Ухвала суду № 56750290, 22.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/10064/15-ц Провадження № 22-ц/795/613/2016 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Жук М. І. Доповідач - Страшний М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,при секретарі:Нечасному О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПРОММЕТБУД" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного підприємства "ПРОММЕТБУД" про стягнення грошової компенсації та моральної шкоди, завданої порушенням умов трудового договору,

в с т а н о в и в:

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2016 року позов ОСОБА_5 до ПП „ПРОММЕТБУД" задоволено частково, стягнуто з ПП „ПРОММЕТБУД" заборгованість із грошової компенсації за лікувально-профілактичне харчування ва розмірі 38 737 грн. 02 коп. за період з 01.01.2013 року по 17.04.2015 року, моральну шкоду в розмірі 4000 грн., а також вирішено судом питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПП „ПРОММЕТБУД" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити. Відповідач посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме неповідомлення його про розгляд справи та незастосування порядку заочного розгляду справи. Вказує, що обов'язок по забезпеченню лікувально-профілактичним харчуванням був покладений на ДСП „Чорнобильський спецкомбінат" та ДП „УЗФО Чорнобильської АЕС" згідно укладених з ними договорів. На думку відповідача, законодавством не передбачено здійснення компенсацій працівникам в разі невикористання або незабезпечення їх лікувально-профілактичним харчуванням.

В письмових запереченнях представник позивача ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу ПП „ПРОММЕТБУД" відхилити, а рішення суду першої ін станції залишити без змін, вважаючи його законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу та ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на момент звільнення позивача не здійснив виплату заборгованості із грошової компенсації за лікувально-профілактичне харчування в розмірі 38 737 грн. 02 коп., а тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача. Також суд прийшов до висновку, що несвоєчасним розрахунком з позивачем при його звільненні останньому завдано моральної шкоди, яка оцінена судом в 4000 грн.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 згідно наказу №102-к від 17.09.2012 року був прийнятий на роботу у ПП „ПРОММЕТБУД" на посаду стропальника; згідно наказу № 50 від 20.05.2013 року переведений на посаду дезактиваторника; згідно наказу № 137 від 06.08.2015 року звільнений з роботи на підставі ст. 39 КЗпП України за станом здоров'я, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці ОСОБА_5 та не заперечується жодною із сторін.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_5 посилався на те, що в період з 01.05.2013 року по 17.04.2015 року ПП „ПРОММЕТБУД" не забезпечувало його лікувально-профілактичним харчуванням, яке передбачене постановою КМУ від 10.09.2008 року №831 „Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження".

Відповідно до частин 1, 2, 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_5 надав відповідь ДСП „Чорнобильський спец комбінат" за № 213-294 від 05.08.2015 року, якою підприємство підтвердило, що ПП „ПРОММЕТБУД" послугами щодо забезпечення своїх працівників лікувально-профілактичним харчуванням не користується (не здійснює оплату).

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції судом були встановлені наступні обставини.

Згідно ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №831 „Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження" особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження вахтовим методом, надаються безоплатно за встановленими нормами засоби індивідуального захисту, спецодяг і взуття, місця в гуртожитку; зазначені особи безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням.

ОСОБА_5 працював у відповідача та виконував свої посадові обов'язки у зоні відчуження на постійній основі.

Забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням працівників ПП „ПРОММЕТБУД" здійснювало на підставі укладених договорів : на 2012-2013 рік - договір №17-03 від 10.04.2012 року та додаткова угода № 2 до цього договору від 31.12.2013 року з ДП „Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС"; на 2014 - договір №53/04 від 23.12.2013 року з ДСП „Чорнобильський спецкомбінат"; на 2015 рік - договір № 74/04 від 16.01.2015 року з ДСП „Чорнобильський спецкомбінат" (а.с.76-82).

З отриманої на запит апеляційного суду відповіді ДП „Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС" від 10.03.2016 року за №01-244 встановлено, що зазначене підприємство в період з квітня 2012 року по квітень 2013 року надавало ПП „ПРОММЕТБУД" послуги з забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, останнє здійснювало оплату отриманих послуг, що підтверджується відповідними актами здавання-приймання виконаних послуг.

Зазначені обставини також узгоджуються із наданою апеляційному суду ПП „ПРОММЕТБУД" карткою рахунку підприємства щодо здійснення платежів на користь ДП „Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС".

В період з 2013 року по 2015 рік послуги з лікувально-профілактичного харчування працівників ПП „ПРОММЕТБУД" були покладені на ДСП „Чорнобильський спецкомбінат" згідно договору №53/04 від 23.12.2013 року та договору № 74/04 від 16.01.2015 року.

Відповідно до п.2.1. та 2.2. зазначених договорів розрахунок за послуги з лікувально-профілактичного харчування здійснюється на умовах 100% попередньої оплати за повну вартість місячного обсягу на підставі рахунку виконавця; без попередньої оплати послуги не надаються.

В справі відсутні будь-які докази того, що в період з квітня 2013 року по 17 квітня 2015 року відповідачем ПП „ПРОММЕТБУД" здійснювалась попередня 100% оплата послуг з лікувально-профілактичного харчування для своїх працівників. На запит апеляційного суду така інформація також не була надана відповідачем ПП „ПРОММЕТБУД".

Отже, відповідачем ПП „ПРОММЕТБУД" не було доведено суду відповідними належними та допустимими документальними доказами, що підприємство виконувало умови укладених договорів та вимоги КЗпП України та Закону України „Про охорону праці" щодо забезпечення свого працівника ОСОБА_5 лікувально-профілактичним харчуванням як такого, що постійно працює у зоні відчуження, та що ОСОБА_5 мав можливість отримувати зазначені послуги в період з травня 2013 року по 17 квітня 2015 року.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, а також оцінюючи, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, апеляційний суд вважає законними та обгрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Погоджується апеляційний суд також із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, розмір якої визначений судом з урахуванням всіх обставин справи.

Таким чином, справа судом першої інстанції розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПРОММЕТБУД" відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: