Рішення № 56712116, 22.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3510/15-ц Провадження № 22-ц/795/603/2016 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Литвиненко І. В. Доповідач - Хромець Н. С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Бечка Є.М., Скрипки А.А. при секретарі:Мартиновій А.В. за участю:прокурора Рибалко Н.В., позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третіх осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2016 року у справі за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва про зобов'язання вчинити певні дії,

(треті особи у справі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва «Чернігівоблагропромбуд»)

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року заступник прокурора Чернігівської області в інтересах Чернігівської міської ради та фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом, в якому просив зобов'язати Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати частину приміщення гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 разом з зовнішніми мережами необхідними для обслуговування (електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення) у комунальну власність територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради. В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилався на невиконання відповідачем вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" і його тривалу бездіяльність щодо передачі у комунальну власність державного житлового фонду, а саме частини гуртожитку. Крім того, прокурор посилався в обґрунтування позовних вимог на порушення права позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на приватизацію житлових приміщень

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора Чернігівської області в інтересах Чернігівської міської ради до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва про зобов'язання вчинити певні дії закрите з тих підстав, що справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підсудна господарському суду.

Рішенням Деснянського районного суду від 02 лютого 2016 року у позові прокурора в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Чернігівської області просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати ? частину гуртожитку державного житлового фонду , що включає в себе ? частину першого поверху, втому числі приміщення кімнат 4, 10А, з 11 по 18, 18А, 15А, другий поверх, в тому числі приміщення кімнат з 24 по 45, 46-1, 46-3, 48, 49 та третій поверх, в тому числі приміщення кімнат 50 по 52, 53-1, 53-3, 53-4, 55, 56-1, 57-2, 57-3, з 58 по 65, 66-1, 66-3, 66-4, 68-1, 68-3, 68-4, з 70 по 72, 73-1, 73-3, 73-4, 75 разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, розташованого в місті Чернігові по проспекту Перемоги, 205, у комунальну власність територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради. Прокурор вважає рішення суду таким, що постановлене із суттєвими порушеннями норм матеріального і процесуального права. Зокрема, прокурор посилається на порушення судом норм статей 3,10,15,16,46,57-64,126,208,212-216,316 ЦПК України і вимог Законів України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». Прокурор також стверджує про упередженість суду, неналежне дослідження судом доказів у справі та оцінку їх виключно на користь відповідача, а також вказує на висновки суду зроблені з питань, які не були предметом судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор та позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали. Представник Чернігівської міської ради у судове засідання не з'явився. Представники відповідача у судове засідання також не з'явились. Про час і місце розгляду справи всі сторони повідомлені. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилене, оскільки до клопотання не надані документи, які підтверджували б поважність причин відсутності представника юридичної особи у судовому засіданні.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги прокурора і зміни рішення суду шляхом виключення з його мотивувальної частини висновків щодо обставин, які судом не досліджувались. В іншій частині рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Відмовляючи у позові прокурора в інтересах позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, суд виходив з того, висновок прокурора про порушення права мешканців гуртожитку на приватизацію житла є передчасним.

Такі висновки відповідають встановленим обставинам і вимогам закону, виходячи з такого.

По справі встановлено, що позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 мешкають у гуртожитку, який перебуває на балансі у відповідача - Житлово-комунального підприємства чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва. Основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад визначені Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». Відповідно до ч.1 ст. 2 цього Закону та ст.3 Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» . За Законом гуртожитки, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні підприємств, установ, а також гуртожитки, що були включені до статутних капталів товариств підлягають передачі у власність територіальних громад, з урахуванням особливостей, визначених Законом. Особливості використання жилих приміщень (кімнат) у гуртожитках, переданих у власність територіальних громад, визначені ст. 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Відповідно до п.5 ч.1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» після прийняття гуртожитку у власність територіальної громади згідно з цим Законом місцева рада приймає на сесії в межах своєї компетенції відповідне рішення щодо подальшого використання гуртожитку, а саме а) залишити цілісний майновий комплекс у статусі "гуртожиток" та дозволити приватизацію його житлових і нежитлових приміщень. У цьому випадку здійснюється приватизація приміщень гуртожитку його законними мешканцями згідно з цим Законом; б) надати цілісному майновому комплексу статус "соціальне житло" та не дозволяти приватизацію його жилих приміщень. У цьому випадку приватизація житлових приміщень гуртожитку не здійснюється (у тому числі й у випадках, передбачених цим Законом), а колишнім законним мешканцям гуртожитку, за їх згодою, надається відповідне соціальне або інше житло; в) перепрофілювати гуртожиток та використовувати цілісний майновий комплекс колишнього гуртожитку за іншим призначенням. У цьому випадку рада одночасно приймає рішення щодо забезпечення законних мешканців такого гуртожитку іншим житлом згідно із законодавством; г) знести цілісний майновий комплекс колишнього гуртожитку та вжити заходів щодо будівництва на звільненій земельній ділянці соціального житла або продажу земельної ділянки на аукціоні згідно із земельним законодавством. У цьому випадку рада одночасно приймає рішення щодо забезпечення законних мешканців такого гуртожитку іншим житлом згідно із законодавством; ґ) знести колишній гуртожиток (відповідний цілісний майновий комплекс) та вивільнити земельну ділянку з наступним її продажем на аукціоні. У цьому випадку особи, на яких поширюється дія цього Закону, підлягають переселенню в інше придатне для проживання людей житло, що належить на праві власності або на праві користування відповідній місцевій раді.

Згідно з приписами ч.1 ст. 15 ЦПК України, судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право особи. На теперішній час право позивачів на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку, в яких вони мешкають, не є порушеним, оскільки таке право може у них виникнути у майбутньому за умови передачі гуртожитку у комунальну власність територіальної громади та у випадку прийняття місцевою радою рішення про дозвіл на приватизацію житлових приміщень ( п.п. «а» п. 5 ч.1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»). Однак, цією ж нормою Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено право місцевої ради прийняти рішення і про інший спосіб використання гуртожитку, при якому право на приватизацію мешканцям не буде надане. Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність порушення права позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та передчасність заявлених позовних вимог в їх інтересах ґрунтується на нормах Закону. До того ж, статтею 3 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» визначено, що ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити від органів, уповноважених управляти державним майном, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування. Право мешканців гуртожитку на таку ініціативу законом не передбачене.

Провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора Чернігівської області в інтересах Чернігівської міської ради до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва про зобов'язання передати у комунальну власність частини гуртожитку ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2016 року закрите. Проте, у рішенні суду зроблені висновки щодо обставин, які не були предметом доказування і перевірки при розгляді позовних вимог про захист права фізичних осіб на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку.

Так, суд прийшов до висновку про невиконання Чернігівською міською радою вимог Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою КМУ № 891 від 06.11.1995р., а також вказав, що передача гуртожитку у комунальну власність не здійснювалась через бездіяльність Чернігівської міської ради. Зважаючи на те, що провадження у справі в частині вимог прокурора в інтересах Чернігівської міської ради закрите з підстав непідсудності спору цивільному суду, такі висновки суду зроблені з порушенням вимог статей 213-215 ЦПК України. У зв'язку з цим апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні шляхом виключення з мотивувальної частини висновків щодо невиконання Чернігівської міською радою вимог Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою КМУ № 891 від 06.11.1995р. та про бездіяльність міської ради, що викладені відповідно в абзаці другому на сторінці рішення 8, який починається словами «Суд вважає» і закінчується словами «не виконала», та в абзаці п'ятому на цій же сторінці рішення, який починається совами «Позивачами не доведено» і закінчується словами «бездіяльність Чернігівської міської ради» (аркуш справи 124 том 3).

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на упередженість суду, недотримання принципу рівності сторін, неналежне дослідження доказів у справі та оцінку їх виключно на користь відповідача жодними доказами не підтверджені. Інші доводи апеляційної скарги, зокрема посилання на порушення вимог процесуального закону при постановленні ухвал про закриття провадження в частині позовних вимог в інтересах юридичних осіб, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм процесуального закону і висновків суду по суті спору між фізичними особами і Житлово-комунальним підприємством Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 п.п. 3, 4 ч.1, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2016 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2016 року абзаци другий і п'ятий на сторінці рішення 8 (аркуш справи 124 том 3).

В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: