Ухвала суду № 56748773, 25.03.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/2421/16-к

Провадження № 1-кс/592/956/16 УХВАЛА

про роз'яснення судового рішення

25 березня 2016 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков І. Г. , при секретарі: Троценко Ю. Ю. , за участю директора ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_1 , за участю заступника директора ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_2 , за участю представника ПАТ "Сумський завод продтоварів" за довіреністю ОСОБА_3 , за участю начальника відділу правового забезпечення ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_4 , за участю старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області Артюх О. О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Суми заяву директора ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у порядку ст. 380 КПК України, -

В С Т А Н О В И В :

23.03.2016 року директор ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_1 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми із заявою про роз'яснення судового рішення у порядку ст. 380 КПК України, в якій вона зазначила про те, що 10.03.2016 року у справі № 592/2421/16-к слідчим суддею Ковпаківського районного суду Бичковим І. Г. було постановлено ухвалу про задоволення клопотання старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області Артюх О. О. за матеріалами кримінального провадження № 12014200440004455 у відношенні невстановлених осіб ТОВ "Фіор-Агро" про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки ПАТ "Сумський завод продтоварів" (код ЄДРПОУ 00375160) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року. У зв'язку з тим, що вказаним судовим рішенням встановлено їхній (ПАТ "Сумський завод продтоварів" ) обов'язок виконати певні дії (пройти податкову перевірку) , судове рішення винесено без їхньої участі, у них виникли певні складнощі щодо виконання рішення і рішення суду є для них незрозумілим з наступних питань. Межі доказування. Відсутність зв'язку між ПАТ "Сумський завод продтоварів" та особами, що є фігурантами кримінального провадження. Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення. Сукупність обставин, встановлення яких необхідно для вирішення кримінального провадження, передбачена ст. 91 КПК України. У такому провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) ; 2) винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують чи обтяжують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Необґрунтоване розширення меж доказування може призвести до порушення вимог ст. 2 КПК України щодо зайвого використання процесуальних засобів доказування, потягти за собою порушення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. У відповідності до відомостей з ЄРДР кримінальне провадження за № 12014200440004455 від 20.08.2014 року відкрите за ч. 1 ст. 366 КК України - за фактом внесення службовими особами ТОВ "Фіор-Агро" в період часу з 01.07.2012 року по 28.02.2014 року завідомо неправдивих відомостей в податкову звітність щодо виготовленої та реалізованої продукції, що призвело до несплати ПДВ. З ТОВ "Фіор-Агро" ПАТ "Сумський завод продтоварів" не мало жодних фінансово-господарських взаємовідносин. Так само, ПАТ "Сумський завод продтоварів" нічого невідомо про фінансово-господарські відносини ТОВ "ПВП "Стандарт" з ФГ "Дніпро 97" . Як зазначається в ухвалі суду, клопотання слідчого містило відомості про те, що при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014200440004455 встановлено, що в період 2014-2015 років близько 75 % валових витрат ТОВ "ПВП "Стандарт" було сформовано за рахунок відображення фінансово-господарських взаємовідносин з ФГ "Дніпро 97" (код ЄДРПОУ 23677739) , який фактично не здійснював господарської діяльності, а при проведенні перевірки ТОВ "ПВП "Стандарт" нібито не підтверджуються податкові зобов'язання ТОВ "ПВП "Стандарт" , в тому числі за податковими накладними, виписаними в адресу ПАТ "Сумський завод продтоварів" . Однак, як їм стало відомо, це є штучно створеними та підробленими доказами, бо в акті перевірки ТОВ "ПВП "Стандарт" (стор. 20 - 22) відображені інші відомості - про реальність операцій з постачання насіння до ПАТ "Сумський завод продтоварів" , наявність первинних документів та фактично здійснені розрахунки платіжними дорученнями, через банківські установи між ПАТ "Сумський завод продтоварів" та ТОВ ПВП "Стандарт" (копія стор. 20 - 22 акту додається) . Крім того, від суду був прихований той факт, що договором поставки № 39 п від 21.05.2015 року та додатковою угодою № 1 до договору поставки від 01.07.2015 року, укладеним між ПАТ "Сумський завод продтоварів" та ТОВ "ПВП "Стандарт" , який досліджувався при перевірці, встановлено гарантії постачальника ТОВ "ПВП "Стандарт" , що насіння соняшника, яке постачається ПАТ "Сумський завод продтоварів" , попередньо придбане у виробників сільськогосподарської продукції, а саме: ФГ "АГРАРІЙ-Ч" , ФГ "ДІАЛЕНД- АГРО" , ФГ "ЕДЕЛЬВЕЙС" , ФГ ОСОБА_6 . Відсутність вказівки, які саме докази повинні бути отримані для доказування у кримінальному провадженні. Виходячи з тексту ухвали суду, надано дозвіл на перевірку ПАТ "Сумський завод продтоварів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року, тобто фактично документальної перевірки всіх операцій ПАТ "Сумський завод продтоварів" , однак у клопотанні слідчого мова йшла лише про формування податкового кредиту з ПДВ при операціях ПАТ "Сумський завод продтоварів" з ТОВ "ПВП "Стандарт" по закупівлі насіння соняшника в період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року. Незаконність надання слідчому дозволу на проведення позапланової документальної перевірки. Як зазначено у ст. 4 КПК України, кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбаченому цим кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватись закон, який суперечить цьому кодексу. Відповідно до вимог КПК України, слідчим суддею в межах його компетенції, на етапі досудового розслідування розглядаються, клопотання слідчого (прокурора) по застосуванню заходів забезпечення кримінального провадження, повний перелік видів яких визначений ст. 131 КПК України, клопотання про проведення слідчих дії, визначених у главі 20 КПК України. Ст. 131 КПК України передбачає види заходів забезпечення кримінального провадження, якими є: виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; накладення грошового стягнення; тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; відсторонення від посади; тимчасовий доступ до речей і документів; тимчасове вилучення майна; арешт майна; затримання особи та запобіжні заходи. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Тобто чинним КПК України встановлений вичерпний перелік заходів забезпечення кримінального провадження, дозвіл на проведення яких надається на підставі ухвали слідчого судді. Виходячи з викладеного, надання слідчим суддею дозволу на проведення позапланової документальної перевірки чинним КПК України не передбачено. В клопотанні також відсутні посилання слідчого на діючу норму КПК України, яка б передбачала процедуру надання слідчим суддею дозволу на проведення позапланової документальної перевірки. Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, перевірка у кримінальному провадженні є способом збирання доказів стороною обвинувачення. У кримінальному законі взагалі відсутнє право слідчого звертатися з клопотанням до суду про надання дозволу на проведення позапланової перевірки. Кримінальним процесуальним кодексом України не регламентується порядок розгляду слідчим суддею клопотань слідчого щодо надання дозволу на проведення позапланової перевірки, обсяг доказування при їх розгляді, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення перевірки. З іншого боку, у пункті п. 4 ч. 2 ст. 40 КПК вказано: "слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом" , а у ч. 3 ст. 110 КПК України записано "рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне" . Проте, жодних доказів що слідчий скористався своїм правом про самостійне призначення перевірки у матеріалах судової справи не містяться. За правилами ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Оскільки КПК України не містить можливості та порядку розгляду слідчим суддею клопотання про проведення позапланової перевірки, то клопотання слідчого є таким, що не ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального закону. З іншого боку, стаття 19 Конституції України встановлює: "Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" . На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 7, 21, 25, 380 КПК України, вона просила суд: 1. Прийняти цю заяву до розгляду, розглянути її у судовому засіданні за їхньою участю. 2. Постановити ухвалу, якою надати роз'яснення стосовно питань, що є незрозумілими у рішенні суду від 10.03.2016 року у справі № 592/2421/16-к, а саме: - вказати період, за який саме повинна проводитися перевірка, чи помилково вказаний період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року, що не має відношення до меж доказування у кримінальному провадженні/чи слід мати на увазі період з 01.07.2012 року по 28.02.2014 року, як вказано у відомостях ЄРДР кримінального провадження; - роз'яснити, чи повинні в ході перевірки перевірятись операції ПАТ "Сумський завод продтоварів" , не пов'язані з формуванням податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях із ТОВ "ПВП "Стандарт" ; - вказати, чи слід вважати, що наданий судом дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки є стосовно меж доказування у даному кримінальному провадженні за податком на додану вартість (ПДВ) , чи вказати інший перелік податків, який мав на увазі суд; - з метою визначення обсягів доказування, критеріїв, за якими можливо визначати достатність підстав для надання дозволу на перевірку, вказати норму процесуального права за КПК України, на якій підставі слідчий звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки, та норму процесуального права за КПК України, на якій підставі суд задовольнив це клопотання (вхідний № 11202 від 23.03.2016 року) (а. с. 25 - 29) .

Із змісту витягу з кримінального провадження № 1201420440004455 (№ 4) вбачається, що дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела: 26.08.2015 року. Заявник або потерпілий: матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Дата внесення до ЄРДР: 26.08.2015 року. Правова кваліфікація: (КК України 2001 року) ч. 3 ст. 212. Фабула: Директор ТОВ "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" ОСОБА_7 протягом 2014-2015 років шляхом підробки документів про постачання сільськогосподарської продукції від ТОВ "Дніпро 97" , директором якого є ОСОБА_8, зависив валові витрати та податковий кредит з ПДВ, чим ухилився від сплати податків на суму понад 3 млн. 800 тис. грн. (а. с. 3 - 5) .

Із змісту акту № 214/1402/38867768/17 від 12.02.2016 року "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" , код за ЄДРПОУ 34867768 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.11.2015 року" вбачається наступне.

Згідно наданих для перевірки документів встановлено, що ТОВ "ПВП "Стандарт" здійснювало продаж товарів - насіння соняшника, отриманих від постачальника ФГ "Дніпро 97" , код за ЄДРПОУ 23677739, які в подальшому було реалізовано наступним підприємствам-покупцям на підставі договорів, а саме: ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , код за ЄДРПОУ 375160 (а. с. 7) .

ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , код за ЄДРПОУ 375160, договір поставки № 39 п від 21.05.2015 року (с. Бездрик, Сумський район) . Постачальник: ТОВ "ПВП "Стандарт" , в особі директора ОСОБА_7 ОСОБА_9: ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , в особі директора ОСОБА_1. Предмет договору: найменування товару/номенклатура: насіння соняшника ГОСТу 22391-89; ДСТУ 4694:2006. Документи на товар які постачальник передати покупцеві: видаткова накладна, ТТН, податкова накладна, рахунок-фактура, посвідчення про якість, що відповідає вимогам ГОСТ 10852-86. Умови постачання, партія товару, кількість: загальна кількість товару за цим договором становить 1650 тон. Загальна кількість може бути зменшена чи збільшена за домовленістю сторін про постачання товару. Точна кількість товару за цим договором визначається як сума кількості товару вказана у підписаних заявках. Постачання на умовах DDР, склад покупця (с. Бездрик, Сумського району, Сумської області) . Ціна товару: попередня ціна товару визначається з розрахунку за одну тону та на момент підписання договору складає 9500,00 грн. , ПДВ 1583,33 грн. . Термін дії: до 31.12.2015 року. Постачальник: ТОВ "ПВП "Стандарт" , код ЄДРПОУ 38867768, м. Суми, вул. Пролетарська, 69. ОСОБА_9: ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , код ЄДРПОУ 00375160, с. Бездрик. вул. Зарічна, 1, Сумського району, Сумської області, 42350. На відвантаження товару від ТОВ "ПВП "Стандарт" до ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" оформлено видаткові та податкові накладні. Транспортування соняшника здійснювалось на підставі 67 товарно-транспортних накладних: № 150 від 11.08.2015 року, автомобіль Камаз НОМЕР_4, причіп НОМЕР_3, автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_10 , водій ОСОБА_11 , НОМЕР_9, замовник ТОВ "ПВП "Стандарт" , вантажовідправник ТОВ "ПВП "Стандарт" , вантажоодержувач ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , пункт навантаження вул. Білопільський шлях, 55, м. Суми, пункт розвантаження с. Бездрик, вул. Зарічна, 1, Сумського району, Сумської області, 42350, відпуск за довіреністю, отримав водій ОСОБА_11 , відпуск дозволив ОСОБА_7 , усього відпущено на загальну суму 153824,00 грн. , найменування соняшник, кількість місць 17,48 т. № 1473 від 15.07.2015 року, автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2, автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_10 , водій ОСОБА_12 , НОМЕР_8, замовник ТОВ "ПВП "Стандарт" , вантажовідправник ТОВ "ПВП "Стандарт" , вантажоодержувач ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , пункт навантаження смт Липова Долина, пункт розвантаження с. Бездрик, вул. Зарічна, 1, Сумського району, Сумської області, 42350, відпуск за довіреністю № 524 від 24.06.2015 року, отримав водій ОСОБА_12 , відпуск дозволив ОСОБА_7 , усього відпущено на загальну суму, найменування соняшник, кількість місць 21,8 т. № 1457 від 07.07.2015 року, автомобіль Камаз НОМЕР_6, причіп НОМЕР_5, автомобільний перевізник ПП ОСОБА_14 , водій ОСОБА_14 , НОМЕР_7, замовник ТОВ "ПВП "Стандарт" , вантажовідправник ТОВ "ПВП "Стандарт" , вантажоодержувач ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , пункт навантаження смт Липова Долина, пункт розвантаження с. Бездрик, вул. Зарічна, 1, Сумського району, Сумської області, 42350, відпуск за довіреністю № 524 від 24.06.2015 року, отримав водій ОСОБА_14 , відпуск дозволив ОСОБА_7 , усього відпущено на загальну суму, найменування соняшник, кількість місць 23,140 т. № 982 від 23.06.2015 року, автомобіль Камаз НОМЕР_10, причіп НОМЕР_11, автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_10 , водій ОСОБА_15 , НОМЕР_12, замовник ТОВ "ПВП "Стандарт" , вантажовідправник ТОВ "ПВП "Стандарт" , вантажоодержувач ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , пункт навантаження с. Попівщина, Роменський район, пункт розвантаження с. Бездрик, вул. Зарічна, 1, Сумського району, Сумської області, 42350, отримав водій ОСОБА_15 , відпуск дозволив ОСОБА_7 , найменування соняшник, кількість місць 14,040 т. № 978 від 23.06.2015 року, автомобіль Камаз НОМЕР_13, причіп НОМЕР_14, автомобільний перевізник ПП ОСОБА_16 , водій ОСОБА_17 , замовник ТОВ "ПВП "Стандарт" , вантажовідправник ТОВ "ПВП "Стандарт" , вантажоодержувач ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , пункт навантаження с. Попівщина, Роменський район, пункт розвантаження с. Бездрик, вул. Зарічна, 1, Сумського району, Сумської області, 42350, отримав водій ОСОБА_15 , відпуск дозволив ОСОБА_7 , найменування соняшник, кількість місць 23,970 т. Вищенаведені операції по відвантаженню товару відображено ТОВ "ПВП "Стандарт" в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 361 Кт 70: 12019729,00 грн. . Дт 70 Кт 641: 2003288,2 грн. . Дт 311 Кт 361: 12019729,00 грн. . Згідно оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 за період з 01.01.2015 року по 30.11.2015 року по контрагенту ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" встановлено: Станом на 01.01.2015 року дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня. Оборот по Д-ту - 12019729,00 грн. . Оборот по К-ту - 12019729,00 грн. . Станом на 30.11.2015 року дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня (а. с. 12, 13, 30 - 32) .

Згідно наданих для перевірки документів, встановлено, що ТОВ "ПВП "Стандарт" здійснювало продаж товарів - насіння соняшника, отриманих від постачальника ФГ "Дніпро 97" , код ЄДРПОУ 23677739, вищезазначеним підприємствам, а саме: ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , код за ЄДРПОУ 375160. Враховуючи вищевикладене порушення, за перевіряємий період з 01.01.2014 року по 30.11.2015 року не підтверджується реальне здійснення ТОВ "ПВП "Стандарт" операцій з реалізації товарів насіння соняшника на загальну суму ПДВ 8145407,0 грн. , задекларованих в декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 30.11.2015 року у сумі придбання відповідного товару від ФГ "Дніпро 97" , код ЄДРПОУ 23677739, за період з 01.01.2014 року по 30.11.2015 року, а саме: на ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , код за ЄДРПОУ 375160, на загальну суму ПДВ 1868546 грн. , а саме: за червень 2015 року у кількості 618,25 т на суму 943747 грн. , за липень 2015 року у кількості 595,02 т на суму 899162 грн. , за серпень 2015 року у кількості 15,6 т на суму 25637 грн. (а. с. 14) .

У відкритому судовому засіданні директор ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_1, заступник директора ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_2, представник ПАТ "Сумський завод продтоварів" за довіреністю ОСОБА_3, начальник відділу правового забезпечення ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_4 надали пояснення, аналогічні викладеним в заяві директора ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у порядку ст. 380 КПК України. Вони просили заяву задовольнити та роз'яснити питання, зазначені в заяві.

У відкритому судовому засіданні старший слідчий відділу кримінальних розслідувань управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області Артюх О. О. пояснив суду про те, що з'ясування, підтвердження або спростування питання товарності/безтоварності операцій з реалізації товарів - насіння соняшника між ТОВ "ПВП "Стандарт" та ПАТ "Сумський завод продтоварів" необхідне призначення та проведення позапланової документальної перевірки. Він не заперечував проти задоволення заяви директора ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у порядку ст. 380 КПК України.

Розглянувши заяву директора ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у порядку ст. 380 КПК України, вислухавши її пояснення, пояснення заступника директора ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_2, пояснення представника ПАТ "Сумський завод продтоварів" за довіреністю ОСОБА_3, пояснення начальника відділу правового забезпечення ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_4, пояснення старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області Артюх О. О. , оголосивши додані до заяви документи, документи надані в судовому засіданні, не вирішуючи питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні, суд дійшов до наступного висновку.

Із аналізу чинного конституційного, кримінального процесуального, податкового законодавства України з урахуванням рекомендацій та роз'яснень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вбачається наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Тобто кримінальне процесуальне законодавство - це галузь законодавства, система нормативних приписів, які визначають порядок кримінального провадження. Ч. 2 ст. 1 КПК України визначає склад кримінального процесуального законодавства, наводить ієрархію його джерел. Очолюють ієрархію приписи Конституції України. Як зазначено у ст. 8 Конституції України, її приписи мають, по-перше, найвищу юридичну силу, тому всі інші джерела права мають їм відповідати, а по-друге, пряму дію. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" № 9 від 01.11.1996 року також роз'яснює положення ст. 8 Основного Закону: суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Згідно з указаною постановою, допускається безпосереднє застосування норм Конституції, коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом; коли закон чи інший нормативний акт суперечить Конституції. Проте у випадку невизначеності щодо наявності такої суперечності необхідно в установленому порядку ініціювати відповідне питання перед Конституційним Судом України. Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй. Сказане щодо застосування судами Конституції як акта найвищої юридичної сили та прямої дії, в рівній мірі справедливе і для всіх інших суб'єктів правозастосування - органів досудового розслідування, прокуратури. Міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України та, згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" № 1906-ІV від 29.06.2004 року, застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Згідно з ч. 2 ст. 19 названого закону, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Подібне правило міститься й у ч. 4 ст. 9 КПК України. До кримінального процесуального законодавства належать приписи, що містяться у таких багатосторонніх міжнародних договорах (разом з додатковими угодами) : Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (набуття чинності для України 11.09.1997 року) тощо. Кримінальні процесуальні приписи містяться також у двосторонніх міжнародних договорах. Згідно із Законом України "Про правонаступництво України" № 1543-ХІІ від 12.09.1991 року та положеннями Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 року, у порядку правонаступництва застосовуються двосторонні міжнародні договори колишнього СРСР. Міжнародні договори, які регламентують кримінальні процесуальні відносини, щодо яких не передбачається надання Верховною Радою України згоди на їх обов'язковість, не є частиною національного законодавства та не мають пріоритету щодо приписів законів України в разі колізії. Разом із тим, їхні приписи застосовуються, якщо не суперечать законам України. У зв'язку з таким джерелом кримінального процесуального законодавства, як Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року (разом із додатковими протоколами до неї) слід звернути увагу на прецедентну практику Європейського Суду з прав людини. Правові позиції, що містяться в рішеннях цього суду, розкривають зміст норм Конвенції, вказують, як вони мають застосовуватися, тобто нерозривно пов'язані з текстом цього міжнародного договору. Відповідно державні органи в Україні повинні застосовувати приписи Конвенції з урахуванням правових позицій Європейського Суду. Такий обов'язок випливає з положень міжнародного та національного права, зокрема ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" № 3477-ІV від 23.02.2006 року, ч. 5 ст. 9 КПК України. Органічний зв'язок норм Конвенції і правових позицій Європейського Суду зумовлює, що юридична сила останніх похідна від юридичної сили цього міжнародного договору та вища щодо всіх актів національного законодавства України, окрім Конституції. КПК України є центральним джерелом кримінального процесуального законодавства України. Цей нормативно-правовий акт виступає цілісною, логічно узгодженою системою приписів, що на основі єдиних засадничих положень комплексно регламентує кримінальні процесуальні відносини. Кримінальне процесуальне законодавство включає також приписи інших законів, які регулюють кримінальні процесуальні відносини: "Про судоустрій і статус суддів" , "Про прокуратуру" , "Про державну податкову службу в Україні" , "Про оперативно-розшукову діяльність" тощо. Слід пам'ятати про важливу роль для кримінального процесуального законодавства рішень Конституційного Суду України. Останній здійснює офіційне тлумачення Конституції та законів України Правові позиції, сформульовані ним при виконанні цього повноваження, є загальнообов'язковими прецедентами тлумачення. Розтлумачені таким чином норми Конституції чи законів України застосовуються з обов'язковим урахуванням правових позицій Конституційного Суду України. Фактично належать до кримінального процесуального законодавства, хоча й прямо не визначаються у ст. 1 КПК України такими, приписи підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують окремі аспекти кримінальних процесуальних відносин. Ч. 3 ст. 9 КПК України визнає існування підзаконних нормативно-правових актів, положення яких стосуються кримінального провадження. Інші положення КПК України прямо вказують на видання державними органами таких актів. Так, зокрема, Кабінет Міністрів України видає акти, що визначають порядок: зберігання речових доказів стороною обвинувачення (ч. 2 ст. 100 КПК України) , здійснення витрат, пов'язаних з участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів за рахунок коштів Державного бюджету України, а також їх граничний розмір (ч. ч. 2, 5 ст. 122 КПК України) , здійснення витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів за рахунок Державного бюджету України, а також їх граничний розмір (ст. 123 КПК України) тощо. На виконання вимог КПК України Міністерство внутрішніх справ України видало наказ № 696 від 09.08.2012 року "Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобів контролю" . Наказом Генерального прокурора України "Про Єдиний реєстр досудових розслідувань" № 69 від 17.08.2012 року затверджене Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Загальнообов'язкового нормативного характеру ст. 458 КПК України надано висновкам Верховного Суду України, викладеним у резолютивній частині його ухвал про задоволення чи відмову в задоволенні заяв про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Указані висновки про те, як саме має застосовуватися відповідна норма вказаного закону щодо подібних діянь, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України, внаслідок чого вони фактично мають юридичну значущість для всіх суб'єктів права. Важливе значення для розуміння змісту кримінального процесуального законодавства мають листи і постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що видаються за результатами узагальнення судової практики та містять роз'яснення рекомендаційного характеру з питань застосування судами законодавства під час вирішення справ відповідної судової юрисдикції. На цей момент залишаються чинними і постанови Пленуму Верховного Суду України, що мали аналогічну природу та видавалися на підставі законодавства про судоустрій до внесення в нього змін у 2010 році. Отже, із всього вищезазначеного і складається кримінальне процесуальне законодавство України, в якому центральним джерелом є КПК України. Однак, некоректно ототожнювати кримінальне процесуальне законодавство з Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки перше ширше за змістом від другого.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримінальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому провадженні.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати висновки ревізій та акти перевірок.

Із змісту ст. 380 КПК України вбачається, що, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Згідно п/п 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 "Права контролюючих органів" розд. І Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) , у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Із змісту ст. 75 "Види перевірок" гл. 8 розд. ІІ Податкового кодексу України вбачається, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Із змісту п/п 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 "Порядок проведення документальних позапланових перевірок" гл. 8 розд. ІІ Податкового кодексу України вбачається, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Згідно п. 82.2. ст. 82 "Строки проведення виїзних перевірок" гл. 8 розд. ІІ Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб-підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Із змісту абз. 5 п. 2 розд. "Зміст акта (довідки) документальної перевірки" Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року № 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745 (офіційне опублікування: Офіційний вісник України, 2015, № 89 (17.11.2015 року) , ст. 2985) , вбачається, що якщо документальна перевірка здійснюється відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу II Податкового кодексу або частини десятої статті 346 Митного кодексу, зазначаються відповідні обов'язкові реквізити ухвал.

Згідно абз. 25 п/п 1.4.3. п. 1.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України 31.07.2014 року № 22 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної фіскальної служби України від 05.06.2015 року № 397, від 11.11.2015 року № 889) (опублікування в періодиці: Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации, 2015, 03, № 9, Бухгалтер, 2015, 02, № 8) , проведення документальних перевірок на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу доцільно здійснювати органам державної фіскальної служби, визначеним у відповідному рішенні суду (слідчого судді) про призначення такої перевірки.

Із змісту абз. 2 п. 2 листа Державної податкової служби України "Щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання" № 20727/7/10-0217/2986 від 31.07.2012 року (опублікування в періодиці: Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации, 2012, 10, № 40, Бухгалтер, 2012, 10, № 38, Дебет-Кредит, 2012, 10, № 42, Головбух, 2012, 10, № 38, Бухгалтерський тиждень, 2012, 10, № 43) вбачається, що однією із підстав для проведення органом ДПС документальних позапланових перевірок, у відповідності до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України є отримання органом ДПС ухвали суду про призначення перевірки.

Із змісту абз. 2 п. 2 розд. "080.000.000 Податковий контроль" "Висновків Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень за II півріччя 2014 року" від 01.07.2015 року (опублікування в періодиці: Вісник Верховного Суду України, 2015, 00, № 8, Вісник Верховного Суду України, 2015, 00, № 9, Вісник Верховного Суду України, 2015, 00, № 10, Вісник Верховного Суду України, 2015, 00, № 11) вбачається, що відповідно до підпункту 78.1.11. п. 78.1 ст. 78 ПК України однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання ухвали суду про призначення перевірки.

Із змісту листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання порядку здійснення судового провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" № 10-1717/0/4-12 від 21.11.2012 року вбачається, що ухвала суду про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні (ч. 4 ст. 380 КПК України) може бути оскаржена протягом 7 днів із дня проголошення.

Отже, що стосується питання: - вказати період, за який саме повинна проводитися перевірка, чи помилково вказаний період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року, що не має відношення до меж доказування у кримінальному провадженні/чи слід мати на увазі період з 01.07.2012 року по 28.02.2014 року, як вказано у відомостях ЄРДР кримінального провадження, то суд дійшов до наступного висновку.

Оскільки, ТОВ "ПВП "Стандарт" здійснювало продаж товарів - насіння соняшника, отриманих від постачальника ФГ "Дніпро 97" , ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , код за ЄДРПОУ 375160, в червні, липні та серпні 2015 року, відтак перевірка повинна проводитися за період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року.

Отже, що стосується питань: - роз'яснити, чи повинні в ході перевірки перевірятись операції ПАТ "Сумський завод продтоварів" , не пов'язані з формуванням податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях із ТОВ "ПВП "Стандарт" , то суд дійшов до наступного висновку; - вказати, чи слід вважати, що наданий судом дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки є стосовно меж доказування у даному кримінальному провадженні за податком на додану вартість (ПДВ) , чи вказати інший перелік податків, який мав на увазі суд, то суд дійшов до наступного висновку.

В ході проведення документальної перевірки повинна проводитися перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) , яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків) , фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, що стосується питання: - з метою визначення обсягів доказування, критеріїв, за якими можливо визначати достатність підстав для надання дозволу на перевірку, вказати норму процесуального права за КПК України, на якій підставі слідчий звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки, та норму процесуального права за КПК України, на якій підставі суд задовольнив це клопотання, то суд дійшов до наступного висновку.

Згідно клопотання про призначення документальної позапланової перевірки від 10.03.2016 року старший слідчий відділу кримінальних розслідувань управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області Артюх О. О. керувався ст. ст. 40, 84, 91, 93, 110 КПК України; ст. 78 Податкового кодексу України (вхідний № 9268 від 10.03.2016 року) (а. с. 1, 2) .

Постановляючи ухвалу про дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись ст. 79, 93, 99 КПК України, а також керуючись ст. 19 Конституції України; ст. ст. 2, 9, 21, 25, 38, 91, 94, 532, 533 КПК України; ст. ст. 75, 78, 82 ПК України, було надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні № 12014200440004455 позапланової документальної перевірки ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" (код ЄДРПОУ 375160) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року.

Крім того, судом було ухвалено проведення позапланової документальної перевірки доручити спеціалістам ГУ ДФС у Сумській області, визначити строк проведення позапланової документальної перевірки в межах 15 робочих днів. З урахуванням положень ст. 82 ПК України це означає, що в залежності від того, чи є ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" великим платником податків, суб'єктом малого підприємництва, іншим платником податків, тривалість перевірки має становити відповідно 15 робочих днів, 5 робочих днів, 10 робочих днів.

Крім того, п. 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Дана ухвала слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми щодо питання можливості призначення перевірки була постановлена з урахуванням судової практики Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, а саме: з урахуванням постанови Верховного Суду України від 26.01.2016 року по справі № 826/3783/13-а|21-2708а15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55476502) ; з урахуванням постанови Верховного Суду України від 27.01.2015 року по справі № 21-494а14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42886571) ; з урахуванням постанови Верховного Суду України від 23.12.2014 року по справі № 21-576а14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42202904) ; з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від 17.03.2014 року по справі № К/800/23154/13|2а-10552/12/2670 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37940483) ; з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року по справі № К/800/32041/13|801/639/13-а (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36334672) ; з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від 12.09.2013 року по справі № К/800/29362/13|2а-11811/12/2670 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33578939) .

Дана ухвала слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми щодо питання можливості оскарження ухвали слідчого судді про роз'яснення судового рішення була постановлена з урахуванням судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а саме: з урахуванням ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.04.2016 року по справі № 5-838км16 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56340962) ; з урахуванням ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.10.2015 року по справі № 5-2286км15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52081090) ; з урахуванням ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.07.2015 року по справі № 5-1561км15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46298938) ; з урахуванням ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року по справі № 5-1561км15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46359225) ; з урахуванням ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.11.2014 року по справі № 5-2852км14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55476502) .

Крім того, посилання на п. 4 ч. 2 ст. 40 КПК України є недоречним, оскільки Законом України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 року (із змінами і доповненнями) пункт 4 частини другої статті 40 КПК України було виключено (офіційне опублікування: Голос України, 2014, 10, 25.10.2014 № 206, Офіційний вісник України, 2014, № 87 (07.11.2014 року) , ст. 2471, Урядовий кур'єр, 2014, 11, 14.11.2014 року № 212, Відомості Верховної Ради України, 2015, № 2-3 (16.01.2015 року) , ст. 12) .

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно ст. 251 ЦК України "Поняття строку та терміну" строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно ст. 252 ЦК України "Визначення строку та терміну" строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При характеристиці строків і термінів у цивільному праві слід виходити з того, що вони є проявом "соціального часу" як форми перебігу суспільних процесів і явищ. Суспільні зв'язки і відносини, становлячи зміст соціального часу, виникають на базі тієї діяльності, яка здійснюється людьми. І хоч просторово-часові форми, які їх опосередковують, існують об'єктивно, усвідомлення останніх людьми в умовах суспільства стає одним із важливих чинників у науковому управлінні соціальними процесами. Питання про роль та місце строків у цивільних правовідносинах можна розглядати в декількох площинах: а) строк як момент виникнення (початку) або припинення правовідношення; б) строк як одна з умов, що визначає його зміст; в) строк як критерій правомірності (своєчасності) поведінки учасників правовідносин тощо. При аналізі строків останні найчастіше з'ясовуються з огляду на їх місце у системі юридичних фактів. Цивільно-правові строки є часовою формою розвитку цивільних правовідносин, формою існування та здійснення (виконання) суб'єктивних прав та обов'язків їх учасників. Однак строки не можна віднести ані до дій, ані до подій, як і не посідають вони самостійного місця в загальній системі юридичних фактів. Виступаючи часовою (темпоральною) формою, в якій відбуваються події та вчинюються дії (бездіяльність) , строки (терміни) породжують юридичні наслідки лише у зв'язку з діями і подіями. Саме тому в ст. 251 ЦК України строком визнається період у часі, із закінченням якого пов'язана певна дія чи подія, що має юридичне значення. У цьому разі строк обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями чи годинами. Початок строку чи його закінчення може визначатись також вказівкою на подію, що має неминуче настати. Терміном же визначається момент у часі, із настанням якого пов'язана певна дія чи подія, що має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або ж вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Розмежування категорій "строк" і "термін" має важливе методологічне значення не лише для цивільного права тощо, а й для розуміння відповідних часових понять при застосуванні норм кримінального, кримінального процесуального, трудового та інших галузей законодавства. На жаль, на рівні не лише інших галузей права, а й підзаконних нормативних актів чинного законодавства таке розмежування названих понять не завжди послідовно проводиться, коли замість поняття "строк" вживається поняття "термін" або навпаки. Попросту кажучи строк - це період часу, а термін - це момент часу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України; ст. 369 - 372, 375, 376, 380 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву директора ПАТ "Сумський завод продтоварів" ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у порядку ст. 380 КПК України задовольнити.

Роз'яснити, що оскільки ТОВ "ПВП "Стандарт" здійснювало продаж товарів - насіння соняшника, отриманих від постачальника ФГ "Дніпро 97" , ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" , код за ЄДРПОУ 375160, в червні, липні та серпні 2015 року, відтак перевірка повинна проводитися за період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року.

Роз'яснити, що в ході проведення документальної перевірки повинна проводитися перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) , яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків) , фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Роз'яснити, що згідно клопотання про призначення документальної позапланової перевірки від 10.03.2016 року старший слідчий відділу кримінальних розслідувань управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області Артюх О. О. керувався ст. ст. 40, 84, 91, 93, 110 КПК України; ст. 78 Податкового кодексу України.

Роз'яснити, що, постановляючи ухвалу про дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись ст. 79, 93, 99 КПК України, а також керуючись ст. 19 Конституції України; ст. ст. 2, 9, 21, 25, 38, 91, 94, 532, 533 КПК України; ст. ст. 75, 78, 82 ПК України, було надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні № 12014200440004455 позапланової документальної перевірки ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" (код ЄДРПОУ 375160) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали слідчого судді.

Ухвала про роз'яснення судового рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Копію ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати особі, що звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (ухвалу) .

Слідчий суддя: І.Г. Бичков