Рішення № 56737927, 02.12.2015, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1567/14-ц Провадження № 2/450/199/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді -Кукси Д. А. при секретарі -Козак К. В.

за участю представника

позивача ОСОБА_3

відповдіача ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про проділ житлового будинку в натурі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, позовні вимоги якого пізніше уточнила, в якому просить суд винести рішення, яким провести реальний розподіл житлового будинку під АДРЕСА_1 та встановити порядок користування прибудинковою земельною ділянкою.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка покликається на те, що за час перебування шлюбі з відповідачем ОСОБА_9. ними було перебудовано житловий будинок АДРЕСА_1. Рішенням апеляційного суду Львівської області від 14.06.2013 року будинок визнано спільним майном подружжя. Позивачка вказує, що відповідач не бажає добровільно надати їй можливість користуватися її часткою будинку, чим порушує її законне право на користування даною часткою, самовільно проводить добудови та переобладнання будинку.

На підставі наведеного позивачка просить захистити її майнові права, шляхом задоволення позову.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_6 та її представник за дорученням ОСОБА_10 позовні вимоги підтримали та просять суд провести поділ житлового будинку відповідно до єдиного варіанту поділу запропонованого висновком судової інженерно-технічної експертизи № 381/382.

Відповідач ОСОБА_9. та його представники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позовні вимоги позивача не визнали покликаючись на наявні в матеріалах справи письмові заперечення, зокрема покликаються на те, що у позивачки ОСОБА_9 відсутні правові підстави претендувати на ? ідеальну частину спірного будинку, оскільки такий на підставі договору дарування, який в судовому порядку не визнавався недійсним належить ОСОБА_9. в цілому, а тому в експерта не було правових підстав проводити поділ будинку між сторонами. На підставі наведеного просять суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, заслухавши покази представників сторін, суд приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним з способів захисту є визнання права (п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що за час перебування сторін у шлюбі, відповідачем ОСОБА_9. було набуто житловий будинок та в подальшому спільно подружжям було перебудовано житловий будинок АДРЕСА_1.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.02.2005 року, окрім усього, житловий будинок АДРЕСА_1 визнано спільною сумісно власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_9.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 14.06.2013 року, яке набрало законної, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.02.2005 року, скасовано та ухвалено нове, яким житловий будинок АДРЕСА_1 визнано спільним майном подружжя.

У своєму рішенні від 14.03.2013 року апеляційний суд Львівської області виходив з того, що виходячи з положень ст. 60 СК України, дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності можуть належати лише будівельні матеріали, використані в процесі будівництва, а не на житловий будинок, право власності на який до введення його в експлуатацію у встановленому порядку не зареєстровано, та який не може бути визнаний судом як об'єкт права спільної сумісної власності, а може бути визнаний судом лише як спільне майно подружжя.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1,2,3 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В ході розгляду справи сторонами не заявлено позовних вимог щодо визнання спірного майна спільною частковою власністю.

Враховуючи вищенаведене, суд виходить з того, що оскільки спірний житловий будинок зведено сторонами за час шлюбу, що дає можливість визнати його об'єктом права спільної власності подружжя, в силу положень ст. 63, ч. 1 ст. 70 СК України їх частки у такому майні є рівними.

Згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

З метою реального розподілу житлового будинку під АДРЕСА_1, між співласниками відповідно до належних їм часткам, експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову інженерно - технічну експертизу на підставі якої складено висновок № 381/382 від 14.08.2015 року, згідно якого встановлено ринкову вартість житлового будинку під АДРЕСА_1 у розмірі 1 076 990,00 грн. (один мільйон сімдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто грн.) та визнано технічно можливий варіант розподілу житлового будинку запропонований позивачем.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В результаті проведеного дослідження в ході судового розгляду справи висновку судову інженерно - технічної експертизи № 381/382 від 14.08.2015 року, враховуючи заперечення сторін та доводи на які вини покликаються на їх обґрунтування, суд прийшов до висновку, що оскільки відповідно до згаданого висновку, запропонований варіант розподілу житлового будинку є єдино можливим з технічної точки зору враховуючи особливості об'ємно планувальних рішень житлового будинку, а саме сполучення приміщень мезоніну з сходовою кліткою, запропонований варіант поділу є прийнятним і справедливим та таким, що максимально буде відповідати інтересам сторін, з урахуванням грошової компенсації за відхилення від ідеальних частин на користь позивача співвласнику 21/50 частин ( менше на 4,85 кв.м. загальної площі), що становить у розмірі 85 402, 00 грн.

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_9. на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню половина коштів сплачених за проведення експертизи та судових витрат.

Керуючись ст.ст. 11,60,61,88,209,213,214,218.222 ЦПК України, ст.ст. 368,370,372 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Провести реальний розподіл житлового будинку під АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_9 до ОСОБА_6.

Визначити реальну частку ОСОБА_9 в житловому будинку під АДРЕСА_1 у розмірі 29/50 частин.

Визначити реальну частку ОСОБА_6 в житловому будинку під під АДРЕСА_1 у розмірі 21/50 частин.

Виділити у власність ОСОБА_9, співвласнику 29/50 частини, наступні приміщення у житловому будинку під АДРЕСА_1 : на першому поверсі : приміщення 1-1 загальною площею 6,9 кв.м.; Житлова кімната 1-2 - загальною площею 13,4 кв.м.; Житлова кімната 1-3 - загальною площею 13,1 кв.м.; Тамбур 1-загальною площею 2.3 кв.м.; Тамбура 11- загальною площею 2.4 кв.м.

Виділити у власність ОСОБА_6 співвласнику 21/50 частини наступні приміщення у будинку під АДРЕСА_1 : на першому поверсі : приміщення 1-4 загальною площею 5,1 кв.м. приміщення 1-5 загальною площею 6.1 кв.м; приміщення 1-6 загальною площею 1.8 кв.м.; приміщення 1-7 загальною площею 1.0 кв.м.; по мезоніну : Коридор 1-8 - загальною площею 5,0 кв.м; Житлова кімната 1-9 - загальною площею 9,4 кв.м.

Зобов'язати ОСОБА_9 сплатити ОСОБА_6 85 402,00 грн. (вісімдесят п'ять тисяч чотириста дві гривні) компенсації від відступу від рівності часток у житловому будинку.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 2960,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесять гривень) половини суми коштів сплачених за проведення експертизи та половину суми сплаченого судового збору, що становить у сумі 253, 75 грн. (двісті п'ятдесят три гривні 75 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СуддяД. А. Кукса