Постанова № 56713676, 22.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 876/8604/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа» (далі - ТзОВ «Галицька Основа») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.07.2011 року №0002312320/16564, №0002322320/16565 та від 08.07.2011 року №00022123201/16264.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 року позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 14.07.2011 року №0002312320/16564 та №0002322320/16565, від 08.07.2011 року №00022123201/16264.

Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Екопласт Львів», ТОВ «Компанія «Добробут», оскільки при проведенні перевірки встановлено відсутність факту господарських операцій між ТзОВ «Галицька Основа» та його контрагентами. Крім цього зазначає, що за результатами перевірок контрагентів ТзОВ Галицька основа, складених органами ДПС за місцями їх реєстрації, спостерігається, що фактична господарська діяльність вищезазначеними підприємцями не здійснюється, а договори укладалися із метою надання податкової вигоди третім особам без мети настання реальних господарських наслідків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ТзОВ «Галицька Основа» 17.02.2005 року зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради та 02.03.2005 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходилося на обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова та було платником податку на додану вартість.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова на підставі наказу від 17.06.2011 року №547 в період з 17.06.2010 року по 23.06.2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Галицька Основа» (ЄДРПОУ - 33419843) з питань правильності формування податкового зобов»язання та податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, за результатами якої складено акт від 25.06.2011 року №404/23-2/33419843.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на суму 154 494,00 грн.

Згідно з актом перевірки, вказана заборгованість виникла за результатами здійснення господарських операцій між ТзОВ Галицька основа та ТОВ «Компанія «Добробут».

За наслідками перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 08.07.2011 року №0002212320/16264, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 154 495,00 грн., (в тому числі за основним платежем 154 494 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.).

Крім цього, на підставі наказу від 10.05.2011 року №482 ДПІ у Личаківському районі в період з 25.05.2011 року по 22.06.2011 року проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Галицька Основа» (ЄДРПОУ 33419843) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року за результатами якої складено акт від 30.06.2011 року №135/23-а/33419843.

Згідно з актом перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР, встановлено заниження податку на прибуток підприємств в сумі 363072,00 грн. за 2010 рік;

- п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 290458,00 грн., зокрема по місяцях: січень 2010 року 49608,84 грн., липень 2010 року 101140,60 грн., серпень 2010 року 88706,00 грн., вересень 2010 року 51001,83 грн.

Згідно з актом перевірки вказані порушення допущені внаслідок ведення господарських операцій із ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Екопласт Львів».

За наслідками перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.07.2011 року №0002312320/16564, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на прибуток підприємств на суму 453 840,00 грн. (в тому числі за основним платежем 363 072,00 грн., за штрафними санкціями 90 768,00 грн.); податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.07.2011 року №0002322320/16565, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість на суму 363 073,00 грн. (в тому числі за основним платежем 290 458,00 грн., за штрафними санкціями 72 615,00 грн.).

Податкові зобов»язання з податку на прибуток підприємств визначені внаслідок порушення ТзОВ «Галицька основа» п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 363 072 грн.

До набрання чинності Податкового кодексу України порядок нарахування, декларування та сплати податку на прибуток регулював Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до п. 3.1 ст. З цього Закону об»єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 цього Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові виграти) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових виграт включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв»язку з підготовкою організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 цього Закон до складу валових витрат включаються суми витрат, пов»язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому ст. 8 цього Закону.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 нього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У підсумку, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов»язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Податкові зобов»язання з податку на додану вартість визначені внаслідок порушення підприємством вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.5.1. п. 7.5, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 290 458,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов»язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надасться покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг ).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову доставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов»язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов»язань із сплати податків.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі - ПК України) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб»єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов»язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв»язку.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв»язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв»язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об»єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов»язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Між тим, згідно положень підпункту 139.1.9 пункту 139. 1 статті 139 ПК України, не включаються до складу валових витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України та вищезгаданих законів слід дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб»єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв»язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов»язкові реквізити).

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Перевіркою контрагента ТОВ «Екопласт Львів» встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року TOB «Екопласт Львів», задекларовано податок на прибуток в сумі 0 грн. Декларацією за 1 кв. 2010 року визначено скориговані валові доходи 0 грн., скориговані валові витрати 0 грн., амортизаційні витрати 0 грн., об»єкт оподаткування 0 грн., також контрагентом не подавалася декларація з податку на прибуток 2 півріччя 2010 року, 3 кв. 2010 року. Крім цього, встановлено відсутність офісних та складських приміщень, транспортних засобів, землі та споруд (основних засобів для здійснення господарської діяльності); відсутність виробничих потужностей, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, працівників; зафіксовано укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних операцій, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами з метою штучного формування валових витрат та податкового зобов»язання.

Нa підтвердження взаємовідносин між TOB «Галицька основа» та ПП «Львів Металбуд», позивачем представлено договір від 01.12.2009 року №032-12/09-Л, відповідно до п. 1.1 якого виконавець (ПП «Львів Металбуд») зобов»язується виконати роботи за завданням Замовника (ТОВ «Галицька основа»), а Замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконані роботи з власних матеріалів на об»єкті «Будівництво багатоповерхового житлового будинку по вул. Панча, 18Б, в м. Львові»: влаштування стяжок - 53 грн./м.; штукатурка стін - 33,0 грн./м.; опорядження стін загального коридору - 18,0 грн./м.; опорядження стель загального коридору - 23 грн./м.; влаштування плитки - 40 грн./м.

Відповідно п. 3.1 договору вартість робіт визначається на підставі локального кошторису розрахунку договірної ціни, що є невід»ємними частинами договору.

Згідно з п. 3.8 Договору за результатами виконаних робіт Виконавець складає акти виконаних робіт, котрі надсилаються Замовнику. У випадку незгоди останнього із обсягом і вартістю робіт, вказаних у такому акті, Замовник письмово повідомляє про це Виконавця продовж п»яти днів з моменту складання такого акта. У випадку непідписання надісланого замовнику акта виконаних робіт за відсутності згаданого вище повідомлення вважається, що фактичний обсяг виконаних робіт та їх вартість є тотожні тим, що заявлялися Виконавцем в акті.

Строк договору, відповідно до п. 5.4, починає спливати з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та діє у частині виконання робіт до 04.10.2010 року, а в частині проведення розрахунків, до моменту повного їх здійснення.

На підставі укладених договорів, позивачем від контрагента отримано акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт. Однак, документи про вартість матеріалів, наданих Виконавцем для виконання вищезазначених робіт відсутні. У довідках не розкрито зміст наданих послуг, виконаних робіт та не зазначено кількісні показники затрачених матеріалів.

Для підтвердження проведених розрахунків між позивачем та контрагентом до перевірки представлено картки «взаєморозрахунки», оскільки уся інша первинна документація на момент проведення перевірки була вилучена в межах кримінальної справи №141-3897, що підтверджується вилученим до матеріалів справи протоколом виїмки від 12.01.2011 року.

Щодо взаємовідносин з ПП «Львів Проектбуд Реставрація», то між позивачем (Замовник) та ПП «Львів Проектбуд Реставрація» (Виконавець) укладено договір від 01.07.2010 року № 029-07/10-Л про виконання робіт.

Згідно з п. 1.1 цього Договору виконавець зобов»язується виконати на об»єкті «Виробничий цех для виготовлення кормів для непродуктивних тварин», що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Прилбичі наступні роботи: влаштування фундаментів - 1018,0 грн./м.куб.: влаштування цегляної кладки - 350,0 грн./м.куб.

Також відповідно до Договору від 01.08.2010 року №030/08/10-JІ, позивач (Замовник) зобов»язується прийняти та оплатити виконані ПП «Львів Проектбуд Реставрація» (Виконавець) роботи на об»єкті «Реконструкція площі Театральної з влаштуванням підземних переходів з торговим центром в м. Рівне»: влаштування гранітних сходів - 325,0 грн./м.кв.: влаштування граніту на підлогу - 220,0 грн./м.кв.: влаштування граніту на стіни - 280,0 грн./м.кв.: влаштування гранітних парапетних плит - 195,0 грн./м.п.; влаштування підлоги з керамічної плитки - 60.0 грн./м.кв.; влаштування стяжки на підлогу - 59,0 грн./м.кв.; влаштування бруківки - 53,0 грн./м.кв. (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 3.1. договорів вартість робіт визначається відповідно до локального кошторису та розрахунку договірної ціни, що додаються до договору та є його невід»ємною частиною.

Згідно з п. 3.8 договорів за результатами виконаних робіт Виконавець складає акти виконаних робіт, котрі надсилаються Замовнику. У випадку незгоди останнього із обсягом і вартістю робіт, вказаних у такому акті, Замовник письмово повідомляє про це Виконавця продовж п»яти днів з моменту складання такого акта. У випадку не підписання надісланого замовнику акта виконаних робіт за відсутності згаданого вище повідомлення вважається, що фактичний обсяг виконаних робіт та їх вартість є тотожні тим, що заявлялися Виконавцем в акті.

Строк даних договорів відповідно до п. 5.4. починає спливати з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та діє у частині виконання робіт до 31.12.2010 року, а в частині проведення розрахунків, до моменту повного їх здійснення.

На підставі вищезазначеного, позивачем від контрагента отримано акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, на підставі яких встановлено, що передбачені умовами договорів будівельно-монтажні роботи виконувалися за межами м. Львова, зокрема, у с. Прилбичі Яворівського району Львівської області. Однак, у виданих позивачу податкових накладних у графі 2 «товарно-транспортні витрати» таких не значиться.

Окремо слід зазначити, що основним контрагентом ПП «Львів Металбуд» та ПП «Львів Проектбуд Реставрація» було ПП «Гравітон інвест», яке подало останню звітність з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року, а з податку на додану вартість - за серпень 2010 року. Для здійснення господарської діяльності з позитивними економічними показниками необхідною умовою є наявність в штаті працівників, які володіють відповідною кваліфікацією та наявністю виробничих потужностей.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія «Добробут», то стороною позивача представлено договір від 09.03.2011 року №036-03/11-Л. Виконавець (ТОВ «Компанія «Добробут») зобов»язується виконати роботи за завданням Замовника (ТОВ «Галицька основа»), а Замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконані роботи на об»єкті «Центр керування повітряним рухом у м. Львові», а саме влаштування монолітної залізобетонної плити перекриття - 1 200,0 грн./м.куб.

Юридичною адресою ТОВ «Компанія «Добробут» є: м. Київ, вул. Предславинська, 36/4.

Щодо виконання субпідрядних робіт між позивачем та ТОВ «Компанія «Добробут встановлено, що постачальником виписані накладні (акти виконаних робіт) та податкові накладні.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту на рівні ДПА України видно, що основним постачальником ТОВ «Компанія «Добробут» в квітні 2011 року є АТЗТ «Тодіс», по якому встановлено розбіжність по податку на додану вартість за квітень 2011 року, тобто АТЗТ «Тодіс» не задекларовано податкових зобов»язань по ТзОВ «Компанія «Добробут». З огляду на це податковий орган зазначає проведення транзитних фінансових потоків ТОВ «Компанія «Добробут», спрямованих здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов»язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального товарного характеру.

З огляду на наведене ТОВ «Галицька основа» зайво включено до складу податкового зобов»язані суми податку на додану вартість з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях сформовано податковий кредит з метою одержання податкової вигоди і відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 визначено, що первинні документи підлягають обов»язковій перевірці працівниками, які веду бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов»язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув»язка окремих показників.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджені Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним Наказом Мінтрансу України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» №488/346 від 29 грудня 1995 року.

Відповідно до п. 2 зазначеного Наказу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб»єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов»язковим.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб»єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов»язковим.

Відсутність товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту поставки товару, що у свою чергу може вказувати на фіктивність відповідних господарських операцій.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

З огляду на вищевказане, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних послуг: належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місця поставки, або інших документів щодо реальності та товарності проведених операцій, не підтверджується реальність проведення господарських операцій позивача з його контрагентами, що є наслідком відсутності операцій, які можуть бути об»єктом оподаткування ПДВ та податком на прибуток.

Господарські операції з надання послуг фактично не мали реального характеру, постачання товарів (надання послуг) оформлене лише документально та не спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Витрати для цілей визначення об»єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об»єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Факт безпосереднього зв»язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Платник має бути обачливим при виборі контрагента. Заходи спрямовані на отримання витягу із ЄДРПОУ не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов»язань через уповноважених представників.

Позивачем не надано жодного документа, який би суперечив вищенаведеному та доводив факт проведення даних господарських операцій.

Крім цього, вироком апеляційного суду Львівської області від 16 липня 2015 року ОСОБА_1, директора ПП «Львів-Металбуд» та директора ПП «Львівпроектбудреставрація», визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Цим вироком, зокрема, встановлено те, що ОСОБА_1 працюючи згідно наказу №22-1 від 17.04.08 року директором ПП «Львів-Металбуд» (ЄДРПОУ - 32053687), зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Жовківська, 30, а також працюючи відповідно до рішення №2/09 від 25.12.09 року директором ПП «Львівпроектбудреставрація» (ЄДРПОУ - 33533131), зареєстроване за адресою м. Львів, вул. Морозна, 14, як службова особа підприємств, будучи у відповідності до ст. 67 Конституції України, ст.ст. 9-11 Закону України від 18.02.97р. №77/97-ВР «Про систему оподаткування» із внесеними змінами та доповненнями, розділу ІІІ Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальним за організацію бухгалтерського обліку та за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів, інших обов»язкових платежів у встановлений законом терміни, з метою здійснення злочинної діяльності організувала організовану групу, залучивши до неї ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановлених осіб, провівши між ними розподіл функцій для досягнення злочинного плану, ціллю якого являлась організація схеми функціонування незаконної діяльності, щодо ухилення від сплати податків як підприємствами власником яких являлась ОСОБА_1 так і інших суб»єктів господарювання, незаконного переведення безготівкових коштів в готівку та одержання від такої діяльності доходу..

Зазначене свідчить про те, що господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами не мали реального характеру, а, відтак, позивач безпідставно відобразив в податковому обліку господарські операції із цими контрагентами.

Крім цього, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, що викладена у постанові від 26.01.2016 року у справі №21-4781а15.

У зв»язку з наведеним, враховуючи наявні матеріали справи та зважаючи на доведеність нереальності та безтоварності господарських операцій, колегія суддів приходить висновку про безпідставність формування позивачем витрат, які враховуються для визначення об»єкта оподаткування, а також про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями між ТзОВ «Галицька основа» та його контрагентами ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», TOB «Екопласт Львів», ТОВ «Компанія Добробут».

Таким чином, з наведених підстав колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору помилково встановив фактичні обставини справи та надав їм не належну правову оцінку через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі №813/594/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.03.2016 року.