Ухвала суду № 56712109, 22.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3510/15-ц Провадження № 22-ц/795/548/2016 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Литвиненко І. В. Доповідач - Хромець Н. С.

У Х В А Л А

22 березня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Бечка Є.М., Скрипки А.А. при секретарі:Мартиновій А.В. за участю:прокурора Рибалко Н.В., позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третіх осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційні скарги заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2016 року у справі за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах Чернігівської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва про зобов'язання вчинити певні дії,

(треті особи у справі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва «Чернігівоблагропромбуд»)

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора Чернігівської області в інтересах Чернігівської міської ради до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва про зобов'язання вчинити певні дії закрите з тих підстав, що справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підсудна господарському суду.

В апеляційній скарзі заступник прокурора просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку прокурора, ухвала постановлена судом з порушеннями норм матеріального і процесуального права. Зокрема, прокурор вважає, що суд, роз'єднавши позов по суб'єктному складу, грубо порушив статтю 126 ЦПК України і п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2, а ухвала про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження судом не постановлювалась. Прокурор наполягає на тому, що підстави заявленого позову випливають із спірних правовідносин, які мають цивільно-правовий характер, спір стосується захисту порушеного права, у тому числі права цивільного фізичних осіб. Крім того, прокурор посилається на порушення судом вимог ч.4 ст. 46 та статей 30,208,213,215,216 ЦПК України, оскільки не вирішено позов прокурора в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України і ця установа незаконно виключена із складу позивачів.

У судовому засіданні прокурор та позивачі апеляційну скаргу підтримали.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що ухвала суду про закриття провадження постановлена з додержанням вимог закону, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог прокурора в інтересах Чернігівської міської ради до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва про зобов'язання відповідача передати у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова частину будівлі гуртожитку, розташованого у м. Чернігові по проспекту Перемоги, 205, суд обґрунтовано послався на непідсудність справи в цій частині цивільному суду.

Встановлено, що прокурором вимоги про зобов'язання передати частину приміщення гуртожитку заявлено в інтересах юридичної особи Чернігівської міської ради до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва - теж юридичної особи.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції правильно визначив, що спір між Чернігівською міською радою і Житлово-комунальним підприємством Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва підсудний господарському суду.

Доводи апеляційної скарги щодо грубого порушення судом статті 126 ЦПК України і п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм Цивільного процесуального Кодексу. Роз'єднання або об'єднання позовів під час відкриття провадження у справі за правилами ст. 126 ЦПК України можливе лише за умови, що розгляд таких позовів є компетенцією цивільного суду. У випадку пред'явлення вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства. У разі помилкового відкриття провадження за вимогами, що не належать до цивільної юрисдикції, провадження у справі закривається відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи за спорами юридичних осіб щодо передачі у комунальну власність гуртожитків та щодо незаконного включення до статутних фондів товариств гуртожитків за суб'єктним складом та змістом правовідносин відносяться до юрисдикції господарських судів.

Висновки суду щодо необхідності закриття провадження в частині вимог прокурора в інтересах Чернігівської міської ради до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва про зобов'язання відповідача передати частину приміщення гуртожитку у комунальну власність відповідають правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах № 6-224цс16 та № 6-2307цс15 від 02 березня 2016 року, які відповідно до ч.2 ст. 360-7 ЦПК України, мають враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.

Не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги і посилання прокурора на правомірність вимоги, пред'явленої в інтересах Регіонального відділення Фонду держмайна України, безпідставне «виключення» цієї установи з із позивачів у справі та ігнорування судом вимог ч.4 ст. 46 ЦПК України.

Провадження в частині вимог прокурора в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області закрите ухвалою суду від 07 вересня 2015 року (а.с. 24 т. 2) у зв'язку з відмовою позивача від позову. При цьому із змісту журналу судового засідання (а.с.22 т.2) та ухвали суду вбачається, що прокурор при вирішенні судом питання про прийняття відмови Регіонального відділення Фонду держмайна України від позову і закриття провадження у справі в цій частині не заперечував проти прийняття такої відмови і про намір підтримувати позов, а покладався на розсуд суду. Постановлена 07 вересня 2015 року ухвала прокурором не оскаржувалась.

До того ж, вимоги в інтересах юридичної особи до відповідача, який теж є юридичною особою, відповідно до ст. 12 ГПК України підсудні господарському суду.

Виходячи з наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена відповідно до вимог процесуального закону і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: