Ухвала суду № 56723069, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року м. Київ К/800/6865/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Прокурор) до Державного підприємства «Завод «Арсенал» (далі - ДП «Завод «Арсенал») про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року Прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ДП «Завод «Арсенал» 2889196,96 грн. заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Посилався на те, що зазначена заборгованість виникла внаслідок несвоєчасного перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року позовну заяву Прокурора в частині вимог про стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 023 198,71 грн. залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 11 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ДП «Завод «Арсенал» заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 868 998,25 грн.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить зміни рішення суду першої інстанції скасувавши рішення апеляційної інстанції. Вказує на те, що заборгованість по сплаті єдиного внеску повинна становить 1210996,95 грн. з урахуванням сплати 658001,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати регламентує Закон України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

За змістом пункту 1 частини другої статті 6, частини восьмої статті 9 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний у повному обсязі обчислювати і сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (частини одинадцята та дванадцята цього Закону).

Як свідчать фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, 5 грудня 2013 року ДПІ у Печерському районі ГУ м. Міндоходів у м. Києві винесено вимога №Ю-077-17 про сплату боргу на суму 130595,59 грн., яка ні в адміністративному, ні в судовому порядку платником внесків не оскаржувалась.

Згідно даних картки особового рахунку за ДП Завод «Арсенал» рахується сума недоїмки в розмірі 1 868 998,25 грн., що підтверджена у повному обсязі та включає в себе заборгованість по сплаті штрафних санкцій і пені, визначених контролюючим органом, яка відповідачем не оскаржувалась.

При цьому, підприємством здійснювалось перерахування коштів в рахунок погашення боргу зі сплати єдиного внеску без врахування наявної до спірного періоду недоїмки по сплаті внеску та боргу зі сплати фінансових (штрафних) санкцій та пені.

За приписами частини шостою статті 25 Закону № 2464, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, перераховані платником кошти мають зараховуються в порядку календарної черговості.

Відповідачем не заперечувався факт наявності у нього заборгованості по сплаті єдиного внеску, проте докази оскарження в судовому порядку вимоги про сплату боргу не надавались.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позову, оскільки відповідачем суми єдиного внеску сплачувалися без врахування наявної недоїмки по сплаті внеску та боргу зі сплати фінансових (штрафних) санкцій та пені.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок суду не спростовують і не дають підстав вважати судові рішення таким, що ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Зокрема, послання представника відповідача щодо зменшення розміру суми заборгованості сплати єдиного внеску на підставі наданих платіжних доручень, сплата яких відбувалась з 20 листопада 2014 року, є безпідставними, оскільки, предметом даного позову є заборгованості сплати єдиного внеску в розмірі 1 868 998,25 грн., яка виникла на момент спірних правовідносин.

Згідно із частиною першою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі. В той же час суд касаційної інстанції не може : досліджувати докази; встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не бути встановлені в судовому рішенні; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Виходячи з положень зазначеної норми, касаційний суд позбавлений права досліджувати докази та перевіряти їх на достовірність.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Завод «Арсенал» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман