Рішення № 56751229, 24.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.16р. Справа № 904/965/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ "ДЕЛЬТА БАНК", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал", м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Одеса

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Одеса

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Одеса

про визнання Договору про відступлення права вимог від 21.10.14р. недійсним, застосування до відносин сторін наслідки недійсності Договору про відступлення права вимог від 21.10.14р. та зобов'язання повернути оригінали договорів переданих на виконання Договору про відступлення права вимог від 21.10.14р.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Найдьонова Я.О.

Представники:

від позивача: Ніколайчук О.М., представник за довіреністю № б/н від 22.02.15р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 19.02.16р. порушено провадження у справі № 904/965/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ "ДЕЛЬТА БАНК" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" (далі - відповідач) про визнання Договору про відступлення права вимог від 21.10.14р. недійсним, застосування до відносин сторін наслідки недійсності Договору про відступлення права вимог від 21.10.14р. та зобов'язання повернути оригінали договорів переданих на виконання Договору про відступлення права вимог від 21.10.14р. Крім того, зазначеною ухвалою суду залучено до участю у справі третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - третя особа-1), третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - третя особа-2), третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 (далі - третя особа-3). Справу призначено до розгляду на 24.03.16р.

23.03.16р. до суду від позивача надійшли витребувані судом документи.

24.03.16р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в підтвердження заявлених позовних вимог та просив суд проводити розгляд справи у закритому судовому засіданні.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Повноважні представники третьої особи-1, третьої особи-2 та третьої особи-3 у судове засідання також не з'явилися. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходяться конверти з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.16р. про порушення провадження у справі, які направлялися на адресу вказаних третіх осіб та були повернуті поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що третя особа-1, третя особа-2, третя особа-3 про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважних представників третьої особи-1, третьої особи-2 та третьої особи-3 за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.03.16р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 02.03.15р. № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 02.03.15р. № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.15р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича - уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк", Банк, Позивач).

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.15р. № 71 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.15р. № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.16р. до 02.09.15р. включно, а рішенням від 03.08.15р. № 147 тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.15р.

На виконання постанови Правління Національного банку України від 02.10.15р. № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.15р. № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" згідно з якими відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" строком з 05.10.15р. по 04.10.17р. призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Позивач зауважує, що 23.03.07р. між ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, Позичальник), та АТ "УкрСиббанк" було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11132055000, та Договір про надання споживчого кредиту № 11132104000 (далі разом - Кредитний договір), відповідно до умов якого Позичальник отримав кредит у сумі 75 000,00 доларів США, терміном погашення до 23.03.17р. та зобов'язувався повернути Банку кредит і сплатити проценти за його користування у розмірі та порядку визначених Кредитним договором.

Виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором забезпечувалось:

- Іпотечним договором, посвідченим 23.03.07р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю. Д. за реєстровим № 1147, згідно з яким у іпотеку була передана квартира НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 79,8 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м., що належить ОСОБА_1 (далі - Іпотечний договір);

- Договором поруки від 23.03.07р. № 103591, укладеним з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1);

- Договором поруки від 23.03.07р. № 103592, укладеним з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2).

Договором купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. за реєстровим № 2949, 2950, права вимоги АТ "УкрСиббанк" за Кредитним договором ОСОБА_1 відступлено на користь АТ "Дельта Банк".

В подальшому, Банком було укладено:

- Договір про відступлення права вимоги від 21.10.14р. (далі - Договір відступлення), укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" (далі - ТОВ ФК "Сіагал").

Відповідно до умов Договору відступлення, Банк відступив ТОВ ФК "Сіагал" належні йому майнові права за Кредитним договором.

Станом на день укладення Договору відступлення (21.10.14р.) сума заборгованості позичальника за Кредитним договором становила 93 497,09 доларів США, що станом на дату укладення Договору відступлення складало 1 210 843,41 грн. у тому числі: заборгованість за кредитом - 59 999,56 доларів США (що станом на дату укладання договору за офіційним курсом НБУ складало 777 030,30 грн.), заборгованість за відсотками 33 497,53 доларів США (що станом на дату укладання договору відступлення за офіційним курсом НБУ складало 433 813,11 грн.).

За приписами п. 1.1 Договору відступлення, ціна відступлення прав вимоги за Кредитним договором становила 10 000,00 грн., яка була сплачена Банку новим кредитором 24.10.14р. з поточного рахунку ТОВ ФК "Сіагал".

Як зазначає відповідач, у спорах, пов'язаних з виконанням неплатоспроможним банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації своїх зобов'язань перед кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними та цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За результатами проведення перевірки щодо визначення Договору про відступлення права вимоги від 21.10.14р. в якості договорів, які є нікчемними у розумінні ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (протокол від 25.09.15р. № 71 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 67 від 11.03.15) Договір відступлення права вимоги від 21.10.14р., що укладений між АТ "Дельта Банк" та ТОВ ФК "Сіагал" віднесені до нікчемних у розумінні пунктів 1, 2, 3 та 7 ч. 3. ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Повідомленнями від 24.11.15р. № 2314, 2315, 2316, 2317 ТОВ ФК "Сіагал", гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2,: гр. ОСОБА_3, були повідомлені про нікчемність Договору про відступлення права вимоги від 21.10.14р., укладеного між АТ "Дельта Банк" та ТОВ ФК "Сіагал".

Позивач зауважує, що вищезазначений Договір про відступлення права вимоги від 21.10.14р. віднесено до категорії нікчемних, оскільки за результатами перевірки виявлено, що при його укладанні та виконанні було допущено ряд порушень законодавства України та обмежень, встановлених Національним банком України, які полягають в наступному:

По-перше, п. 1.1. Договору відступлення встановлено, що загальна сума за відступлення прав вимоги за Кредитним договором, яку ТОВ ФК "Сіагал" мала сплатити на користь Банку, становить 10000,00 грн.

Всього, відповідно до умов Договору відступлення, Банк передав ТОВ ФК "Сіагал" права вимоги за Кредитним договором у сумі, яка у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, складала 1 210 843,41 грн.

Оцінка справедливої вартості майнових прав Банку за Кредитним договором при укладенні Договору відступлення не проводилась.

Таким чином, Банк, уклавши Договір відступлення, здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною, значно нижчою від звичайної (оплата більше ніж на 99% відрізняється від вартості майнових прав), що прямо зазначено у п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.

Крім того, внаслідок укладення Банком майже безоплатного правочину відступлення майнових прав за Кредитним договором, Банк втратив права на отримання грошових надходжень від позичальника в погашення їх кредитної заборгованості на суму 1 210 843,41 грн., що не могло не вплинути на фінансовий стан Банку та його можливості виконувати власні зобов'язання перед вкладниками та кредиторами.

Отже, за укладеним Договором відступлення, Банк, до дня визнання його неплатоспроможним, взяв на себе зобов'язання щодо відступлення прав вимоги за Кредитним договором, що також стало однією із причин неплатоспроможності Банку та неможливості виконання грошових зобов'язань перед кредиторами, що прямо зазначено у п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.

По-друге, ТОВ ФК "Сіагал" на момент укладення Договору відступлення, було кредитором Банку за відповідними договорами банківського рахунку, на яких обліковувались належні товариству кошти.

Станом на дату оплати ціни відступлення за Договором відступлення (21.10.14р.) на рахунку платника ТОВ ФК "Сіагал" НОМЕР_4 в АТ «Дельта Банк» обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати, тобто, на момент оплати ТОВ ФК "Сіагал" було кредитором Банку.

Отже, всі перерахування коштів, які в результаті були перераховані Банку відповідно до умов Договору відступлення, здійснювались в межах балансу АТ "Дельта Банк".

Таким чином, Банк, в період перебування у важкому фінансовому стані, кризі ліквідності та очевидної неспроможності виконувати свої зобов'язання перед кредиторами належним чином не отримав реальних грошових надходжень в оплату відступлених майнових вимог, при цьому ТОВ ФК "Сіагал" набуло право вимоги на активи Банку - майнові права кредитора.

Позивач вважає, що враховуючи те, що:

- оплата за Договором відступлення відбувалась за рахунок кредиторської заборгованості проблемного Банку перед платником - отже, реальних грошових надходжень до Банку не відбувалось;

- на момент погашення заборгованості очевидною була обмеженість у використанні ТОВ ФК "Сіагал" коштів на його рахунках та неможливість Банку виконувати свої зобов'язання перед кредиторами (вкладниками, клієнтами);

- ТОВ ФК "Сіагал" було одночасно кредитором Банку, при цьому залишки грошових коштів на рахунках юридичних осіб не гарантуються державою. Натомість вимоги кредитора - юридичної особи задовольняються (при ліквідації Банку) у встановленій чинним законодавством черговості. Значний розмір коштів на поточному рахунку ТОВ ФК "Сіагал" обумовлює ризик повного або часткового не задоволення вимог цього кредитора (у разі прийняття рішення щодо ліквідації Банку);

- умови Договору відступлення, укладеного між Банком та ТОВ ФК "Сіагал", прямо передбачають передачу контрагенту, що є одночасно кредитором Банку, майнових прав за Кредитним договором та надає кредитору - ТОВ ФК "Сіагал" переваги перед іншими кредиторами,

є підстави зробити висновок, що укладання Договору відступлення мало на меті не реалізацію активу, кошти в оплату за якого мали бути спрямовані на покращення фінансового стану і поточної ліквідності Банку та належне виконання ним своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами, а забезпечення інтересів окремого кредитора, який, на момент укладення Договору відступлення, був пов'язаною особою Банку. Таким чином, Банк уклав Договір відступлення та в подальшому прийняв оплату за ним без реальних грошових надходжень, внаслідок чого:

- Банк відмовився від власних майнових вимог, що зазначено у п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину;

- окремому кредитору було передано майно (майнові права) Банку, через що ним отримано переваги, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, що зазначено у п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що наявні порушення ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки:

- здійснивши відступлення прав вимоги згідно Договору відступлення в розмірі, який (за офіційним курсом НБУ) складав 1 210 843,41 грн., за ціною 10 000,00 грн., яка більше ніж на 90% відрізняється від розміру (вартості) прав вимоги, Банк фактично відмовився від власних майнових вимог;

- за укладеним Договором відступлення Банк, до дня визнання його неплатоспроможним, взяв на себе зобов'язання щодо відступлення прав вимоги за Кредитним договором, що стало однією з причин його неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань перед кредиторами;

- Банк, уклавши Договір відступлення та в подальшому прийнявши оплату за ним без реальних грошових надходжень, фактично відмовився від власних майнових вимог, та окремому кредитору - ТОВ ФК "Сіагал" було передано майно (майнові права) Банку, через що останнім отримані переваги, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами Банку.

Враховуючи вимоги ст.ст. 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України позивач просить суд:

1. Визнати недійсним, укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" Договір про відступлення прав вимоги від 21.10.14р.

2. Застосувати до відносин сторін наслідки недійсності Договору про відступлення прав вимоги від 21.10.14р.:

- шляхом визнання АТ "Дельта Банк" стороною (кредитором) Договору про надання споживчого кредиту від 23.03.07р. № 11132055000;

- шляхом визнання АТ "Дельта Банк" стороною (кредитором) Договору про надання споживчого кредиту від 23.03.07р. № 11132104000;

- шляхом визнання АТ "Дельта Банк" стороною (кредитором) за Договором поруки від 23.03.07р. № 103591;

- шляхом визнання АТ "Дельта Банк" стороною (кредитором) за Договором поруки від 23.03.07р. № 103592;

- шляхом повернення на поточний рахунок ТОВ "ФК "Сіагал", розміщений у АТ "Дельта Банк" грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" повернути АТ "Дельта-Банк" оригінали договорів переданих на виконання Договору про відступлення прав вимоги від 21.10.14р.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" понесені витрати на оплату судового збору.

В свою чергу, відповідач, третя особа-1, третя особа-2 та третя особа-3 не скористалися наданим їм правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України ).

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2.1. Постанови № 11 від 29.05.13р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За приписами ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки:

По-перше, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" здійснивши відступлення прав вимоги згідно Договору відступлення в розмірі, який (за офіційним курсом НБУ) складав 1 210 843,41 грн., за ціною 10 000,00 грн., яка більше ніж на 90% відрізняється від розміру (вартості) прав вимоги, фактично відмовився від власних майнових вимог, що на підставі п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ознакою нікчемності правочину.

По-друге, за укладеним Договором відступлення публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", до дня визнання його неплатоспроможним, взяло на себе зобов'язання щодо відступлення прав вимоги за Кредитним договором, що стало однією з причин його неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань перед кредиторами, що на підставі п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ознакою нікчемності правочину.

По-третє, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" уклавши Договір відступлення та в подальшому прийнявши оплату за ним без реальних грошових надходжень, фактично відмовився від власних майнових вимог, та окремому кредитору - ТОВ ФК "Сіагал" було передано майно (майнові права) Банку, через що останнім отримані переваги, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами Банку, що на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ознакою нікчемності правочину.

- Банк відмовився від власних майнових вимог, що зазначено у п. 1 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину;

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з чим судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 202, 203, 215, 216, 236, 626, 627 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 179, 198 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним, укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" (49064, м. Дніпропетровськ, проспект Сергія Нігояна, буд. 19, приміщення 2, код ЄДРПОУ 38836834) Договір про відступлення прав вимоги від 21.10.14р.

Застосувати до відносин сторін наслідки недійсності Договору про відступлення прав вимоги від 21.10.14р.:

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) Договору про надання споживчого кредиту від 23.03.07р. № 11132055000;

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) Договору про надання споживчого кредиту від 23.03.07р. № 11132104000;

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Договором поруки від 23.03.07р. № 103591;

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Договором поруки від 23.03.07р. № 103592;

- шляхом повернення на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" (49064, м. Дніпропетровськ, проспект Сергія Нігояна, буд. 19, приміщення 2, код ЄДРПОУ 38836834), розміщений у Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) грошових коштів у розмірі 10000,00 грн.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" (49064, м.Дніпропетровськ, проспект Сергія Нігояна, буд. 19, приміщення 2, код ЄДРПОУ 38836834) повернути Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) оригінали договорів переданих на виконання Договору про відступлення прав вимоги від 21.10.14р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" (49064, м.Дніпропетровськ, проспект Сергія Нігояна, буд. 19, приміщення 2, код ЄДРПОУ 38836834) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 4 134,00 грн. (чотири тисячі сто тридцять чотири грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.03.16р.

Суддя Н.Е. Петренко