Вирок № 5673703, 25.08.2009, Миронівський районний суд Київської області

Справа № 1-82/2009

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2009 року Миронівський районний суд Київської області в складі головуючої судді - Капшук Л.О.

при секретарі - Скринській І.В.,

за участю прокурора - Вітанівської Т.С.

потерпілого - ОСОБА_1

адвоката - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миронівка кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

вулиця Чубаря,49, українця, громадянина України,

з професійно-технічною освітою, не одруженого,

не працюючого, раніше судимого12.12.1996 року Варвинським районним судом

Чернігівської області за ст. 81 ч.3 КК України до 2 років виправних робіт,

22.10.1999 року Лисянським районним судом Черкаської області за ст.ст. 206 ч.

3, 43 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі, 02.11.2007 року

Миронівським районним судом Київської області за ст. 164 ч.1 КК України до 1

року 6 місяців обмеження волі,

за ст. 121 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

16 березня 2009 року близько 21-ї години в квартирі під номером 40 будинку під номером 135 по вулиці Леніна міста Миронівка Київської області, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, на грунті неприязних відносин, що виникли із-за ревнощів до ОСОБА_4, та з метою помсти підсудний взяв із столу кухонний ніж та умисно наніс ним потерпілому ОСОБА_1 удар в область спини справа.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 14 від 04.07.2009 р. ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у виді проникаючого ножового поранення грудної клітки справа з ушкодженням легені, гемопневмоторакс, різаної рани вертикально орієнтованої з чіткими рівними краями довжиною 2 см. Дані ушкодження були небезпечними для життя потерпілого в момент їх нанесення та за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочину не визнав та показав, що

з 3 березня 2009 року проживає у квартирі під номером 40 по вулиці Леніна, 135 міста Миронівка з співмешканкою ОСОБА_5 У вказаній квартирі, крім них, проживає чоловік його співмешканки та їх діти. 16.03.2009 року він разом з ОСОБА_6 на прохання знайомих за оплату копали на цвинтарі яму, потім разом з співмешканкою ОСОБА_5 вживали спиртні напої у кафе «Миронівчанка». Повернувшись додому, ОСОБА_5 сказала, що йому мало заплатили коштів за виконану роботу, в зв»язку з чим він пішов до жінки, яка проводила з ним розрахунок. Зустрівши її на дорозі, він попросив доплату. Отримавши 30 гривень, пішов до магазину, де придбав пляшку пива та продукти. Повернувшись до будинку, поговорив на вулиці з сусідами, та пішов до квартири. В квартирі було темно, світло горіло лише на кухні, проте там нікого не було, він пішов до кімнати, де проживав з співмешканкою. В ній спала ОСОБА_5, яка перебувала в стані сп»яніння. Він також ліг біля неї. Через деякий час почув крик ОСОБА_4 і до кімнати, де він перебував, забіг син співмешканки ОСОБА_7, який тримав в руках ножа та почав запитувати навіщо він зарізав потерпілого. ОСОБА_7 він сказав, щоб той залишив його кімнату і продовжував лежати, поки не приїхали працівники міліції. Хто вчинив дані злочинні дії не знає, проте припускає, що це можуть бути інші члени сім»ї, оскільки в квартирі часто відбувались сварки. В той день, коли сталася пригода, сварки в квартирі не було, сторонніх осіб та п»янки також не було. Стверджує, що не міг нанести удару потерпілому, оскільки до кімнати, де було нанесено поранення, взагалі не заходив, крім того являється лівшою. Просить виправдати у вчиненні злочину, за який пред»явлено обвинувачення, цивільний позов прокурора залишити без задоволення.

Незважаючи на невизнання підсудним вини у вчиненні злочину, його винність підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 показав, що зустрічається з ОСОБА_4, яка проживає в квартирі, де відбулися події 16 березня 2009 року. Того дня він перебував у вказаній квартирі, коли додому повернулись в стані алкогольного сп»яніння батьки ОСОБА_4 та підсудний. Останній посварився з ОСОБА_5 та пішов до магазину. Потім повернувся, віддав продукти і знову залишив квартиру. Через деякий час він почув, як підсудний на вулиці розповідав, що буде жити з його дівчиною ОСОБА_4, а не її матір»ю, а коли зайшов до квартири, то на кухні почав чіплятися до неї. Захищаючи її, він ударив підсудного по губах. Після цього до кухні зайшла ОСОБА_5, яка тримала в руках ножниці та почала кричати на дочку ОСОБА_4, звинувачуючи її у тому, що відбувається. ОСОБА_4 пішла до своєї кімнати, за нею пішла мати ОСОБА_5 та він, щоб заспокоїти її. В кімнаті вони сіли на диван, а він стояв біля них, коли почув різкий біль у спині справа. Коли повернувся, побачив підсудного, який вибіг з кімнати. Він зрозумів, що підсудний ударив його ножем. ОСОБА_4 злякалася та різко вийняла з спини ножа і, кинувши його на підлогу, побігла викликати міліцію. Вказані події відбувались близько 21-ї години.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_7 надали покази, які також протирічать показам підсудного.

Зокрема свідок ОСОБА_4 показала, що потерпілий прийшов до квартири, де вона мешкає, 15 березня 2009 року. Того дня її батьки, брат та підсудний вживали в її кімнаті спиртні напої. Наступного дня 16 березня 2009 року батьки та підсудний пішли на похорон до знайомих, а вони з потерпілим перебували вдома. Після 16-ї години прийшла мати, потім батько. Вони перебували в стані алкогольного сп»яніння. Батько ліг спати. Коли через деякий час прийшов п»яний підсудний, вони з матір»ю сварились, потім він пішов до магазину за продуктами. Коли приніс їх, знову пішов з квартири. Вона з потерпілим та братом ОСОБА_7 перебували на кухні, коли почули, що на вулиці з сусідами розмовляє підсудний. Вона пішла до кімнати, куди через деякий час прийшов потерпілий та повідомив, що чув, як підсудний хизується перед сусідами, що буде жити з нею, а не з її матір»ю. Вона поскаржилась потерпілому, що підсудний чіпляється до неї і цим її ображає. Через деякий час до квартири зайшов підсудний. До нього пішов потерпілий і між ними на кухні виникла сварка. В цей час до кухні зайшла мати ОСОБА_5, яка звинуватила у тому, що чоловіки сваряться, саме її. Вона пішла до своєї кімнати, за нею пішла мати. Слід за ними до кімнати зайшов потерпілий, який почав заспокоювати матір. Вони сиділи з матір»ю на дивані, а він стояв поруч, нагнувшись, спиною в півоберту до дверей. В цей час вона помітила, як до кімнати різко зайшов підсудний, в якого в руці був ніж з дерев»яною ручкою, яким вони користувались на кухні. Миттєво він наблизився до потерпілого, наніс йому удар ножем в спину та вибіг з кімнати. Вона, перелякавшись, витягнула ножа з спини потерпілого та кинула його на підлогу. Потерпілий присів на ліжко, а вона побігла до сусідів викликати міліцію та швидку допомогу. О котрій годині відбувалися вказані події не пам»ятає, лише вказує, що на вулиці було темно.

Свідок ОСОБА_7 показав, що в квартирі, де він проживає, батьки та підсудний майже кожного дня вживали алкогольні напої, інколи алкогольні напої розпивали з ними і він та потерпілий. Свідок вказав, що 16.03.2009 року підсудний перебував у стані сильного алкогольного сп»яніння та підтвердив обставини про події, коли підсудний на вулиці хизувався перед сусідами щодо стосунків з його сестрою ОСОБА_4 та щодо його сварки з потерпілим на кухні. Крім того показав, що коли до кімнати пішла його сестра ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5, за ними пішов потерпілий, то він залишився з підсудним на кухні. Через декілька хвилин він помітив, як підсудний взяв зі столу кухонний ніж з дерев»яною ручкою коричневого кольору та пішов до кімнати, де перебували його рідні та потерпілий. Почувши крик сестри ОСОБА_4, він пішов до тієї ж кімнати. Назустріч йому вибіг підсудний та швидко пішов до іншої кімнати, в якій мешкав з матір»ю. В кімнаті він побачив, що потерпілий сидить на дивані і з його спини тече кров, біля ліжка на підлозі лежить ніж, який брав на кухні підсудний. На його питання ОСОБА_4 повідомила, що підсудний ударив ножем потерпілого, та поспішила до сусідів викликати швидку допомогу. Він пішов до кімнати підсудного, почав на нього кричати. Підсудний мовчки сидів та відвертався, а коли приїхали працівники міліції, то сказав, що відсидить.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що через сильне алкогольне сп»яніння не пам»ятає, що відбувалося в квартирі 16 березня 2009 року.

В ході досудового слідства вказаний свідок надавала покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_4, проте вказані покази суд не може взяти до уваги, враховуючи показання ОСОБА_5 про те, що про події того дня їй відомо лише зі слів дочки ОСОБА_4

Винність підсудного також підтверджується письмовими матеріалами справи:

- рапортом чергового Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області про те, що 16 березня 2009 року в чергову частину надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про нанесення підсудним ОСОБА_3 ножового поранення ОСОБА_1 (а.с. 3);

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 16 березня 2009 року , яким є квартира під номером 40 в будинку по вулиці Леніна, 135 міста Миронівка, де було спричинено ножове поранення ОСОБА_1. Відповідно до протоколу на полу в кімнаті виявлено кухонний ніж (а.с., а.с. 5-9);

- протоколом огляду місця події від 16 березня 2009 року, яким є роздягальня Миронівської ЦРЛ, де вилучено футболку потерпілого (а.с. 15);

- протоколом огляду з фото таблицею від 24 березня 2009 року, відповідно до якого в службовому кабінеті Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області було оглянуто ніж, вилучений 16 березня 2009 року з квартири під номером 40 по вулиці Леніна, 135 міста Миронівка ( а.с., а.с. 12-14);

- протоколом медичного огляду для встановлення стану сп»яніння № 103 від 16 березня 2009 року, згідно якого підсудний ОСОБА_3 о 21годині 50 хвилин того дня перебував у стані алкогольного сп»яніння (а.с. 18);

- довідкою Миронівської центральної районної лікарні № 441 від 23 березня 2009 року, з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 з 16 березня 2009 року перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: проникаюче ножове поранення грудної клітки справа, гемопневмоторакс ( а.с. 25);

- протоколом очної ставки між підсудним та потерпілим від 28 квітня 2009 року, згідно якого потерпілий повністю підтвердив надані ним покази щодо обставин нанесення йому ножового поранення (а.с. 58);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28 квітня 2009 року, в ході якого свідок ОСОБА_4 вказала на спосіб нанесення потерпілому ножового поранення (а.с., а.с. 59-60);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28 квітня 2009 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_1 вказав на спосіб нанесення потерпілому ножового поранення (а.с., а.с. 59-60);

- висновком судово-медичної експертизи № 71 від 24.03.2009 року, відповідно до якого кров на ножі, вилученому з місця пригоди, могла належати потерпілому ОСОБА_1 (а.с. 70,71);

- висновком судово-медичної експертизи № 14 від 7 квітня 2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Миронівській ЦРЛ з 16 по 27 березня 2009 року з діагнозом «проникающее ножевое ранение грудной клетки справа с повреждением легкого. Гемопневмоторакс». В історії хвороби відмічені ушкодження «в області спини справа в ділянці 111 міжребір»я виявляється колото різана рана вертикально орієнтована з чіткими, рівними краями довжиною 2 см.» Дані ушкодження утворилися від дії предмета з колото- ріжучими властивостями. Перераховані ушкодження, як небезпечні для життя в момент нанесення, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а.с., а.с. 79,80);

- висновком дактилоскопічної та трасологічної експертизи № 254ЕКВ від 30 березня 2009 року, відповідно до якого на футболці потерпілого, яка подана на дослідження, є одне пошкодження, утворене за рахунок колото-різаної дії предметом, який має заточену (гостру) поверхню. Пошкодження на футболці могло бути утворене ножем, поданим на дослідження (а.с., а.с. 86-88);

Не визнаючи своєї вини у вчиненні злочину, підсудний під час досудового слідства не надавав показів, протягом судового слідства свою непричетність до злочину обгрунтовував неточностями в показаннях свідка ОСОБА_4 щодо положення потерпілого в момент нанесення удару, відсутністю слідів його рук на слідосприймаючій поверхні ножа, який був знаряддям вчинення злочину, та наявністю слідів рук осіб, які не встановлені досудовим слідством, на пляшках, що виявлені в кімнаті, де відбулася подія злочину.

Потерпілий та свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_7 в ході досудового та судового слідства надавали послідовні покази про обставини конфлікту, який мав місце 16 березня 2009 року, а також про дії підсудного.

Надані покази свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підтвердили при проведенні очних ставок з підсудним, що вбачається з протоколів очної ставки від 19 березня 2009 року ( а.с., а.с. 42-45).

У суду відсутні підстави вважати покази вказаних свідків, які узгоджуються між собою, неправдивими.

Неточності в показаннях свідка ОСОБА_4 щодо положення потерпілого відносно дверей кімнати (спиною чи полубоком) суд вважає несуттєвими. В судовому засіданні встановлено, що потерпілий перебував в нагнутому положенні правим боком до вказаного свідка в півоберту до дверей.

За клопотанням підсудного та його захисника судом було надано доручення органу, що проводив досудове слідство, повторно провести відтворення обстановки та обставин події. При проведенні відтворення за участю підсудного, потерпілого та свідка ОСОБА_4, яка була єдиним очевидцем спричинення потерпілому поранення, були підтверджені обставини щодо нанесення підсудним удару ножем потерпілому в область спини справа. При цьому свідок ОСОБА_4 підтвердила свої показання, надані в ході судово слідства, щодо перебування потерпілого в нагнутому положенні правим боком до неї, вказала механізм нанесення підсудним удару ножем в спину потерпілому.

За таких обставин, суд вважає, що при проведенні відтворення обстановки й обставин подій вдалося перевірити та уточнити показання потерпілого та свідка ОСОБА_4 щодо обставин події.

Будучи допитаною додатково свідок ОСОБА_4 підтвердила свої показання, надані в ході судового слідства та вказала, що неточності в показаннях щодо положення потерпілого в момент нанесення удару могла допустити через хвилювання. Крім того, не розуміла, що ці деталі можуть мати суттєве значення, а тому не приділяла їм значної уваги. Суд вважає показання вказаного свідка правдивими.

Учасники подій в ході досудового слідства надавали суперечливі показання щодо часу скоєння злочину. В ході судового слідства встановлено, що подія злочину мала місце біля 21-ї години 16 березня 2009 року. В судовому засіданні як потерпілий, так і свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_7, зазначили, що після нанесення поранення ОСОБА_4 відразу зателефонувала до чергової частини Миронівського РВ ГУ, а тому стверджують, що розслідувана подія відбувалася біля 21-ї години. Щодо часу, вказаного в ході досудового слідства, вони могли помилятися.

Показання підсудного надані всудовому засіданні, суд вважає неправдивими і такими, що мають на меті уникнення відповідальності за скоєне. Так, його покази про перебування в іншій кімнаті в момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не підтверджуються доказами та спростовуються як показаннями потерпілого, так і показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Відсутність слідів пальців рук підсудного на слідосприймаючій поверхні ножа не спростовує його причетність до злочину, як і наявність слідів пальців рук сторонніх осіб на пляшках, що були вилучені в кімнаті, де відбулася подія злочину. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що пляшки перебували в кімнаті на час вчинення злочину, спирне з них було випито ними напередодні. У вказаних пляшках вони придбавають самогон у сторонніх фізичних осіб. Вказані пляшки не були знаряддям вчинення злочину, не зберегли сліди злочину та не розцінюються судом в якості засобів для розкриття злочину і виявлення винних.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що підсудний 16 березня 2009 року, посягаючи на здоров»я ОСОБА_1, заподіяв йому ушкодження у виді проникаючого ножового поранення грудної клітки справа з ушкодженням легені, гемопневмотораксу, що відносяться до тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. З суб»єктивної сторони спричинення тілесного ушкодження було умисним, а тому дії підсудного органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 121 ч.1 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, який вину у вчиненні злочину не визнав, за місцем проживання характеризується негативно (а.с. 129).

Обставин, що пом»якшують відповідальність підсудного, суд не вбачає.

Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Наведені обставини свідчать про те, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому необхідно призначити у виді позбавлення волі.

Вироком Миронівського районного суду Київської області від 02.11.2007 року підсудного було засуджено за ч.1 ст. 164 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі.

Від відбування призначеного покарання його було звільнено умовно-достроково строком на 7 місяців 7 днів постановою Ірпінського міського суду Київської області від 27.10.2008 року.

Даний злочин підсудним вчинено після застосування умовно-дострокового звільнення протягом невідбутої частини покарання, а тому відповідно до ч.4 ст. 81 КК України покарання йому необхідно призначити за правилами, передбаченими статтями 71 та 72 КК України.

Цивільний позов прокурора Миронівського району до підсудного про стягнення витрат на лікування потерпілого в Миронівській центральній районній лікарні, пред»явлений в інтересах фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні Миронівської ЦРЛ з 16.03.2009 року по 27.03.2009 року, вартість його лікування склала 1045,90 гривень. Вказані обставини підтверджуються довідкою Миронівської ЦРЛ № 571 від 07.04.2009 року. Оскільки в судовому засіданні встановлено, що шкоди здоров»ю потерпілого було завдано злочинними діями підсудного, то саме він зобов»язаний відшкодувати понесені витрати на лікування.

Питання речових доказів суд вирішує, керуючись правилами, встановленими ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_3 за ст.121 ч.1 КК України та призначити покарання у виді шести років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 81 КК України, за правилами ст.ст. 71, 72 КК України, до призначеного покарання шляхом часткового приєднання приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Миронівського районного суду Київської області від 02.11.2007 року за ст. 164 ч.1 КК України, і остаточно призначити покарання у виді шести років одного місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому рахувати з дня проголошення вироку з 25.08.2009 року, зарахувавши до нього строк перебування засудженого під вартою в порядку затримання та застосування запобіжного заходу в виді арешту з 17.03.2009 року.

Цивільний позов прокурора Миронівського району задовольнити. Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь фінансовго управління Миронівської районної державної адміністрації ( р/р 31417544700424 у ВДК в Миронівському районі Київської області, МФО 821018) понесені витрати на лікування в розмірі 1045, 90 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області ( р/р 35222002000460 УДК у Київській області, код 25574713, МФО 821018) 1702,93 грн. витрат на проведення експертних робіт.

Речові докази – ніж, футболку, марлевий тампон зі зразками крові - знищити, таблицю до протоколу огляду місця події з слідами пальців рук – залишити в матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком чинності залиши обрану утримання під вартою і утримувати в слідчому ізоляторі Управління виконання покарань Державного департаменту України в місті Києві та Київській області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом п»ятнадцятиденного терміну з моменту проголошення, засудженими - з часу отримання копії вироку.

Суддя підпис ОСОБА_8

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О. Капшук