Постанова № 56726183, 22.03.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2127/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т. при секретаріГорячій Д.Л. за участі: позивача, представників відповідачіврозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області , Хмельницького обласного військового комісаріату про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області та Хмельницького обласного військового комісаріату.

Просить зобов'язати Хмельницький об'єднаний міський військовий комісаріат Хмельницької області виплатити ОСОБА_4 грошову компенсацію за невидане харчування в розмірі 1 198,16 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає про те, що під час проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації у Хмельницькому ОМВК його не було забезпечено харчуванням, а тому повинна була виплачуватись грошова компенсація.

Зважаючи на те, що таку компенсацію не було йому виплачено, він звернувся до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримує.

Представники відповідачів в судовому засіданні позов не визнають Надали до суду письмові заперечення, в яких зазначають про те, що будь - якого відношення як Хмельницький об'єднаний міський військовий комісаріат Хмельницької області та Хмельницький обласний військовий комісаріат до нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за харчування у період проходження ним військової служби не мають.

Вказують, що відповідно до наказу військового комісара Хмельницького ОВК від 02.07.2014 року №7 позивача було зараховано на продовольче забезпечення при військовій частині А0553, а тому свої вимоги про виплату вказаної грошової компенсації позивачу слід звертати саме до неї.

В задоволенні позову просять відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 18 березня 2014 року по 29 травня 2014 року проходив військову службу у Хмельницькому об'єднаному міському військовому комісаріаті на підставі Указу в.о. Президента України від 17 березня 2014 року "Про часткову мобілізацію" та наказу військового комісара Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату від 18 березня 2014 року №7.

Наказом командира військової частини А4239 від 09.03.2015 року №10-РС позивача було звільнено у запас на підставі п. 4 Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 15.01.2015 року №15/2015.

25 березня 2015 року позивач звернувся до Хмельницького обласного військового комісаріату із заявою, в якій просив виплатити йому грошову компенсацію за неодержане харчування у період з 18 березня 2014 року по 30 травня 2014 року.

Листом Хмельницького обласного військового комісаріату від 09 квітня 2015 року №9/768 позивачу у відповідь на його заяву було роз'яснено порядок продовольчого забезпечення громадян, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації та проходять військову службу у військових комісаріатах Збройних Сил України.

Зокрема, зазначено, що відповідно до роз'яснень тимчасово виконуючого обов'язки начальника Тилу Збройних Сил України від 16 жовтня 2014 року № 341/4/10307т та тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування "Північ" розмір грошової компенсації замість норм харчування призваним по мобілізації військовослужбовцям становить 17,62 грн. за добу, виплата якої розпочинається з жовтня 2014 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" затверджені норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та встановлений вичерпний перелік військовослужбовців, які мають право на харчування за рахунок держави.

Разом з тим, положення вказаної постанови не передбачають права військовослужбовців на компенсацію за неотримане продовольче забезпечення.

Відповідно до пункту 1.10 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 09 грудня 2002 року військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.

Пунктом 2.3 цього Положення передбачено, що у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Таким чином, Положенням про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час від 09 грудня 2002 року № 402 передбачено право на отримання грошової компенсації за продовольче забезпечення виключно військовослужбовцям.

Судом встановлено, відповідно до наказу командира військової частини А4239 від 09.03.2015 року №10-РС позивача було демобілізовано.

Таким чином, на думку суду, статус позивача станом на 09.04.2015 року (дата звернення позивача з вимогами щодо отримання грошової компенсації замість продовольчого забезпечення) не дозволяв йому отримати зазначену компенсацію.

Крім того, з метою упорядкування продовольчого забезпечення Збройних Сил України у разі оголошення мобілізації та призову громадян на військову службу на виконання розпорядження начальника тилу оперативного командування «Північ» від 20 березня 2014 року №186/19/4/32 на продовольче забезпечення (харчування) районні (міські) військові комісаріати за територіальним принципом зараховуються до обласних військових комісаріатів. Обласні військові комісаріати, які не відображені у договорах на закупівлю послуг харчування і не мають особових рахунків в об'єднаних центрах забезпечення тилу Збройних Сил України, зараховуються на продовольче забезпечення до визначених військових частин, дислокованих в обласних центрах.

Як встановлено судом Хмельницький обласний військовий комісаріат перебуває на продовольчому забезпеченні у військовій частині А0553 м. Хмельницький.

У зв'язку з цим встановлено, що позивач не звертався безпосередньо до військової частини А0553 м. Хмельницький з вимогою про отримання грошової компенсації за продовольче забезпечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області на його користь компенсації за неотримані норми харчування задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 березня 2016 року

Суддя/підпис/У.Т. Данилюк"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк