Постанова № 56715243, 25.02.2016, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1213/16-а

Провадження № 2-а/552/45/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2016 року суддя Київського районного суду м. Полтави Васильєва Л.М. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справ за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

14.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання дій відповідача, Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, пов»язаних із перерахунком його пенсії за віком в бік зменшення ( рішення від 04.12.2015 р.) неправомірними, зобов»язання Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві перерахувати його пенсію за віком з врахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2011 рік, що станом на 31 грудня 2015 року становила 6925.97грн. та виплатити йому недоплачену пенсію. Посилався на те, що він з 01.08.1999 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як одержувач пенсії за вислугу років призначеної відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В лютому 2012 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ЗУ « Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування». Така пенсія йому призначена, про що його повідомили 07.02.2012 року, розмір пенсії визначений довічно у розмірі 6593.48 грн. 14.12.2015 року він отримав лист № 15197/08-12 Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про те, що рішенням від 04.12.2015 року переглянутий розрахунок заробітку для обчислення його пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік та визначений розмір його пенсії у розмірі 4435.41 грн. Вважає, що прийняттям такого рішення відповідач порушив його права на пенсійне забезпечення, а рішення про перерахунок пенсії не відповідає вимогам чинного законодавства.

Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві надало заперечення, в яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суддя, розглянувши справу в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, дійшов до висновку, що позов задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 01.08.1999 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як одержувач пенсії за вислугу років призначеної відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ЗУ « Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що з 07.02.2012 року йому призначена пенсія за віком відповідно до ЗУ « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 07.02.2012 року довічно, розмір пенсії становить 6593.48 грн. ( .с. 6).

Листом № 15/97 від 14.12.2015 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що рішенням управління від 04.12.2015 року переглянутий розрахунок заробітку для обчислення пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, розмір його пенсії визначений 4 435.41 грн. ( а.с. 7).

Не погоджуючись і перерахунком пенсії в бік зменшення її розміру позивач посилається на порушення відповідачем його права на пенсійне забезпечення.

Погоджуючись з твердженням позивача про порушення його права на пенсійне забезпечення, суд виходить з наступного.

Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами. Відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначається одна пенсія за її вибором.

Пункт 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулює види пенсій: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії або попереднього перерахунку. За бажанням пенсіонера при переведені з одного виду пенсії на інший пенсійний орган може врахувати заробітну плату за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

З системного аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що показник "середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії" застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Така правова позиція узгоджується також з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в листі № 1049/11/13-11 від 19 липня 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Переведення з одного виду пенсії на інший виконується в порядку, передбаченому частиною третьої статті 45 вище згаданого Закону. Як зазначено в нормі цієї статті, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Позивач звертаючись до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на підставі ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" замість пенсії за вислугу років , яку він отримував на підставі ЗУ « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не надавав згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, тому у відповідача не було підстав застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік.

Варто зазначити, що при розрахунку пенсії за вислугою років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яку отримував позивач до переведення на пенсію за віком, взагалі не застосовується показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Крім того в частині 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" йдеться про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені статтею 9 зазначеного Закону (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом (призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". яким пенсія за вислугу років не передбачена), тому положення частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних відносин не підлягають застосуванню.

В цьому випадку пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналогічні правові позиції висловлені ВАС у постановах від 01.12.2013 у справі № К/800/38624/13, від 02.04.2014 у справі № К/800/45035/13, від 16.01.2014 у справі № К/800/1384/13.

Суддя вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність застосування вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення" за приписами якої пенсії призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особа в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2005-2006 роки, перераховуються з 1 травня 2012 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Вирішуючи питання про застосування цього Закону у часі, суддя виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Із матеріалів справи убачається, що пенсія позивачеві за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначена із 07.02.2012 року, тоді як постанова Кабінету Міністрів України № 327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення" на підставі якого перерахована пенсія позивачеві прийнята 23.04.2012 року, тобто після призначення пенсії.

Із змісту адміністративного позову убачається, що позивач по суті оскаржує рішення управління від 04.12.2015 року про перерахунок його пенсії, тоді як в резолютивній частині адміністративного позову він не просить скасувати вказане рішення.

Позивач особисто у грудні 2015 року не звертався до відповідача за перерахунком пенсії.

В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії позивач значно зменшився.

Суд дійшов до висновку що дії відповідача в частині проведення перерахунку пенсії позивача 04.12.2015 року є неправомірними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача, що передбачені Конституцією України та іншими законами і нормативними актами.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. При цьому слід ураховувати, що в такому разі в мотивувальній частині рішення суд повинен навести відповідне обґрунтування.

Оскільки для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві від 04.12.2015 року про перерахунок пенсії позивача , яке не відповідає вимогам законодавства та порушує права та інтереси позивача , підлягає скасуванню, суд дійшов до висновку про застосування ст. 11 КАС України та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві від 04.12.2015 року про перерахунок пенсії позивача.

Ч. 1 ст. 94 КАС України передбачає, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 94, 158, 159, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, пов»язаних із перерахунком пенсії ОСОБА_1 за віком в бік зменшення з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік та встановлення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 4435.41 грн. ( рішення від 04.12.2015 р.) неправомірними.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві від 04.12.2015 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік та встановлення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 4435.41 грн.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві перерахувати пенсію ОСОБА_1 за віком , призначену відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2011 рік, що станом на 31 грудня 2015 року становила 6925.97 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.М. Васильєва