Ухвала суду № 56711469, 24.03.2016, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа № 731/23/16-к

Провадження 1-кс/731/25/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року смт. Варва

Слідчий суддя Варвинського

районного суду Чернігівської області ОСОБА_1,

з участю секретаря Тітуленко Д.Г.

прокурора Панченка Ю.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Варва клопотання слідчого Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4, погоджене начальником ОСОБА_5 відділу Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_6, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, розлученого, не працюючого, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не маючого статусу інваліда, раніше не судимого згідно ст. 89 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2016 року слідчий Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, який підозрюється у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 22 січня 2016 року до чергової частини Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області з заявою звернулась ОСОБА_7, про те, що невідомі особи нанесли її сину ОСОБА_8 тілесні ушкодження і останній був госпіталізований до ОСОБА_5 ЦРЛ. Вище зазначений факт занесений 22.01.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016270100000013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

25 січня 2016 року о 00 годині 35 хвилин ОСОБА_2 був затриманий у порядку статті 208 КПК України.

25 січня 2016 року о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_2 було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоровя особи, що зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

26.01.2016 року до ОСОБА_2 ОСОБА_5 районним судом за клопотанням слідчого Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області за погодження начальника ОСОБА_5 відділу Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці. Строк дії ухвали закінчується 25 березня 2016 року.

Слідчий вважає, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до пятнадцяти років та має слабкі соціальні звязки, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 у цьому кримінальному проваджені, так як вищезазначені особи мають інформацію про вчинення кримінального правопорушення та інших можливих свідків, зокрема знайомого ОСОБА_10; перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином та те, що запобігти вище зазначеним ризикам шляхом обрання більш мякого запобіжного заходу неможливо виникла необхідність про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2.

Також вказує, що вищезазначені ризики не зменшились, слідством здобуто певні докази, які підтверджують вину ОСОБА_2, але завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою неможливо у звязку з необхідністю проведення довготривалих експертних судово-медичних досліджень, які необхідні для зясування обставин по справі і до цього часу перебувають на виконанні у експертів Прилуцького МРВ СМЕ просить продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного на строк до одного місяця, тобто до 25 квітня 2016 року.

В судовому засіданні начальник ОСОБА_5 відділу Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_6 клопотання підтримав, пояснив, що існуючи ризики які були при обранні запобіжного заходу підозрюваному існують і на даний час, більш того, вони збільшились, оскільки слідством здобуто інші докази на підтвердження вини підозрюваного, що в свою чергу збільшує його мотивацію до впливу на свідків, перешкоджання слідству, переховування або знищення чи спотворення речей, що можуть бути використані як речові докази у кримінальному провадженні. Пояснив, що свідки у кримінальному провадженні слідчим суддею не допитані, тому запобігання імовірного вплив на них з боку обвинуваченого є необхідним у кримінальному провадженні. Наголосив, що кримінальне провадження не може бути закінчено до спливу строку запобіжного заходу у звязку з відсутністю висновків експертів, які є визначальними для вирішення питання про предявлення обвинувачення, а більш мякий запобіжний захід не забезпечить усунення таких ризиків. Просив продовжити строк тримання під вартою на 30 календарних днів.

Захисник ОСОБА_3 вважає, що необхідність у продовженні дії запобіжного заходу відсутня, адже підзахисний не має підстав ухилятись від явки до органів досудового слідства, існування ризиків є необґрунтованим, до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав думку захисника, проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на відсутність ризиків, зазначених у клопотанні.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, надані слідчим на обґрунтування клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 5 Конвенції «Про захист прав людини» та практика Європейського суду з прав людини передбачають, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Статтями 131-132 КПК України передбачено, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При продовженні запобіжного заходу слід враховувати беззаперечний факт вчинення злочину та велику ймовірність причетності до нього ОСОБА_2, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Виходячи зі змісту ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню, якщо слідчий, прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився чи з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також викладе обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Оцінюючи доводи клопотання, суд вважає обґрунтованими посилання слідчого та прокурора щодо збільшення ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду, оскільки слідством здобуті докази що свідчать проти підозрюваного, сімейний стан останнього не змінився, соціальні звязки не посилились, кваліфікація дій підозрюваного не змінилась, і у поєднанні із тяжкістю покарання (від восьми до пятнадцяти років позбавлення волі) у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, це є суттєвою загрозою для благополуччя ОСОБА_2 Отже і ризик переховування від органів досудового слідства був високим та на даний час підвищився.

Загроза того, що ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не зникла адже на даний час експертними установами не завершено виконання імунологічної та цитологічної експертизи імовірного знаряддя злочину.

Також, на думку суду, слідчий та прокурор обґрунтовано вважають, що не зменшилась вірогідність того, що ОСОБА_2 може незаконно впливати не тільки на свідка ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 адже їм відомі обставини кримінального правопорушення, а й на потерпілого ОСОБА_8 Одночасно судом при обранні запобіжного заходу враховувалось те, що за показами свідка ОСОБА_11 підозрюваний ОСОБА_2 мав бажання помститись свідку ОСОБА_9, і сам підозрюваний повідомляв у судовому засіданні про існування таких неприязних стосунків. Більш того, враховуючи, що вказані свідки та потерпілий ще не допитані судом та не були допитані слідчим суддею, це значно мотивує підозрюваного до впливу на свідків та потерпілого з метою уникнення покарання.

Однак, суд критично ставиться до наведеного прокурором та слідчим ризику щодо загрози можливого самосуду родичами потерпілого оскільки їх негативних характеристик доведено не було.

Отже з врахуванням того, що запобігти вище зазначеним ризикам шляхом обрання більш мякого запобіжного заходу неможливо необхідність продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 є обґрунтованою.

Крім того, неможливість закінчення досудового слідства на думку суду обєктивно обґрунтована відсутністю висновків експертів по призначеним імунологічній, цитологічній, та судово-медичній експертизам, які мають вагоме значення у кваліфікації дій підозрюваного та вирішення питання про необхідність предявлення обвинувачення.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу підозрюваному спливає 25.03.2015, заявлені ризики обєктивно збільшились, та виправдовують тримання особи під вартою, більш мякий запобіжний захід є недостатнім для запобігання переліченим ризикам, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою є реальними та обєктивно зумовлюють продовження судового слідства, а тому вважаю за необхідне продовжити ОСОБА_2 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 194, 196, 197, 199, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4, погоджене начальником ОСОБА_5 відділу Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_6, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 30 календарних днів до 22 квітня 2016 року включно.

Дана ухвала діє з 24 березня 2016 року до 22 квітня 2016 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд протягом 5 днів з дня її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному та захиснику.

Слідчий суддя А.І.Савенко