Ухвала суду № 56712410, 21.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Сокуренка Д.М.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами захисника Дьяченка А.А., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, та підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року,

за участю прокурора - Стасюка Р.О.

підозрюваного - ОСОБА_2

захисників - Дьяченка А.А., ОСОБА_3,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 р. у кримінальному провадженні під №12016100090002761, внесеному 8.03.2016 р. до ЄРДР, задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві Косиченко Т.М., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 СтасюкомР.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Вишневе, Київської області, має вищу освіту, не працює, неодружений, зареєстрований: АДРЕСА_2; проживає за адресою: АДРЕСА_1, несудимий,

якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

До підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18:00 години 6 травня 2016 року.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_2 визначений запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 70 мінімальних заробітних плат, що складає 96 460 (дев'яносто шість тисяч чотириста шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави, покладено наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12016100090002761, зі встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця реєстрації та місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Згідно ухвали суду слідчий суддя, відповідно по положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, врахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджується доданими до клопотання даними, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а також врахувавши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Не погоджуючись з прийнятим рішення суду, захисник підозрюваного - адвокат Дьяченко А.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10.03.2016 р. та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Мотивуючи доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисник підозрюваного зазначає про те, що суд не взяв до уваги всі обставини справи, дані про особу підозрюваного та стан його здоров'я.

Підозрюваний ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10.03.2015 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

В обгрунтування апеляційної скарги підозрюваний вказує, що доводи слідчого судді щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу є невмотивованими, оскільки висновки суду щодо відсутності в нього постійного місця проживання та роботи є помилковим та такими, що не відповідають дійсності. Крім того, вважає упередженим посилання суду на те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку та унеможливить настання ризику впливу на свідків та потерпілого. Також просить звернути увагу на наявність у нього захворювання, лікування якого потребує нагляду лікарів, що в умовах утримання під вартою є неможливим.

Заслухавши доповідь судді, думку захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає можливим змінити запобіжний захід підозрюваному з тримання під вартою на домашній арешт, а апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги захисника Дьяченка А.А., який діє в інтересах ОСОБА_2, та підозрюваного ОСОБА_2 підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СВ Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100090002761 від 8 березня 2016 р. за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

09.03.2016 р. ОСОБА_2 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

10.03.2016 р. старший слідчий слідчого відділу Солом'янського УП ГУ Національної поліції України в м. Києві Косиченко Т.М., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Стасюком Р.О., звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання від трьох до семи років позбавлення волі, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

10.03.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18:00 години 6 травня 2016 року, з одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 70 (сімдесят) мінімальних заробітних плат, що складає 96 460 (дев'яносто шість тисяч чотириста шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, вимогам передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів, які свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.

Отже, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують. Також слідчий суддя визнав доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Разом з тим, як вважає колегія суддів, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_2 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме припустився порушень вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення.

За таких обставин, застосовуючи до підозрюваного найбільш суворий запобіжний захід, слідчим суддею не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_2 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього одного з запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними («Боцано проти Франції»).

Враховуючи дані про особу підозрюваного, який має вищу освіту, постійне місце проживання у м. Боярка, де проживає разом з батьками, за місцем проживання характеризується позитивно, міцні соціальні зв'язки, хворіє, має також хвору матір, яка потребує нагляду, нагороджений пам'ятною медаллю «Учасник Євромайдану», перебував в зоні АТО, а також те, що в матеріалах справи відсутні дані, які свідчать про те, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_2 переховувався від органів досудового розслідування та суду, перешкоджав кримінальному провадженню, зокрема здійснював незаконний вплив на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що слідчим суддею безпідставно застосовано до ОСОБА_2 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на відсутність належного обґрунтування існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутнє таке обґрунтування і в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не доведено належним чином наявність таких ризиків прокурором під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_2 найбільш суворий запобіжний захід, слідчим суддею хоча і встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обставин необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому ухвалу слідчого судді слід скасувати, застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, який, як вважає колегія суддів, в повній мірі забезпечить запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді від 10.03.2016 року, якою задоволено клопотання слідчого та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арештуу певний період доби заборонивши останньому залишати місце свого проживання з 21:00 години до 07:00 години наступної доби за адресою: АДРЕСА_1, саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги захисника ДьяченкаАндрія Андрійовича та підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 10 березня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві КосиченкоТ.М., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Стасюком Р.О., у кримінальному провадженні під №12016100090002761, внесеному 8.03.2016 р. до ЄРДР, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного за ч. 4 ст. 296 КК України, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 години 00 хвилин 6 травня 2016 року, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 70 (семидесяти) мінімальних заробітних плат, що складає 96 460 (дев'яносто шість тисяч чотириста шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці України, а також ізпокладенням на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві Косиченко Т.М., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Стасюком Р.О., - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання у певний період доби, а саме з 21:00 години до 07:00 години наступної доби за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12016100090002761, зі встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця реєстрації та місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Строк дії даної ухвали встановити до 6 травня 2016 року включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_2

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_2 і повідомити про це старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві Косиченко Т.М. та прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Стасюка Р.О.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_2, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло за вказаною адресою для контролю виконання ним даної ухвали.

Підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з-під варти звільнити в залі судових засідань Апеляційного суду м. Києва.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. Д з ю б і н В. Л а ш е в и ч Д. С о к у р е н к о