Ухвала суду № 56745084, 17.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №640/19132/15-к, Провадження №11сс/790/333/16 Слідчий суддя: Муратова С.О.

Категорія: запобіжний захід

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Остапчика С.В.,

суддів Курила О.М. та Шевченко В.В.,

при секретарі Черкасові А.О.,

за участю прокурора Фальченко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні Апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10 березня 2016 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_2, який народився 9 грудня 1964 року у м.Антрацит Луганської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, не судимого, зареєстрованого за адресою: м.Харків, пров.Варениківський,9,

В С Т А Н О В И Л А :

У провадженні слідчого Управління СБ України в Харківській області перебуває кримінальне провадження №22015220000000386 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.201, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 11 листопада 2015 року щодо підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 7 січня 2016 року.

5 січня 2016 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова підозрюваному ОСОБА_2 строк тримання під вартою в продовжено до 4 березня 2016 року.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 2 березня 2016 року підозрюваному ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 11 березня 2016 року.

10 березня 2016 року слідчий суддя Київського районного суду м.Харкова, розглянувши клопотання слідчого про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєю ухвалою задовольнив клопотання слідчого і продовжив підозрюваному ОСОБА_2 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 8 травня 2016 року з визначенням застави в розмірі 964.600 гривень.

Захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 оскаржив зазначену ухвалу слідчого судді від 10 березня 2016 року. У своїй апеляційній скарзі він просив ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Обгрунтовуючи свої вимоги, захисник послався на відсутність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, недоведеність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, відсутність потерпілих у справі, а також відомості про особу підозрюваного, зокрема, що він є немолодою і хворою людиною, раніше не судимий, має міцні соціальні звязки, родину, дітей, роботу, нерухомість.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши доводи захисника, вислухавши думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Згідно зі ст.178 Кримінального процесуального кодексу України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст.194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З наданих Київським районним судом м.Харкова матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється в тому що за невстановлених в ході досудового слідства обставин, але не пізніше 8 листопада 2015 року він налагодив контакт із невстановленою в ході досудового слідства особою, яка мала у своєму розпорядженні на території Російської Федерації вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини. Згідно досягнутої між ними домовленості, вказана особа в заздалегідь обумовленому місці в районі інформаційно-попереджувального знаку №1239 (Дергачівський район Харківської області, поза межами населеного пункту) на лінії державного кордону України з Російською Федерацією мала передати ОСОБА_2 з території Російської Федерації на територію України вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини.

Реалізуючи виниклий злочинний умисел, направлений на переміщення через митний кордон України поза митним контролем вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин, ОСОБА_2 не пізніше 22 години 8 листопада 2015 року прибув в район інформаційно-попереджувального знаку № 1239, де на лінії державного кордону України з Російською Федерацією зустрівся із вказаною невстановленою особою та отримав від неї на території Російської Федерації для подальшого переміщення через митний кордон України поза митним контролем наступну зброю, бойові припаси та вибухові речовини: 1 автомат АКС-74 із 120 набоями калібру 5,45х39 до нього, 4 тротилові шашки вагою по 200 грамів кожна, 2 підривача типу ЕДП, 1 ручний протитанковий гранатомет РПГ-7Н2 із оптичним прицілом, 1 реактивну протитанкову гранату РПГ-26, 3 спеціальні снайперські гвинтівки «ВСС Гвинторіз» та 240 набоїв СП-5 до них.

В подальшому приблизно о 22 годині 8 листопада 2015 року зазначені предмети були переміщені ОСОБА_2 разом із невстановленою в ході досудового слідства особою через митний кордон України з Російською Федерацією поза митним контролем в районі інформаційно-попереджувального знаку №1239 поза межами населеного пункту в Дергачівському районі Харківської області.

Одразу після вчинення зазначених дій ОСОБА_2 був виявлений співробітниками СБ України та затриманий співробітниками Державної прикордонної служби. В ході огляду місця події при ньому були виявлені та вилучені перелічені вогнепальна зброя, бойові припаси та вибухові речовини.

Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи №1956/10957 від 24 грудня 2015 року, зазначені вище 3 спеціальні снайперські гвинтівки «ВСС Гвинторіз» відносяться до категорії бойової вогнепальної зброї, а 240 набоїв СП-5 до них відносяться до категорії бойових припасів, які є придатними для здійснення пострілу.

Згідно з висновком спеціаліста, наданому під час огляду від 10 листопада 2015 року, гранатомет РПГ-7Н2 із оптичним прицілом відноситься до категорії вогнепальної зброї та є придатним до стрільби.

Крім того, ОСОБА_2 приблизно о 22 годині 8 листопада 2015 року на державному кордоні України з Російською Федерацією в районі інформаційно-попереджувального знаку №1239 (Дергачівський район Харківської області, поза межами населеного пункту) без передбаченого законом дозволу отримав від невстановленої в ході досудового слідства особи зброю, бойові припаси та вибухові речовини: 1 автомат АКС-74 із 120 набоями калібру 5,45х39 до нього, 4 тротилові шашки вагою по 200 грамів кожна, 2 підривача типу ЕДП, 1 ручний протитанковий гранатомет РПГ-7Н2 із оптичним прицілом, 1 реактивну протитанкову гранату РПГ-26, 3 спеціальні снайперські гвинтівки «ВСС Гвинторіз» та 240 набоїв СП-5 до них.

В подальшому ОСОБА_2, усвідомлюючи, що зазначені предмети відносяться до категорії зброї, бойових припасів та вибухових речовин, а також що він не має відповідного дозволу для поводження із ними, перемістив їх від лінії державного кордону України з Російською Федерацією вглиб території України на відстань 7-10 метрів, після чого був виявлений співробітниками СБУ.

Згідно з висновком судово-балістичної експертизи №1956/10957 від 24 грудня 2015 року, вказані вище 3 спеціальні снайперські гвинтівки «ВСС Гвинторіз» відносяться до категорії бойової вогнепальної зброї, а 240 набоїв СП-5 до них відносяться до категорії бойових припасів, які є придатними для здійснення пострілу.

Відповідно до висновку спеціаліста, наданому в ході огляду від 10 листопада 2015 року, гранатомет РПГ-7Н2 із оптичним прицілом відноситься до категорії вогнепальної зброї та є придатним до стрільби.

9 березня 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про змінену підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.201, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України (переміщення через митний кордон України поза митним контролем вибухових речовин, зброї та боєприпасів за попередньою змовою групою осіб, носіння та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу).

Обгрунтованість підозри підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, протоколом огляду місця події від 8 листопада 2015 року, в ході якого у безпосередній близькості від державного кордону України в районі інформаційно-попереджувального знаку № 1239 (Дергачівський район Харківської області, поза межами населеного пункту) був виявлений ОСОБА_2, при якому знаходились перелічені вище вогнепальна зброя, бойові припаси та вибухові речовини; протоколом допиту свідка ОСОБА_3, який повідомив про обставини затримання ОСОБА_2 8 листопада 2015 року у безпосередній близькості від державного кордону України зі зброєю; висновком судово-балістичної експертизи №10956/10957 від 24 грудня 2015 року, відповідно до якого гвинтівки ВСС «Гвинторіз» із патронами СП-5 відносяться до категорії бойової вогнепальної зброї та бойових припасів відповідно.

Постановою заступника прокурора Харківської області від 9 березня 2016 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22015220000000386продовжено до шести місяців, тобто до 11 травня 2016 року.

Для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування даного кримінального провадження органу досудового слідства необхідно отримати висновки судової експертизи зброї та слідів і обставин її використання, проведення якої призначено 19 січня 2016 року, а також комплексної судової вибухотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин та продуктів вибуху (пострілу), призначену постановою слідчого від 9 лютого 2016 року.

Раніше виконати зазначені експертизи не видавалось за можливе у зв'язку із тим, що підрозділи вибухотехнічної експертизи МВС перебувають у стадії реформування та не виконують експертних досліджень, що підтверджується листом директора Харківського НДЕКЦ МВС України.

2 березня 2016 року під час судового розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_2 заявив, що його було нібито викрадено та силоміць доставлено на кордон, де в подальшому інсценовано інкриміновані йому злочини. Перевірка зазначеної заяви викликає необхідність проведення додаткових процесуальних дій, зокрема, допиту підозрюваного, витребування з поліції відомостей щодо наявності кримінальних проваджень за цим фактом, допиту свідків, на яких посилається ОСОБА_2

Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 більшу частину 2015 року перебував за межами України (приблизно 236 днів) переважно на території Російської Федерації.

Проаналізувавши перелічені обставини справи, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.201, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, враховуючи характер і обєктивні обставини справи, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, а також відомості про його особу, може здійснити дії, передбаченіпунктами 1,2,4,5 ч.1ст.177 Кримінального процесуального кодексу України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інше кримінальне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги захисника такі висновки не спростовують. Правова оцінка належності доказів та доведеності вини у вчиненні злочинів може бути дана лише під час судового розгляду після закінчення досудового розслідування і направлення обвинувального акту до суду, а перевірка заяви підозрюваного про застосування до нього незаконних заходів дізнання, призначена ухвалою слідчого судді, яка оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, згідно з яким застосування щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним, оскільки ризики, встановленні судом при обрані йому запобіжного заходу, на момент внесення клопотання слідчого, не зменшилися, а наведені у клопотанні обставини (відсутність результатів експертних досліджень, необхідність проведення прокурорської перевірки) перешкоджають завершенню досудового розслідування.

За таких обставин підстав для скасування ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10 березня 2016 року суд апеляційної інстанції не вбачає.

Беручи до уваги наведене, керуючись статтями 404,405,407,418,419,422 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10 березня 2016 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Остапчик С.В.

Судді Курило О.М.

ОСОБА_4