Постанова № 56727045, 24.03.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/217/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМайстер П.М. при секретаріНетичай Ю.В. за участі:представника позивача: Хурс В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до Відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, третя особа ОСОБА_4, в якому просить зобов'язати міський відділ Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції звільнити з під арешту квартири, що знаходяться за адресами АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 22.08.2006 року, 30.01.2007 року, та 24.07.2008 року між ОСОБА_4 та АКІБ "УкрСиббанк" було укладено Договори про надання споживчого кредиту №№ 11028014000, 11112519000, 11374874000.

Для забезпечення виконання своїх зобов'язань по вказаних вище договорах ОСОБА_4 в іпотеку АКІБ "УкрСиббанк" передано квартири, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, що підтверджується Договорами іпотеки.

12 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" та ПАТ "УкрСиббанк" було укладено Договір факторингу №1 та Договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, у відповідності до яких відбувся перехід права вимоги до ТОВ "Кей-Колект", в тому числі і за зобов'язаннями ОСОБА_4, які виникли на підставі вказаних вище договорів про надання споживчого кредиту.

Позивач при зверненні у вересні 2015 року до нотаріуса дізнався, що на майно ОСОБА_4, в тому числі і на нерухоме майно яке є предметом іпотеки за іпотечними договорами накладено арешт, постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 22.02.2010 року, прийнятою Міським відділом ДВС Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції.

Вважає, що постанова про арешт майна суперечить чинному законодавству, тому що ТОВ "Кей-Колект" має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. 23.03.2016 року подав до суду відзив на позов, в якому вказує, що на виконанні у Міському відділі Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження №32433377 про стягнення з ОСОБА_4, в межах якого перебувають: виконавче провадження №3585/4 від 06.10.2010 року про виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Пурняк В.І. від 28.09.2009 року про стягнення боргу в сумі 41181,82 доларів США та 6903,70 грн. на користь ПАТ "Укрсоцбанк", та виконавче провадження №35947808 від 04.12.2012 року по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1791 від 04.12.2012 року, що виданий Кам'янець-Подільським міськрайонним судом про стягнення боргу в сумі 50267,66 грн. на користь ПАТ "Укрсоцбанк". У вирішенні справи покладається на думку суду, та просив розгляд справи проводити без участі представника Міського відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась. 23.03.2016 року подала до суду заяву, у якій зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить розгляд справи проводити без її участі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 22.08.2006 року між громадянкою України ОСОБА_4 (далі - Позичальник) та АКІБ "УкрСиббанк" (далі - Банк) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11028014000. У відповідності до пп.1.1 Розділу 1 Договору Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 11000,00 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

В забезпечення виконання своїх зобов'язань по вказаному вище Договору ОСОБА_4 в іпотеку Банку передано квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що підтверджується Договором іпотеки від 22.08.2006 року.

Право іпотеки зареєстровано в Державному реєстрі іпотек 22.08.2006 року.

30.01.2007 року між громадянкою України ОСОБА_4 (далі - Позичальник) та АКІБ "УкрСиббанк" (далі - Банк) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11112519000. У відповідності до пп.1.1 Розділу 1 Договору Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 45000,00 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

В забезпечення виконання своїх зобов'язань по вказаному вище Договору ОСОБА_4 в іпотеку Банку передано квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується Договором іпотеки від 30.01.2007 року.

Право іпотеки зареєстровано в Державному реєстрі іпотек 30.01.2007 року.

24.07.2008 року між громадянкою України ОСОБА_4 (далі - Позичальник) та АКІБ "УкрСиббанк" (далі - Банк) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11374874000. У відповідності до пп.1.1 Розділу 1 Договору Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті в сумі 11000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

В забезпечення виконання своїх зобов'язань по вказаному вище Договору ОСОБА_4 в іпотеку Банку передано квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується Договором іпотеки від 24.07.2008 року.

Право іпотеки зареєстровано в Державному реєстрі іпотек 24.07.2008 року.

Обтяження за іпотечними договорами від 22.08.2006 року, 30.01.2007 року, та 24.07.2008 року, 12.12.2011 року ПАТ "УкрСиббанк" відступлено ТОВ "Кей-Колект" та зареєстровано у Державному реєстрі іпотек.

За договором факторингу №1 від 12.12.2011 року ПАТ "УкрСиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект" право вимоги за зобов'язаннями позичальника по кредитних договорах.

На підставі договору факторингу №1 від 12.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" 12.12.2011 року укладено договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки.

При зверненні у вересні 2015 року до нотаріуса позивач дізнався, що на майно ОСОБА_4, в тому числі і на нерухоме майно яке є предметом іпотеки за іпотечними договорами (квартири, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2) накладено арешт, постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 22.02.2010 року, прийнятою Міським відділом ДВС Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.

Статтею 1, частинами 1, 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2, пункту 5 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно частини 1, пункту 2 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як встановлено, державний виконавець міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції прийняв постанову від 22.02.2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в тому числі: квартир, що знаходяться за адресами АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2.

Постановою накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_4, та заборонено здійснювати його відчуження.

Згідно частини 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003 року, іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 7 статті 3 цього Закону встановлено, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Встановлено, що приватним нотаріусом Кам'янець - Подільського міського нотаріального округу 22.08.2006 року, 30.01.2007 року, та 24.07.2008 року в реєстрі зареєстровано заборону на нерухоме майно за договорами іпотеки, а саме квартири, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2.

В послідуючому 12.12.2011 року на підставі договору відступлення, права вимоги за договорами іпотеки зареєстровано за іпотекодержателем - ТОВ "Кей-Колект".

Постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження винесено відповідачем 22.02.2010 року, тобто після реєстрації в реєстрі заборони на нерухоме майно за договорами іпотеки.

Наявність арешту нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження, тобто на квартири, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, власником яких є ОСОБА_4, порушує право іпотекодержателя - ТОВ "Кей-Колект" на отримання виконання зобов'язання нерухомим майном у разі відсутності коштів у іпотекодавця для виконання своїх зобов'язань за договорами споживчого кредиту, або в разі невиконання боржником такого зобов'язання яке забезпечене іпотекою за інших причин.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця про арешт майна боржника - ОСОБА_4 від 22.02.2010 року порушує права позивача як іпотекодержателя, тому наявні всі підстави для звільнення з під арешту квартир, які належать ОСОБА_4, що знаходяться за адресами АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2.

У відповідності до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до Відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 є обґрунтованими, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В зв'язку з задоволенням позовних вимог на користь позивача слід присудити 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 158 - 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Міському відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції звільнити з під арешту квартири, які належать ОСОБА_4, що знаходяться за адресами АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2.

Присудити на користь позивача судові витрати в сумі 1378,00грн. ( одна тисяча триста сімдесят вісім грн.00коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Міського відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 березня 2016 року о 10 год. 00 хв.

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.М. Майстер