму 10134,43 грн, отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас" товар на загальну суму 48551,54 грн (а.с. 9-17).

В результаті неналежного виконання зобов'язання щодо оплати за отриманий товар, яке виникло в порядку ст. 692 ЦК України, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 45551,54 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, 28.01.2016 позивач направив відповідачу вимогу № 5/16 від 27.01.2016 про оплату отриманого товару на суму 45551,54 грн.

Однак, станом на день звернення до суду у відповідача перед позивачем не погашена заборгованість у розмірі 45551,54 грн, яка відповідно до довідки позивача від 23.02.2016 № 14/16 залишилась несплаченою після порушення провадження у справі (а.с.44).

В порядку ст. 625 ЦК України відповідачу в зв'язку з несвоєчасно проведеними розрахунками нараховано 705,18 грн інфляційних збитків та 444,92 грн 3% річних.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Судом встановлено, що між сторонами протягом вересня-листопада 2015 року існували правовідносини купівлі-продажу, згідно яких позивач здійснював відповідачу у спрощений спосіб, шляхом усної домовленості на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних на поставку товарів.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 45551,54 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, позивачем за період з вересня по грудень 2015 нараховані 705,18 грн інфляційних втрат та за період з 24.09.2015 по 01.02.2016 нараховані 444,92 грн 3% річних.

Перевіривши розрахунки позивача та враховуючи, що заявлений розмір інфляційних не перевищує перерахований судом, господарський суд прийшов до висновку про їх задоволення в заявленій сумі.

Однак, розрахунок 3% річних позивачем підрахований невірно. Відповідно розрахунку, проведеного судом, загальний розмір річних, який підлягає стягненню, становить 374,57 грн. Враховуючи викладене в частині стягнення 70,35 грн 3% річних слід відмовити, як необґрунтовані.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач наявність боргу визнав, доказів сплати суду не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 45 551,54 грн боргу; 3 740,57 грн 3% річних; 705,18 грн інфляційних втрат. В решті позову відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курола" (10019, м. Житомир, вул. Комерційна, 5, код 35099621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас" (49045, м. Дніпропетровськ, вул. Кільченська, 1, код 37055591):

- 45 551,54 грн боргу;

- 3 740,57 грн 3% річних;

- 705,18 грн інфляційних втрат;

- 1 375,93 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.03.16

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)