Рішення № 5670980, 23.07.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2009 р. Справа № 6/192/09

м. Миколаїв

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт ОТ», м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1.

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача представник не з'явився.

Від відповідача представник не з'явився. ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 5621,46 грн., з яких 5163,70 грн. основна заборгованість; 319,16 грн. пеня; 98,71 грн. інфляційні процеси; 39,89 грн. - 3% річних.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав. Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд,

Встановив:

10.03.2009 р. між ТОВ «Стандарт ОТ»та ПП ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 1127, згідно умов якого ТОВ «Стандарт ОТ»(постачальник) зобов'язався передати у власність ПП ОСОБА_1 (покупця) товар, а покупець зобовязався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

У відповідності до п. 3.4. договору розрахунки за товар здійснюються відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, або готівкою в касу позивача. Крім того, у відповідності до даного пункту договору відповідачу надавалась відстрочка по сплаті за отриманий товар строком 14 календарних днів з дати фактичної передачі товару на підставі накладної на товар.

Як свідчать наявні копії видаткових накладних № 1678 від 11.03.2009 року, № 1791 від 14.03.2009 року позивачем було передано, а відповідачем було прийнято товар на загальну суму 5163,70 грн.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобовязання за договором не виконав та кошти за отриманий товар не сплатив.

Станом на день звернення до суду з позовом загальна сума основного боргу становить 5163,70 грн.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 7.2. Договору за прострочення платежу за кожну окрему партію товару покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на протязі періоду прострочення, за кожен день прострочення, по кожній окремій простроченій сумі, а також суму фінансових санкцій, передбачених ст. 625 ЦК України.

На підставі вказаного пункту договору визначений позивачем розмір пені за період з 29.03.2009 року по 30.06.2009 року становить 319,16 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 29.03.2009 року по 30.06.2009 року становить 39,89 грн., та суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, що становить 98,71 грн.

Таким чином, як вказує позивач, загальний розмір заборгованості відповідача, з урахуванням основної суми боргу, трьох процентів річних, пені та інфляції склав 5621,46 грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт ОТ»(м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1, код 35403002) заборгованість в сумі 5621,46 грн., 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 312,50 грн. витрат по оплаті за інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.В.Ткаченко