Рішення № 56729745, 23.03.2016, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1015/15-ц

Провадження № 2/378/3/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2016 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Галич Ю. М.

за участю секретаря: Заболотня Ю ,В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Правекс Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з названим позовом звернулося ПАТ „Правекс Банк, посилаючись на те, що 27 жовтня 2006 року між ПАТ „Правекс Банк та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 189-007/06Р, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 21198 доларів США.

Згідно договорів поруки поручителями за даним кредитом виступають ОСОБА_3, та ОСОБА_2.

Станом на 19 жовтня 2015 року відповідач не виконував належним чином зобовязання за кредитним договором, в результаті чого, виникла заборгованість, що складається з:

Кредиту 7764,34 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.10.2015 р. становить 165302,80 грн.

00,00 дол. США проценти.

00,00 дол. США пеня за несвоєчасну сплату кредиту..

00,00 дол. США пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту.

Враховуючи викладене позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача.

В судове засідання представник позивача не прибув, направив до суду заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити, справу розглядати у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув подав до суду заяву в якій просить розглядати справу без його участі, заперечив проти позовних вимог та вважає їх безпідставними так як вказаний кредит він не отримував.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та подав заперечення на позов в яких вказує, що дійсно 27 жовтня 2006 року між відповідачем та позивачем був укладений кредитний договір (споживчий кредит) № 189-007/06Р про надання кредиту в іноземній валюті на загальну суму 21198,00 доларів США, (пункт 1.1 договору).

Цього ж таки дня відповідачем була написана заява на ім'я голови правління банку позивача видати кредит в розмірі вказаному у договорі (21198,00 $) через касу відділення «Центр кредитування громадян» (готівкою) як це передбачено пунктом 4.1. вищевказаного договору та підтверджується його заявою яка є в матеріалах справи.

Після написання заяви відповідачу було запропоновано з'явитися на адресу відповідача на наступний день додатково додавши (довезти) певні документи (які конкретно не пам'ятаю).

Через 2-3 дні відповідач з'явився на адресу позивача додавши документи які додатково вимагав позивач, і йому знову було повідомлено про те, що потрібно довезти (додати) ще певні документи (точний перелік яких не пам'ятаю).

Після з'явлення до позивача втретє відповідачу було повідомлено про те, що виконати умови договору щодо надання кредиту в іноземній валюті позивач не може так як укладений договір суперечить діючому законодавству України, (вищевказаний договір дійсно суперечить діючому законодавству про, що буде сказано нижче) а тому просять вибачення за завдані незручності.

Додатково повідомляю про те, що орієнтовно через 2-3 місяці (грудень 2006 -січень 2007 року) ОСОБА_1 вдруге спобував отримати у відповідна кредит в сумі 70000,00 грн., і це йому вдалося. Вказану кредитну позику ОСОБА_1 своєчасно погасив орієнтовно в 2001-2002 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.

Враховуючи вищевказану норму закону однозначно можна стверджувати, що вищевказаний договір (правочин) є недійсним так як у відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Крім того згідно з ч. 1 ст. 99 Конституції України, п. 1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», п. 3.3 ст. З Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 192 ч. 1 ст. 524 та ч. 1 ст. 533 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту статті 5 цього Декрету, (у позивача відсутня ліцензія на здійснення валютних операцій

Із положень ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК). Враховуючи вищевикладене прошу Ставищенський районний суд відмовити позивачу у задоволенні його вимог, щодо стягнення на його користь боргу за кредитним договором.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Суд, з'ясувавши дійсні обставини та давши оцінку зібраним в справі доказам, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи встановлено, що 27 жовтня 2006 року між ПАТ „Правекс Банк та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 189-007/06Р, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 21198 доларів США (а.с.8-11).

Згідно договорів поруки поручителями за даним кредитом виступають ОСОБА_3, та ОСОБА_2 (а.с. 12,13).

Станом на 19 жовтня 2015 року відповідач не виконував належним чином зобовязання за кредитним договором, в результаті чого, виникла заборгованість на суму 7764,34 дол. США, що складається з:

Кредит 7764,34 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.10.2015 р. становить 165302,80 грн., а за курсом національного банку України станом на 23 березня 2016 року, тобто на час винесення рішення становить 202668 ( двісті дві тисячі шістьсот шістдесят вісім) гривень 58 копійок.

00,00 дол. США проценти.

00,00 дол. США пеня за несвоєчасну сплату кредиту..

00,00 дол. США пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту. (а.с.5-7).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Позика глави 71 ЦК України (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 слід стягнути солідарно на користь ПАТ „Правекс Банк заборгованість по кредитному договору № 189-007/06Р від 27 жовтня 2006 року в сумі 7764 доларів США 34 центи.

Твердження відповідачів та їхнього представника про те, що відповідач ОСОБА_1 не отримував кредит в сумі 21198 доларів США, суд сприймає критично та визнає їх такими, що не відповідають дійсності, поскільки сам відповідач ОСОБА_1 в своїх запереченнях (а.с.64-65) визнає ту обставину, що отримав кредит в доларах США та сплочував і виконував свої зобовязання за договором належним чином навіть після девальвації гривні, проте поскільки відповідач є пенсіонером та отримує дохід у гривнях то відповідачу стало важко вносити фіксовані платежі в розмірі 295 доларів США. Крім того отримання кредиту в сумі 21198 доларів США підтверджується укладеним кредитним договом № 189-007/06Р, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 21198 доларів США (а.с.8-11)., та розрахунком заборгованості(а.с.5-7), з якого вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредит в доларах США в сумі 21198 доларів США та сплочував платежі в доларах США і залишилася сума не сплоченого кредиту 7764 доларів США 34 центи, що підтверджує що ОСОБА_1 укладав вищевказаний договір та виконував його умови і сплотив дві третини отриманого кредиту, а від сплати решти отриманого кредиту ухиляється.

Твердження представника відповідачів ОСОБА_4, що позивач не мав ліцензії на проведення валютних операцій також спростовуються наданими позивачем суду копіями банківських ліцензій, дозволів та додатків до дозволів (а.с.28-31) з яких вбачається, що позивач мав відповідні ліцензії і дозволи на проведення валютних операцій.

Судовий збір в сумі 2479 грн. 53 коп. слід стягнути з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 554, 589, 611, 1049, 1050 ч. 2, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Правекс Банк задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; адреса : АДРЕСА_1) солідарно з ОСОБА_2( ідентифікаційний номер: НОМЕР_2; адреса: Київська обл., смт. Ставище, вул. Радянська, буд.. 28а, 65), солідарно з ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер: НОМЕР_3; адреса: м. Київ, вул. Святошинська, буд.. 2, гурт.) на користь ПАТ КБ „Правекс Банк ( код ЄДРПОУ 14360920, місцезнаходження : 01021, м. Київ, Кловський узвіз , 9/2), загальний розмір заборгованості за кредитним договором у розмірі 7764 (сім тисяч сімсот шістдесят чотири) долари США, 34 (тридцять чотири ) центи, що за курсом національного банку України станом на 23 березня 2016 року становить 202668 ( двісті дві тисячі шістьсот шістдесят вісім) гривень 58 копійок та судові витрати у розмірі 2479( дві тисячі чотириста сімдесят девять) гривень 53 копійки. .

Повне рішення виготовити на 28 березня 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі відсутності позивача у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю. М. Галич