Ухвала суду № 56720985, 21.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 р.Справа № 820/11292/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015р. по справі № 820/11292/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2015 року №000462200, №0000452200, №0000442200, №0000432200 та від 12.12.2014 року № 0002032200, № 0002012200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року вказаний адміністративний позов задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15.05.2015 року №0000462200, від 15.05.2015 року №0000452200, від 15.05.2015 року № 0000442200, від 15.05.2015 року №0000432200, від 12.12.2014 року № 0002032200, від 12.12.2014 року №0002012200.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 25.11.2014р. Нововодолазькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 14.10.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 14.10.2014р.; та 29.04.2015р. - позапланова виїзна перевірка ПАТ "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" за період з 15.10.2014р. по 28.02.2015р. та питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.

За результатами вказаних позапланових виїзних перевірок податковим органом складено відповідні акти, а саме:

- від 25.11.2014р. №904/20-20-22-08/00447480 (т.1 а.с.25-61), яким встановлено порушення підприємством п.3.4 постанови №637 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України", в результаті чого ПАТ "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" витрачені кошти без подання одержувачем коштів платіжного документа (вірно оформленої закупівельної відомості), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в загальній сумі 172346 грн.; п. 187.1 ст. 187, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 42 грн.; п. 201.6 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 513 грн.; п.п.164.2.11 п.164.2 ст. 164, п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168, п.п. "а" п.176.2 ст.176 ПК України за період з 01.01.2014р. по 14.10.2014р. донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 33705,96 грн., у т.ч. за січень 2014р. в сумі 7238,07 грн., за лютий 2014р. в сумі 9310,09 грн., за березень 2014р. в сумі 11873,60 грн., за квітень 2014р. в сумі 3573,14 грн., за травень 2014р. в сумі 1379,27 грн., за червень 2014р. в сумі 282,12 грн., за липень 2014р. в сумі 49,67 грн., підприємством не перераховано податок на доходи фізичних осіб за серпень 2014р. в сумі 5280,63 грн., нарахована пеня за неперерахування податку за серпень 2014р. в сумі 22,12 грн.; ч. 8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" підприємством несвоєчасно сплачено єдиний внесок за липень 2014р. при граничному терміну 20.08.2014р. сплачено в період з 21.08.2014р. по 30.09.2014р., за даними обліку підприємства та даними Міндоходів заборгованість зі сплати ЄСВ станом на 14.10.2014р. становить 37693,26 грн., це заборгованість по звіту за серпень 2014р. від 22.09.2014р. вх.№1411991014.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки від 25.11.2014р. №904/20-20-22-08/00447480, Нововодолазькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 12.12.2014 року №0002032200, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 172346 грн. (т.1 а. с.10);

- від 12.12.2014 року №0002012200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 832,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 555 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 277,50 грн. (т.1 а. с.11).

Також, складено акт перевірки від 29.04.2015 року №319/20-20-22-08/00447480, яким встановлено порушення ПАТ "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" п.138.2, п. 138.4, п.138.8 ст. 138 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у загальній сумі 82942 грн., в т.ч. за 2014 рік в сумі 82942 грн. та заниження податку на прибуток в загальній сумі 12643, в тому числі за 2014 рік - 12643 грн.; п.187.6 ст.187, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2014 року на 451 грн. та заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 1578 грн., в т.ч. за грудень 2014р. по загальній декларації в сумі 1578 грн.; п.п.164.2.2 п.164.2 ст. 164, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст.168,п.п. "а", "б" п.176.2 ст. 176 ПК України, донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 10606,05 грн., в.ч. за жовтень 2014р. -2118,75 грн., листопад 2014р. - 2454 грн., грудень 2014р. - 2595,30 грн., січень 2015р. - 3213 грн., лютий 2015р. - 225 грн., підприємство не своєчасно перерахувало податок на доходи фізичних осіб за жовтень 2014р. в сумі 15963,49 грн., за листопад 2014р. в сумі 11159,41 грн., за грудень 2014р. в сумі 10500,67 грн., за січень 2015р. в сумі 9536,84 грн., за лютий 2015р. в сумі 7238,04 грн., в податкових розрахунках за формою №1-ДФ не вірно відображені суми виплачених доходів, утриманого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб; ст.7, ч.5 ст.8, ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", занижено базу нарахування єдиного соціального внеску на суми винагород за виконані роботи (надані послуги) за цивільно - правовим договором на загальну суму 70707 грн. у т.ч. за жовтень 2014р. -14125 грн., листопад 2014р. - 16360 грн., грудень 2014р. - 17302 грн., січень 2015р. - 21420 грн., лютий 2015р. -1500 грн., донараховано єдиний соціальний внесок на загальну суму 26373,71 грн., в.т.ч. на суму винагород за виконанні роботи (надані послуг) за цивільно - правовим договором в сумі 24535,33 грн. та із суми винагород в сумі 1838,38 грн., базу нарахування єдиного внеску визначено із заробітної плати, яка не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), внаслідок чого занижено базу нарахування єдиним соціальним внеском на 5514.02 грн., в т.ч. за січень 2015р. в сумі 4160,02 грн., за лютий 2015р. в сумі 13554 грн., донараховано єдиний соціальний внесок на загальну суму 1530,58 грн., в т.ч. на суму заробітної плати (37,18%) в сумі 1120,22 грн., на суму заробітної плати інвалідам (8,41 %) в сумі 211,85 грн., підприємством в період з 15.10.2014р. по 28.02.2015р. несвоєчасно сплачувало єдиний внесок; ст.168 ПК України станом на 28.02.2015р. значиться заборгованість зі сплати військового збору в сумі 8516,94 грн., це заборгованість за лютий в сумі 1303,52 грн., січень 2015р. в сумі 1172,13 грн., грудень 2014р. в сумі 1366,95 грн., листопад 2014р. в сумі 1635,18 грн., жовтень 2014р. в сумі 1744,17 грн., за попередній періоди в сумі 1294,99 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки від 29.04.2015 року №319/20-20-22-08/00447480, Нововодолазькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 15.05.2015 року №0000452200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 451 грн. (т.1 а. с.12);

- від 15.05.2015 року №0000442200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2367 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 1578 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 789 грн. (т.1 а. с.13);

- від 15.05.2015 року №0000462200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 82942 грн. (т.1 а.с.14);

- від 15.05.2015 року №0000432200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 15803,75 грн., в т.ч. 12643 грн. та штрафні (фінансові) санкції) в розмірі 3160,75 грн. (т.1 а.с.15).

Не погоджуючись з висновками актів перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не довела суду правомірність прийнятих нею податкових повідомлень-рішень, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з акта перевірки від 25.11.2014р. №904/20-20-22-08/00447480, фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про неподання підзвітною особою ОСОБА_1 документального підтверджених витрат разом із звітом про використання коштів, наданих на підтвердження або під звіт. Таким чином, підзвітною особою ОСОБА_2 надміру витрачено кошти в сумі 172346 грн., отримані під звіт та не повернуті у встановлені законом строк.

В свою чергу, судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що на підставі наказу про прийняття ОСОБА_2 на посаду заготівельника сировини та відповідно до посадової інструкції, ОСОБА_2 здійснювала закупівлю молока від населення, що підтверджується відповідним наказом від 23.09.2013 року №218-к, посадовою інструкцією, затвердженою директором ПАТ "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" Голосовим В.В. від 15.07.2013р.

На підтвердження виконання функціональних обов'язків ОСОБА_2, а саме: закупівлю молока у населення позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, а саме: договори на закупівлю молока від населення, приймально - розрахункові відомості про видачу грошей за закуплене молоко від населення, звіти про використання коштів до них ( т.3 а. с. 23-214), витяг з журналу про реєстрацію приймання молока у відповідний період (т.4 а.с.5-49), витяги з журналів про контроль якості випущеної продукції (т.4 а.с.51-204), касові книги за відповідний період (т.5 а.с.2-127).

Відповідно до п. 3.4 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в України, яке затверджено Правлінням Національного банку України від 15.12.2004 року №637, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, можуть проводити видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, в яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.

Як вбачається з матеріалів справи, приймально - розрахункові відомості про видачу грошей за закуплене молоко від населення містять відомості щодо прізвища, адреси та обсягів зданої продукції, а саме молока, а також суму виплаченої готівки та відповідний підпис здавальника продукції.

Враховуючи викладене, а також положення п. 3.4 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в України, відсутні підстави для висновків податкового органу, що позивачем витрачено кошти без подання одержувачем коштів платіжного документу, оскільки позивачем надано відповідні первинні документи, що засвідчують сплату покупцем в особі ОСОБА_2 як працівника позивача готівкових коштів за закупівлю молока у населення в загальній сумі 1723346 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 25.11.2014р. №904/20-20-22-08/00447480, податковим органом визначено, що ПАТ "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" отримано такі податкові накладні від ПП "Трейд-Пак": від 11.08.2014 року на загальну суму 585 грн., в т.ч. ПДВ - 97,50 грн., чим ПАТ "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" підтверджує податковий кредит та в якому підприємством не вірно визначено ІПН.

Водночас, у вказаному акті перевірки визначено, що в порушення п. 187.1 ст. 187, п. 201.6 ст. 201 ПК України:

- в квітні 2014р. підприємством включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ в розмірі 2816,98 грн., проте підприємством ТОВ "Адіель" не проведено коригування на зменшення суми податкового кредиту в загальній сумі 143 грн., в т.ч. ПДВ - 23,89 грн.;

- в липні 2014р. підприємством помилково внесено ІПН ТОВ "СК ДМ", через що виникла розбіжність; в червні 2014р. підприємством помилково внесено індивідуальний податковий номер ТОВ "СК ДМ", через що виникла розбіжність;

- в січні 2014р. підприємством включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ в розмірі 5645, 90 грн., при цьому підприємством ТОВ "Інвест Трейд ЛТД" не проведено коригування на зменшення суми податкового кредиту в сумі ПДВ - 863,79 грн.;

- в вересні 2014р. підприємством включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ в розмірі 306,45 грн., при цьому підприємством ТОВ "Альянс" не проведено коригування на зменшення суми податкового кредиту в сумі ПДВ - 415,80 грн.;

- в вересні 2014р. підприємством включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ в розмірі 41,36 грн., при цьому податкові накладні не включені до реєстру виданих податкових накладних за вересень 2014р., тому суму ПДВ в розмірі 41,36 грн. не включена до складу податкових зобов'язань за вересень 2014р.;

- в квітні 2014р. підприємством включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ в розмірі 21,17 грн., при цьому податкові накладні не включені до реєстру виданих податкових накладних за вересень 2014р., але сума ПДВ в розмірі 21,17 грн. включена до складу податкових зобов'язань в додатку 5 за квітень 2014р.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до податкового органу надавалися уточнюючі податкові декларації разом з розшифровками податкового зобов'язання та податкового кредиту, а саме: за період січень, квітень, червень, липень вересень 2014 року, в яких визначено коригування показників ПДВ щодо взаємовідносин з ТОВ "Адіель", ТОВ "Інвест Трейд ЛТД", ТОВ "Альянс", ТОВ "Агроком Нова Водолага", а також щодо коригування індивідуального податкового номеру у податкових накладних ТОВ "СК ДМ" та ПП "Трейд-Пак".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави вважати, що коригування показників ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Адіель", ТОВ "Інвест Трейд ЛТД", ТОВ "Альянс", ТОВ "Агроком Нова Водолага", а також коригування індивідуального податкового номеру у податкових накладних виписаних ТОВ "СК ДМ" та ПП "Трейд-Пак" не відбулося - відсутні, через що висновки акту щодо вказаних контрагентів позивача є необґрунтованими.

Крім того, факт наявності у позивача - ПАТ "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" матеріально-технічних ресурсів, персоналу, свідчить про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності - переробки молока та виробництва масла та сиру та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.12.2014 року № 0002032200, від 12.12.2014 року №0002012200 є необґрунтованими та прийнятими не у відповідності до чинного законодавства.

Як вбачається з акта перевірки від 29.04.2015 року №319/20-20-22-08/00447480, фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про в порушення вимог п. 138.2 ст. 138 ПК України до складу витрат підприємства включено вартість наданих послуг по транспортуванню молока в загальній сумі 636489 грн.

В свою чергу, судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що між ПАТ "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (перевізник) укладено договори про перевезення вантажу: від 22.09.2012р. №22/09/12; від 09.01.2014р. №12. Згідно п.п. 1.1. зазначених договорів передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цими договорами, перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом вантаж, який належить на праві власності замовнику (згідно з транспортною накладною), а замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.

На підтвердження перевезення вантажу, а також сплати за надані послуги, позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, а саме: акти виконаних робіт ( т.2 а. с. 1-250, т.3 а.с.1-22), виписки по рахунку (т.6 а.с.4-10), подорожні листи вантажних автомобілів (т.6 а.с.44-168).

На підтвердження оприбуткування отриманих послуг позивачем до матеріалів справи надано оборотно - сальдові відомості по рахунку (т.6 а.с.2-3), картки рахунку (т.6 а.с.11-43).

Відповідно до п. 138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Разом з тим, відповідно до пункту 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання робіт, послуг до складу валових витрат є наявність зв'язку робіт, послуг з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких робіт, послуг повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Як вбачається з матеріалів справи, основними видами діяльності ПАТ "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" є перероблення молока, виробництва масла та сиру.

Придбання позивачем послуг у контрагента ФОП ОСОБА_6 було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: забезпечення транспортування придбаної сировини для здійснення переробки молока, а також виробництва масла та сиру, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, виписками по рахунку, подорожними листами вантажних автомобілів, оборотно - сальдовими відомостями по рахунку, картками рахунку .

Зазначена закупівля послуг у контрагентів безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані товари забезпечують транспортування придбаної сировини для виробництва масла та сиру, а також переробки сировини - молока, що, в свою чергу, надає позивачу можливість займатися діяльністю щодо виробництва продукції, реалізації, яка направлена на отримання доходу.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання послуг та робіт, які призначені для використання у господарській діяльності ПАТ "НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД".

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог Податкового кодексу України з відображення валових витрат по операціях з ФОП ОСОБА_6, позивачем подано декларації з податку на прибуток. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Також, як вбачається з акту перевірки від 29.04.2015 року №319/20-20-22-08/00447480, податковим органом визначено, що на порушення вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України до складу податкових зобов'язань включені сума ПДВ, яка не підтверджена податковими накладними на загальну суму 546 грн., а саме за листопад 2014р. в сумі 94 грн., за січень 2015 року на суму 124 грн., та за лютий 2015року на суму 328 грн.

При цьому, в зазначеному акті перевірки податковим органом визначено порушення п. 198.16 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, а саме до складу податкового кредиту в листопаді 2014р. підприємством включена в реєстр отриманих податкових накладних податкова накладна від 23.09.2014р. №91 на суму 465 грн., в т.ч. ПДВ 93 грн. по постачальнику АТ "Поліємос", яка включена підприємством двічі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового органу надавалася уточнююча податкова декларація разом з розшифровками податкового зобов'язання та податкового кредиту, в якій визначено коригування показників ПДВ щодо взаємовідносин з АТ "Поліємос" (код ЄДРПОУ 316326820322).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутні підстави вважати, що коригування показників ПДВ по взаємовідносинам з АТ "Поліємос", не відбулося, через що висновки акту щодо вказаного контрагента позивача є необґрунтованими.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_6 та правомірність віднесення позивачем до суми валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем не доведено правомірність його рішень, що оскаржуються.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.05.2015 року №0000462200, від 15.05.2015 року №0000452200, від 15.05.2015 року № 0000442200, від 15.05.2015 року №0000432200 є необґрунтованими та прийнятими не у невідповідності до чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не довела суду правомірність прийнятих нею податкових повідомлень-рішень, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову про їх скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

23 лютого 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відстрочено Нововодолазькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року по справі №820/11292/15 до ухвалення рішення по справі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року N 484-VIII, та які набули чинності з 01 вересня 2015 року, встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. В свою чергу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлено судовий збір -1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, розмір ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, до апеляційної скарги повинно бути додано документ про сплату судового збору у розмірі 4533 грн. 24 коп. (110 % від 4121 грн. 13 коп.).

Оскільки на час постановлення даної ухвали відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року по справі №820/11292/15, наявні підстави для стягнення з Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області судового збору в розмірі 4533 гривні 24 копійок на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015р. по справі № 820/11292/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 4533 (чотири тисячі п'ятсот тридцять три) гривні 24 копійки на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 25.03.2016 р.