Ухвала суду № 56712407, 21.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/671/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Федосєєв С.В.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Бець О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Беця О.В.,

суддів Лашевича В.М., Сокуренка Д.М.,

за участю прокурора Ільяшенко В.В.,

секретаря судового засідання Сологуб В.І.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

перекладача ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського Управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Лук'яненко Р.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Козієм A.A., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 11.04.2016 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Грузія, громадянина Грузії, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 тимчасово проживаючого в АДРЕСА_2 раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Одночасно підозрюваному визначено заставу в розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат, що становить 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень.

Ухвала суду мотивована тим, що з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, характеризуючих даних про особу підозрюваного, зокрема його віку та стану здоров'я, міцності соціальних зв'язків, майнового стану, який раніше судимий, не має постійного місця проживання в Україні, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13.02.2016 р. та постановити нову ухвалу, якою зменшити підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави до двадцяти мінімальних заробітних плат.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисник підозрюваного зазначає про те, що слідчий суддя визначаючи максимальний розмір застави в повній мірі, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, не врахував характеризуючі дані про особу підозрюваного, зокрема, що стосується його майнового стану та визначив завідомо не помірний для ОСОБА_2

Також, апелянт вказує на недотримання слідчим вимог, передбачених ст. 184 КПК України, при зверненні до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки надані стороною обвинувачення додатки до клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, були досить поганої якості, а тому на переконання сторони захисту, на підставі таких даних слідчий суддя не міг встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення.

Крім того, захисник звертає увагу суду на відсутність у клопотанні слідчого обґрунтування неможливості запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника підозрюваного та самого підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12016100040001993 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в умисних діях, які виразилися у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, а саме в тому, що останній, 12.02.2016 року, о 11 год. 45 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 7, проник в салон припаркованого автомобіля НОМЕР_1, звідки викрав майно, яке належить ОСОБА_9, а саме чоловічу куртку, вартістю 250 гривень, в якій знаходились гроші в сумі 200 гривень, а також викрутка, вартістю 25 гривень, після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину намагався втекти, однак його злочинні дії були помічені працівником поліції, однак в подальшому ОСОБА_2, усвідомлюючи, що його злочинні дії носять відкритий характер, ігноруючи вимоги працівників поліції повернути сумку, з метою розпорядження викраденим майном на власний розсуд, на зауваження не відреагував та намагався зникнути з місця вчинення злочину, в результаті чого був затриманий працівниками поліції.

12.02.2016 p. ОСОБА_2 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України, та наступного дня останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме в умисних діях, які виразились у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

13.02.2016 р. слідчий СВ Дніпровського Управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Лук'яненко Р.В., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Козієм A.A., звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2., посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування тримання під вартою підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе, на думку органу досудового розслідування, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

13.02.2016 р. ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування а саме до 11.04.2016 р. відносно ОСОБА_2, з визначенням застави у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 110 240 грн.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора, захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним та можливість призначення покарання до шести років позбавлення волі, а також інші дані про особу ОСОБА_2, в їх сукупності, а саме його вік та стан здоров'я, сімейний та майновий стан, те, що підозрюваний раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочини, вчинив новий злочин в період умовно-дострокового звільнення.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як встановлено колегією суддів, під час апеляційного розгляду справи, слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, врахував також практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення справі «Феррарі-Браво проти Італії», відповідно до якого не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування, а також рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти долученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Таким чином, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Колегія суддів також погоджується з висновками слідчого судді про те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Не заслуговують на увагу посилання захисника підозрюваного про відсутність ризиків, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.

Крім того, посилання захисника про те, що слідчим суддею необґрунтовано було визначено максимальний розмір застави не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчим суддею вказані вище вимоги закону були дотримані в повному обсязі та із врахуванням особи підозрюваного, а саме того, що останній вже раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Вчинив новий умисний злочин в період умовно-дострокового звільнення, немає в місті Києві постійного місця проживання та реєстрації та наявність існування ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, визначив саме такий розмір застави, який в повному обсязі зможе належним чином у разі внесення застави підозрюваним забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов'язків.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 5 ст. 194 КПК України, якою визначено, що у разі обрання запобіжного заходу з визначенням застави, доведеності прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Як встановлено колегією суддів, слідчий суддя, в постановленій ним ухвалі, не виконав вище вказаних вимог закону та застосовуючи альтернативний запобіжний захід у вигляді застави не поклав жодних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно виконувати підозрюваному, в разі внесення застави, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2., з визначенням йому застави в розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 11.04.2016 року, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначено заставу в розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат, що становить 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Дніпровського Управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Лукяненко Р.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Козієм А.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця РеспублікиГрузія, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, тимчасово проживаючого в АДРЕСА_2 раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Визначити строк дії ухвали до 11 квітня 2016 року.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі вісімдесят мінімальних заробітних плат, що становить 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ДКСУ в м. Києві, код ЄДРПОУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України та в'їзду в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13 УДДУПВП в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 УДДУПВП в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Козія А.А.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ :

_____ ____ _____

О.В. Бець В.М. Лашевич Д.М. Сокуренко