Рішення № 56719678, 17.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/8263/13-ц 22-ц/774/413/К/16

Справа № 210/8263/13-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/413/К/16 Костенко В.В.

Категорія № 53 (4) Доповідач - Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Братіщевої Л.А.

суддів: Грищенко Н.М., Михайлів Л.В.

при секретарі: Євтодій К.С.

за участю: представника відповідача ПАТ «Завод «Пуансон»- Перемот Оксани Григорівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Пуансон» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Завод «Пуансон», третя особа: Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу про встановлення факту, що має юридичне значення, стягнення заробітної плати, компенсації за затримку виплати заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2013 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Завод «Пуансон» (надалі - ПАТ «Завод «Пуансон»), який під час розгляду справи уточнив та в обґрунтування зазначив, що він працював з 01.11.1979 року на ПАТ «Завод «Пуансон» у місті Знам'янка шліфувальником в цеху спеціальної технологічної оснастки та 26.12.2001 року був звільнений на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням.

Під час роботи він тричі призивався Знам'янським міським військовим комісаріатом на учбові військові збори: у 1980 році на 45 діб, у 1986 році на 25 діб та у 1988 році на 25 діб. Крім того, він з 12.11.1993 року по 28.06.1995 року перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та з 01.09.1995 року по 28.06.1998 року у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.

У 2012 році він вирішив оформити пенсію за віком на пільгових умовах у органах Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим 27.06.2012 року звернувся до підприємства відповідача для отримання уточнюючої довідки для підтвердження періоду та характеру роботи у важких та шкідливих умовах праці за Списком № 2. В липні 2012 року ПАТ «Завод «Пуансон» видав йому довідку, уточнюючу характер роботи за № 113 від 23.07.2012 року, однак з відомостями, вказаними у цій довідці він не згодний, оскільки в ній було зазначено період його роботи з 18.03.1980 року по 12.11.1993 року, який не відповідав періоду роботи, зазначеному у трудовій книжці, а саме: стаж роботи на пільгових умовах за Списком №2, затвердженого постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року, становить лише 8 років 3 місяці 4 дні, без урахування того, що він тричі призивався Знам'янським міським військовим комісаріатом на учбові військові збори та перебував у відпустках по догляду за дитиною. Крім того, підприємство листом від 30.07.2012 року за № 117 повідомило його, що він під час роботи не був у повному обсязі зайнятий на роботах, пов'язаних із сухою шліфовкою.

Не погоджуючись із наданими відповідачем відповідями на його звернення з приводу відсутності в нього трудового стажу, який надає право на отримання пенсії на пільгових умовах, він неодноразово звертався до органів Пенсійного Фонду України, які надавали йому аналогічні відповіді з приводу необхідності звернення до керівництва ПАТ «Завод «Пуансон» щодо надання письмових роз'яснень з підстав та причин не зарахування вищеназваних періодів діяльності до пільгового стажу за Списком № 2.

Виконуючи рекомендації Пенсійного Фонду України, в особі його регіональних представництв, він звернувся 07.08.2012 року до ПАТ «Завод «Пуансон», але відповіді на своє звернення не отримав, у зв'язку з чим звернувся до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовом до ПАТ «Завод «Пуансон» про зобов'язання надати довідку уточнюючого характеру про роботу у важких та шкідливих умовах праці за Списком № 2. В ході судового розгляду підприємство відповідача надало довідку, уточнюючу характер роботи за № 168 від 26.10.2012 року та акт перевірки достовірності довідки уточнюючої характер роботи, який був складений 26.10.2012 року за результатами перевірки, проведеної головним спеціалістом управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знаменському районі. Відповідно до вказаної довідки, ОСОБА_4 працював шліфувальним та виконував роботи із «шліфовка металлических изделий и инструментов абразивними кругами сухим способом. Рабочее место аттестовано», стаж його роботи на даній посаді складає 11 років 6 місяців 27 днів, що відповідно до Списку 2 розділу ХІУ підрозділу 12а, позиція 2151200а-1753а, затвердженого постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 року відноситься до роботи, яка надає право на пільгову пенсію за віком.

У зв'язку з тим, що підприємством в ході судового розгляду була надана довідка, яка уточнює стаж роботи, рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.01.2013 року йому було відмовлено у задоволенні позову за відсутністю спору.

Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу на підставі довідки, яка уточнює характер роботи за № 168 від 26.10.2012 року йому була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Між тим, у квітні 2013 року він отримав від УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу лист від 28.03.2013 року про те, що рішенням комісії йому було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку з тим, що ПАТ «Завод «Пуансон» вимогою від 13.02.2013 року за № 31 відкликав раніше надані довідки уточнюючі характер роботи за № 168 та № 113, мотивуючи тим, що вони визнані недійсними рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кировоградської області від 22.01.2013 року, що не відповідає дійсності.

Із вищеназваного питання він звертався неодноразово як до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, так і до ПАТ «Завод «Пуансон», але позитивного вирішення питання не досягнув, оскільки УПФУ посилається на необхідність надання для призначення пільгової пенсії довідки уточнюючої характер роботи, а завод відмовляється видати таку довідку, посилаючись на те, що в архіві підприємства не збереглися документи, які б підтверджували повну його зайнятість на посаді шліфувальника, зайнятого шліфуванням сухим способом.

Вважає, що факт його роботи на посаді шліфувальника, зайнятого шліфуванням сухим способом підтверджується низкою документів: трудовою книжкою, книгами про реєстрацію наказів по заводу за 1980, 1993 та 1995 роки, розрахунковими картками по заробітній платі за 1980-1998 роки та актом перевірки Пенсійного Фонду від 26.10.2012 року, а отже позбавлення його права на отримання пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 є неправомірним. Просив встановити юридичний факт про те, що в період з 18.03.1980 року по 26.11.2001 року він працював на ПАТ «Завод «Пуансон» повний робочий день у важких та шкідливих умовах праві за спеціальністю шліфувальник, робота в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, зазначає, що при проведенні документарної перевірки спеціалістами управління Пенсійного Фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кировоградської області було встановлено, що з вересня 1993 року по 20 жовтня 1993 року, з 12.11.1993 року по 28.06.1995 року, з 01.09.1995 року по 27.06.1998 року ПАТ «Завод «Пуансон» не нарахував та не виплатив йому заробітну плату та за вказані періоди з урахуванням індексу інфляції він повинен був отримати 4353 грн., з яких 3774 грн. - заробітна плата та 579,16 грн. - інфляційні виплати. Зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача, а також на підставі ст. 117 КЗпП України просив стягнути з ПАТ «Завод «Пуансон» компенсацію за затримку виплати працівникові його середній заробіток за весь час затримки, який складає 142 місяці по день фактичного розрахунку - 16756, 00 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2015 року, в якому ухвалою від 11 грудня 2015 року виправлено описку, позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Завод «Пуансон» про встановлення факту, що має юридичне значення, стягнення заробітної плати, компенсації за затримку виплати заробітної плати - задоволений.

Встановлено, що в період з 18.03.1980 року по 26.12.2001 року позивач ОСОБА_4 працював на Публічному акціонерному товаристві «Завод «Пуансон» повний робочий день у важких та шкідливих умовах праці за спеціальністю шліфувальник, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Завод «Пуансон» на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі в розмірі 4353 грн. 00 коп. та компенсацію за затримку виплати заробітної плати у розмірі 16756,00 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Завод «Пуансон» на користь держави судовий збір за вимоги немайнового характеру 114,70 грн. та за вимоги майнового характеру 229,40 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «Завод «Пуансон», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначає, що суд безпідставно відкрив провадження за позовом до УПУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, оскільки жодних вимог до даного відповідача не заявлено.

Крім того, при винесенні рішення суд послався на докази, які не були досліджені в судовому засіданні, а саме: пояснення свідків, яких суд, на думку представника відповідача, не опитував в судовому засіданні. Крім того зазначає, що підтвердження стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах поясненнями свідків, законом не передбачено.

Також суд не врахував, що з трудової книжки позивача вбачається, що він працював на Заводі за спеціальністю шліфувальник в цеху СТО № 1 та жодних інших документів, які б підтверджували його роботу повний робочий день на атестованому місці з небезпечними (шкідливими) умовами праці, що дають право на отримання пенсії за вислугою років, Завод не має, що підтверджується актом перевірки достовірності довідки, уточнюючої характер роботи № 149 від 26.10.2012 року.

Судом не дана оцінка тому, що Заводом дійсно була видана уточнююча характер роботи позивача довідка № 113 від 23.07.2012 року, але в процесі перевірки первинних документів ревізором ПФУ було встановлено, що визначити точний період зайнятості ОСОБА_4 на посаді шліфувальника зайнятого шліфуванням сухим способом, неможливо, інші документи, які б підтверджували повну зайнятість, не надані. В подальшому ця довідка за вимогою ревізійної комісії була скасована.

Крім того, суд не врахував, що атестація робочих місць проводиться кожні 5 років, а тому посилання на наказ по Заводу № 107 від 25.07.1994 року про результати атестації робочих місць за умовами праці, де немає прізвищ працівників, а є лише посада шліфувальника, за відсутності даних про подальшу періодичну атестацію, не дає права встановити, що в період з 18.03.1980 року по 26.12.2001 року позивач працював за підприємстві повний робочий день у важких та шкідливих умовах праці.

Зазначає, що токарний станок, закріплений за позивачем, має стіл для подання охолоджувальної емульсії, чому суд не дав оцінки.

Також, задовольняючи позовну вимогу в частині стягнення заробітної плати, компенсації за затримку заробітної плати та посилаючись на Акт перевірки достовірності довідки, уточнюючої характер роботи від 26.10.2012 року № 149, де зазначено, що відсутні відомості про нарахування та виплату з 27.06.1998 року по день звільнення заробітної плати позивачу, суд не дослідив, чи приступив позивач до виконання своїх трудових обов'язків після відпустки по догляду за дитиною, оскільки документально ніяк не відстежується, що позивач з 27.06.1998 року по день звільнення, маючи заробітну плату в залежності від виконаної роботи, цю роботу виконував чи просто ходив на роботу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, а саме: неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам Закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 працював на ПАТ «Завод «Пуансон» з 01 листопада 1979 року учеником шліфувальника, а з 18 березня 1980 року по 26 грудня 2001 року за спеціальністю шліфувальник в цеху СТО № 1, був звільнений за власним бажанням, що підтверджується трудовою книжкою (а.с. 47-48).

23 липня 2012 року за № 113 відповідачем ПАТ «Завод «Пуансон» позивачу ОСОБА_4 була видана довідка, уточнююча характер роботи, в якій було зазначено період його роботи з 18.03.1980 року по 12.11.1993 року та зазначено, що період роботи у важких та шкідливих умовах праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 року, становить 8 років 3 місяці 4 дні (а.с. 51).

Як вбачається з довідки ПАТ «Завод «Пуансон» № 117 від 30.07.2012 року, згідно первинних документів, тобто особових рахунків з 18.03.1980 року по 28.06.1998 року, не весь період включений до пільгового стажу, так як ОСОБА_4 в неповному обсязі був зайнятий роботою на сухій шліфовці (а.с. 52).

Не погодившись із наданими ПАТ «Завод «Пуансон» довідками, ОСОБА_4 неодноразово звертався для надання роз'яснень до органів Пенсійного Фонду України (а.с. 54-57).

Листом від 24.09.2012 року за № 992/Л-11 Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивачу було надано роз'яснення, що щорічні (основні та додаткові) відпустки із збереженням заробітної плати та місця роботи, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та військові учбові збори включаються, як до загального безперервного так і до пільгового стажу роботи за Списком № 2 та було рекомендовано звернутись до керівництва ПАТ «Завод «Пуансон» за наданням письмового роз'яснення щодо не зарахування періодів діяльності з 14.10.1980 року по 20.07.1981 року, з 06.07.1983 року по 04.03.1988 року та з 13.11.1993 року по 26.12.2001 року до пільгового стажу за Списком № 2 (а.с.58).

Аналогічні відповіді ОСОБА_4 отримав від УПФУ в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області та УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу (а.с. 9-64).

У зв'язку із наявністю спору ОСОБА_4 в жовтні 2012 року звернувся до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовом до ПАТ «Завод «Пуансон» про зобов'язання відповідача надати йому довідку, уточнюючу характер роботи за період з 18.03.1980 року по 28.05.1998 року з обчисленням пільгового стажу роботи за Списком № 2 строком, згідно чинного законодавства, а саме 18 років 3 місяці 24 дні та додатки до неї: копії наказів про надання відпусток по догляду за дитиною до 3-х та 6-ти років, про проведення атестації робочих місць за умовами праці за період з 21.08.1992 року по 26.12.2001 року.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 січня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_4 було відмовлено (а.с. 75 зворот-76).

26 жовтня 2012 року головним інспектором-економістом відділу по контрольно-перевірочній роботі УПФУ в м. Знам'янка та Знам'янському районі була проведена зустрічна перевірка довідки, уточнюючої характер роботи № 113 від 23.07.2012 року ОСОБА_4, за результатами якої був складений акт № 149 та зазначено про приведення довідки № 113 від 23.07.2012 року, виданої на ОСОБА_4, у відповідність (а.с. 73-74).

Відповідачем ПАТ «Завод «Пуансон» 26 жовтня 2012 року за № 168 була видана довідка, уточнююча характер роботи ОСОБА_4, в якій було вказаний період його роботи з 18.03.1980 року по 12.11.1993 року та зазначено, що період роботи у важких та шкідливих умовах праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 року, становить 11 років 6 місяців 27 днів (а.с. 74 зворот).

В квітні 2013 року позивач звернуся до ПАТ «Завод «Пуансон» та УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу з заявами щодо роз'яснення підстав відкликання з Пенсійного Фонду довідок про пільговий характер роботи № 168 від 26.10.2012 року та № 113 від 23.07.2012 року (а.с. 79, 80).

Як вбачається з відповіді ПАТ «Завод «Пуансон» від 24.04.2013 року, позивача повідомлено, що відповідно до акту № 140 перевірки достовірності довідки, уточнюючої характер роботи від 26.10.2012 року, здійсненої головним спеціалістом-економістом відділу по контрольно-перевірочній роботі УПФУ в м. Знам'янка та Знам'янському районі, документів, які б підтверджували повну зайнятість ОСОБА_4 на посаді шліфувальника, зайнятого шліфуванням сухими способом, не надані. За спливом строку зберігання та реорганізацією ПАТ «Завод «Пуансон» інші, крім наданих для перевірки, документи не збереглися (а.с. 80).

УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу 26.04.2012 року повідомило позивача, що згідно з вимогою ПАТ «Завод «Пуансон» від 13.02.2013 року № 13, довідки про пільговий характер роботи № 168 від 26.10.2012 року та № 113 від 23.07.2012 року визнано недійсними та відкликано за вимогою адміністрації підприємства (а.с. 81).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року були затверджені Список № 1 та Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до розділу 14 підрозділу 12а, позиції 2151200а-1753а Списку № 2, зокрема право на пенсію за віком на пільгових умовах надається робітникам, зайнятим на обдиранні, точінні різанні, шліфуванні металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року затверджений Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 1 даного Порядку, згідно з пунктом другим прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди

Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Згідно п. 4 Порядку, проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені

колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Міністерством юстиції України 22.07.2011 року було надано роз'яснення Порядку застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до цих роз'яснень, згідно із статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливим і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Щодо визначення пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, то необхідно зазначити, що до такого стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р., тобто з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, згідно з яким, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (637-93-п ). В такій довідці ( 637-93-п ) має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Таким чином, за записами трудової книжки визначається не тільки загальний стаж роботи, але і встановлюються відомості, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до матеріалів справи позивачу ОСОБА_4 для призначення пенсії, відповідачем ПАТ «Завод «Пуансон» 23.07.2012 року була видана довідка № 113 уточнююча характер роботи (а.с. 51), з якою він не погодився, оскільки період роботи у важких та шкідливих умовах праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, був зазначений: 8 років 3 місяці 4 дні, в той час, як, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливим і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Після проведення інспектором Пенсійного Фонду перевірки довідки, уточнюючої характер роботи № 113 від 23.07.2012 року ОСОБА_4, 26 жовтня 2012 року ПАТ «Завод «Пуансон» за № 168 була видана довідка, уточнююча характер роботи позивача, в якій був вказаний період його роботи з 18.03.1980 року по 12.11.1993 року та зазначено, що період роботи у важких та шкідливих умовах праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 року, становить 11 років 6 місяців 27 днів (а.с. 74 зворот).

На підставі зазначеної довідки УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Однак, в подальшому, за вимогою ПАТ «Завод «Пуансон» від 13.02.2013 року № 13, довідки про пільговий характер роботи № 168 від 26.10.2012 року та № 113 від 23.07.2012 року визнано недійсними та відкликано за вимогою адміністрації підприємства (а.с. 81).

Як вбачається з наданих відповідачем апеляційному суду документів, які були долучені до матеріалів справи, 02 листопада 2012 року ревізійною комісією при перевірці фінансово-господарської діяльності Заводу в частині видачі позивачу довідок, уточнюючих характер роботи, була встановлено, що наявні на підприємстві накази про оплату праці, надання відпусток та запис у трудовій книжці шліфувальника ОСОБА_4 не дають підстав для нарахування йому стажу роботи в тяжких та непередбачених умовах праці з повною зайнятістю протягом робочого дня, про що був складний відповідний акт (а.с. 239).

Згідно вимоги голови ревізійної комісії ПАТ «Завод «Пуансон» від 02.11.2012 року, зазначено, що ревізійна комісія в ході перевірки фінансово-господарської діяльності на предмет дотримання нормативів та правил, встановлених пенсійним законодавством України та розглянувши акт 149 від 26.10.2012 року зустрічної перевірки довідки уточнюючої характер роботи, дійшла до висновку, що відомості, викладені в довідках № 113 від 23.07.2012 року та № 168 від 26.10.2012 року, виданих ОСОБА_4, не відповідають дійсності та мають бути спростовані (а.с. 240).

Наказом по ПАТ «Завод «Пуансон» від 05.11.2012 року № 9, на вимогу ревізійної комісії та акту перевірки Пенсійного Фонду України № 149 від 26.10.2012 року, вирішено визнати недійсними довідки, уточнюючи характер роботи ОСОБА_4 № 113 від 23.07.2012 року та № 168 від 26.10.2012 року (а.с. 241).

Таким чином, колегія погоджується доводами апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що післявидачі уточнюючих характер роботи позивача довідок № 113 від 23.07.2012 року та № 168 від 26.10.2012 року, в процесі перевірки первинних документів ревізором ПФУ було встановлено, що визначити точний період зайнятості ОСОБА_4 на посаді шліфувальника зайнятого шліфуванням сухим способом, неможливо, інші документи, які б підтверджували повну зайнятість, не надані.

Відповідно до матеріалів справи, робоче місце позивача було атестовано відповідно до наказу № 107 від 25.07.1994 року ПАТ «Завод «Пуансон» за результатами атестації робочих місць за умовами праці (а.с. 82-83), а тому колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності даних про подальшу атестацію робочого місця позивача, що не дає права встановити, що в період з 18.03.1980 року по 26.12.2001 року позивач працював за підприємстві повний робочий день у важких та шкідливих умовах праці.

Посилання суду першої інстанції, як на підставу задоволення позовних вимог ОСОБА_4, на акт № 149 від 26.10.2012 року зустрічної перевірки довідки, уточнюючої характер роботи № 113 від 23.07.2012 року, складений головним інспектором-економістом відділу по контрольно-перевірочній роботі УПФУ в м. Знам'янка та Знам'янському районі (а.с 73-74), колегія суддів вважає безпідставним, оскільки з зазначено акту вбачається, що, перевіркою особових рахунків по нарахуванню заробітної плати визначити причини неповної зайнятості на посаді шліфувальника, зайнятого шліфуванням металевих виробів сухим способом неможливо, так як ОСОБА_4 значиться шліфувальником (спосіб шліфування не вказаний).

Зазначене також підтверджується трудовою книжкою позивача, з якої вбачається, що ОСОБА_4 працював на ПАТ «Завод Пуансон» з 01 листопада 1979 року учеником шліфувальника, а з 18 березня 1980 року по 26 грудня 2001 року за спеціальністю шліфувальник в цеху СТО № 1 (а.с. 47-48), без зазначення, що він був зайнятий шліфуванням металевих виробів сухим способом.

Також в акті № 149 від 26.10.2012 року зазначено, що з особових рахунків по нарахуванню заробітної плати визначити точний період зайнятості ОСОБА_4 на посаді шліфувальника, зайнятого шліфуванням металевих виробів сухим способом неможливо, так як у розрахунку записок для надання щорічних відпусток, в яких за підписом майстра цеху виробничої дільниці, відображений запис про зайнятість робітника на даній посаді у відсотках до повної зайнятості, вказаний тільки період, за який надається щорічна відпустка. Інші документи, які б підтверджували повну зайнятість ОСОБА_4 на посаді шліфувальника зайнятого шліфування сухим способом для перевірки не надані.

Крім того, задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_4 в частині стягнення заробітної плати та компенсації за затримку заробітної плати, суд першої інстанції також посилався на Акт перевірки достовірності довідки, уточнюючої характер роботи від 26.10.2012 року № 149, з чим колегія не погоджується, оскільки у вказаному акті зазначено, що визначити точну дату виходу ОСОБА_4 після закінчення декретних відпусток неможливо, так як накази на поновлення на роботі у зв'язку з виходом після декретної відпустки по догляду за дитиною до 3-х років та після виходу з декретної відпустки по догляду за дитиною до 6-ти років, для перевірки не надані. Інших видів нарахувань за виконання інших видів робіт в перевіряємому періоді по ОСОБА_4 в особових рахунках по нарахуванню заробітної плати, не відображено.

Колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про недоведеність того, чи приступив позивач до виконання своїх трудових обов'язків після відпустки по догляду за дитиною, оскільки документально ніяк не відстежується, що він з 27.06.1998 року по день звільнення, виконував роботу, а тому вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення заробітної плати та компенсації за затримку заробітної плати, колегія вважає безпідставними. При цьому і сам позивач апеляційному суду пояснював, що підприємство не завжди мало замовлення на виконання робіт.

Таким чином, на думку колегії, позивачем ОСОБА_4, відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не доведено та не надано належних доказів неперервності його роботи на посаді шліфувальника, зайнятого шліфуванням металевих виробів сухим способом, тобто у важких та шкідливих умовах праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 року.

З урахуванням викладеного, матеріалів справи, доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат, компенсувати судові витрати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Пуансон» - задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2015року - скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Завод «Пуансон», третя особа: Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу про встановлення факту, що має юридичне значення, стягнення заробітної плати, компенсації за затримку виплати заробітної плати - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Л.А. Братіщева

Судді: Н.М. Грищенко

Л.В. Михайлів