Постанова № 56721511, 17.03.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 р. справа №818/178/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

представника позивача - Гордієнко Л.В.

представника відповідача - Савченко В.А., Радіної Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/178/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Неохим В"

до головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Неохим В" звернулося до суду з адміністративним позовом до головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2016 року №0000012203, яким було донараховано податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, на загальну суму 17161,04грн., в тому числі за основним платежем 13728,83 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 3432,21 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення товариством «Неохим В» вимог п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, у частині визначення бази оподаткування товарів, які ввозяться на митну території України, а саме - невірного включення транспортних витрат до ціни товару, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ внаслідок заявлення недостовірних відомостей щодо складових митної вартості оцінюваних товарів на суму 13728,83 грн. На думку позивача, транспортні витрати правомірно включені до ціни товару на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної та довідки перевізника, яка була надана як під час митного оформлення товару, так і під час перевірки.

Головне управління ДФС у Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що в ході планової перевірки ТОВ «Неохим В» встановлено порушення вимог п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, у частині визначення бази оподаткування товарів, які ввозяться на митну території України, а саме - невірного включення транспортних витрат до ціни товару, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ внаслідок заявлення недостовірних відомостей щодо складових митної вартості оцінюваних товарів на суму 13728,83 грн. Тому було винесено податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, на загальну суму 17161,04 грн., в тому числі за основним платежем 13728,83 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 3432,21 грн.

Представник позивача Гордієнко Л.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представники відповідача Савченко В.А., Радіна Т.П. позов не визнали з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Головним управлінням ДФС України в Сумській області проведено планову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Неохим В» з питань дотримання законодавства України з питань державної митної справи з 01.10.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт №5/22-05/33813241 від 26.01.2016р. (т.1 а.с.12-38).

Згідно висновків акту, товариством «Неохим В» під час митного оформлення імпортованих товарів при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, заявлялися недостовірні відомості щодо витрат (складових митної вартості) на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України автомобільним транспортом перевізника ВКФ «ВВВ» на умовах поставки РСА, що призвело до порушення вимог п.5 ч.10 та п.2 ч.11 ст.58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. В результаті заниження митної вартості імпортованих товарів сума податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита становить 0 грн. (умовне нарахування становить 11156,15 грн.). Враховуючи викладене, товариством також порушено вимоги п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України у частині визначення бази оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України, що спричинило заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість внаслідок заявлення недостовірних відомостей щодо складових митної вартості оцінюваних товарів на суму 13728,83 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012203 від 11.02.2016р. про донарахування товариству «Неохим В» податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, на загальну суму 17161,04 грн., в тому числі за основним платежем 13728,83 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 3432,21 грн. (т.1 а.с.11).

Відповідно до п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у тому числі, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктом 2 частини 11 цієї ж статті визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, у тому числі, витрати на транспортування після ввезення.

Отже митним законодавством встановлено загальне правило, згідно якого транспортування по території України, не включається до митної вартості товарів.

В той же час, Митним кодексом визначений окремий випадок включення суми такого транспортування до митної вартості, коли витрати на транспортування після ввезення на територію України не виділені з ціни.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Неохим В» (Покупець) та ТОВ «Орелмасло», Російська Федерація, (Продавець) укладено контракт №14 від 02.04.2012р. щодо придбання соапсток (Товар).

На виконання умов договору позивачем придбавався вказаний товар окремими партіями згідно рахунків фактури.

Податковим органом зазначається, що в ході перевірки по 24-ти митних деклараціях (805130000/2013/015102, 805130000/2014/001964, 805130000/2014/002362, 805130000/2014/003329, 805130000/2014/003778, 805130000/2014/004068, 805130000/2014/004286, 805130000/2014/004954, 805130000/2014/005187, 805130000/2014/005485, 805130000/2014/005823, 805130000/2014/006639, 805130000/2014/008429, 805130000/2014/008703, 805130000/2014/008956, 805130000/2014/009134, 805130000/2014/009991, 805130000/2014/010397, 805130000/2014/010411, 805130000/2014/011228, 805130000/2014/012298, 805130000/2014/012917, 805130000/2014/013295, 805130000/2014/0016153) виявлені факти заниження митної вартості внаслідок включення не в повному обсязі витрат на транспортування при визначенні митної вартості товарів під час митного оформлення.

Cуд не погоджується з таким висновком податкового органу, з огляду на таке.

ТОВ «Неохим В» під час оформлень митних декларацій надавав підрозділу митного оформлення в електронній формі наступні документи, що стосуються митної вартості товарів: митну декларацію; декларацію митної вартості; СМR (транспортний документ); довідки перевізника перевізника ВКФ СП ТОВ «ВВВ» з визначенням вартості перевезення вантажу за маршрутом м. Орел до митного кордону України.

В ході перевірки позивачем були також надані договір №05/04-7 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 05.04.2006р., договір про надання послуг з перевезення вантажів №0201-1 від 02.01.2013р., товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, довідки-калькуляції, звіти перевізника та платіжні документи.

Вартість перевезення вантажу до митного кордону України та в межах України визначено у звітах перевізника, які було надано під час перевірки.

Відповідно до ч. 6 п. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до Наказу Мінфіну України від 24.05.2012 р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», в графі 20 вантажної митної декларації зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ВМД) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ВМД). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

У відповідності до вказаних вимог закону, позивачем у кожному окремому випадку, з урахуванням довідок перевізників про вартість перевезення до митного кордону України, задекларовано митну вартість товару, про що до вантажних митних декларацій внесено відповідні відомості у відповідних графах і митним органом було визнано таку митну вартість під час митного оформлення імпортованих позивачем товарів, про що в них проставлено відповідні відмітки. Тобто, під час митного оформлення ТОВ «Неохим В» надав всі необхідні документи на підтвердження вартості перевезення до місця ввезення на митну територію України, інших документів митницею не вимагалось. Отже, митне законодавство не передбачає конкретний спосіб, в який вартість перевезення від місця за кордоном до митного кордону України повинна бути виділена з ціни окремим рядком в акті надання транспортних послуг, а тільки вказує, що така вартість повинна бути документально підтверджена та піддаватися обчисленню. Крім того, в довідках та інших документах, які надавалися під час митного оформлення, ціна за надання транспортних послуг до митного кордону України, була виділена, відповідно наявність наданих документів під час митного оформлення та первинних документів дозволяє обчислити вартість перевезення від місця за кордоном до митного кордону України. Також під час перевірки, позивачем були надані довідки про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України, які містять всю необхідну інформацію: вказаний адресат довідки; чітко прописаний зміст довідки (надання інформації про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України), описаний маршрут, приведені дані про транспортні засоби, на яких здійснювалося перевезення; - дата складання довідки; підпис керівника, який має право вчиняти юридичні дії від імені підприємства. Таким чином, аналіз документів наданих ТОВ «Неохим В» до митного оформлення товару перелік яких наведено також в акті перевірки, дає можливість ідентифікації та виділення витрат на транспортування імпортованого товару після ввезення, не включених до ціни, з загального розміру витрат на транспортування до митного кордону України, що в свою чергу не суперечить загальновизнаним принципам бухгалтерського обліку та вказує на безпідставність доводів ГУ ДФС у Сумській області. Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. ГУ ДФС у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності податкового повідомлення - рішення. Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 18.01.2016 року № 0000351501/2000. Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, відповідно до платіжного доручення від 17.02.2016 року №2726 товариством з обмеженою відповідальністю "Неохім В" було сплачено судовий збір в загальному розмірі 1378 грн. (а.с.3). Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Неохім В" за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДФС у Сумській області суму судового збору в розмірі 1378 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Неохим В" до головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДФС у Сумській області від 11.02.2016 року №0000012203.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Неохим В" (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 33813241) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДФС у Сумській області (ідентифікаційний код 39456414) суму судового збору в розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови складено 21 березня 2016 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар