Ухвала суду № 56708956, 25.03.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1362/16-к

Провадження № 1-кс/591/949/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2016 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Янголь Є.В., за участю секретаря Бузової Т.І., прокурора Жерьобкіна В.Д., слідчого Оксененка С.В., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Сумській області Оксененка С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до слідчого судді з узгодженим прокурором клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивував тим, що в провадженні СУ ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 12016200000000055 за обгрунтованою підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину ч. 3 ст. 187 КК України. По даному провадженню ОСОБА_2 23 березня 2016 року затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні наведеного кримінального правопорушення. В клопотанні зазначає, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років, слідством вживаються заходи на встановлення місцезнаходження решти знарядь вчинення злочину, викраденого майна, а також розшук спільників ОСОБА_2, які вже понад кілька днів за місцями свого постійного мешкання не з'являються, а тому, знаходячись на свободі ОСОБА_2 зможе знищити або переховати вказані предмети та цінності, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того посилається на те, що ОСОБА_2 офіційно ніде не працює, не має постійного законного джерела доходів, а тому запобіжний захід у вигляді застави, особистого зобов'язання чи домашнього арешту не може бути застосовано відносно нього та запобігти ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. Також вказує, щ під час допиту ОСОБА_2 надав свідчення, що він не офіційно періодично підробляє собі на життя періодичними підробітками в м. Києві та на території Російської федерації, тобто останній протягом деякого часу проживав в іншій місцевості та на території іншої держави де набув ряд соціальних зв'язків, в зв'язку з чим усвідомлюючи міру відповідальності передбачену за скоєння інкримінованого злочину та не бажаючі її нести, ОСОБА_2 перебуваючи на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду в тому числі на території іншої держави. Також зазначає, що ОСОБА_2 являється наркозалежною особою, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ст.ст. 309, 307 КК України, і вказані відомості підтвердив під час допиту в якості підозрюваного, а тому залишаючись на свободі буде продовжувати придбання або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин для власного вживання, тим самим продовжуючи вчиняти інші кримінальні правопорушення. Враховуючи надмірне застосування насильства відносно потерпілих, що виразилось у нанесенні ударів по голові ОСОБА_4 прикладом обрізу мисливської зброї, побиттям потерпілої ОСОБА_5, а також зв'язуванні 88-річної ОСОБА_6, яка одразу ж після скоєння злочину померла, слідує висновок щодо відсутності психологічного бар'єру у ОСОБА_2 в контексті завдання шкоди життю та здоров'ю людини, тобто перебуваючи на свободі останній без будь-яких вагань зможе впливати на потерпілих та свідків, шляхом як фізичного насильства так і погрози його застосування, з метою негативного впливу на хід подальшого досудового розслідування. Тому, беручи до уваги сукупність вищевикладених фактів, а також тяжкість вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, аналізуючи особистість останнього, вважає, що перебуваючи на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, вчинювати інші кримінальні правопорушення та перешкоджати слідству шляхом здійснення впливу на свідків, в тому числі посібників, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з мотивів, наведених в ньому.

Захисник вважає, що саме клопотання є необґрунтованим, підстави для його задоволення відсутні, так як його підзахисний вину у вчиненні злочину визнає, співпрацює зі слідством, стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, пояснив, що вину у скоєнні злочину визнає.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши надані до клопотання матеріали, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 12016200000000055 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину ч. 3 ст. 187 КК України, зокрема у тому, що він 23.03.2016, близько 02 год. 30 хв., діючи спільно з двома невстановленими особами, маючи єдиний злочинний намір спрямований на протиправне відкрите заволодіння чужим майном, прибули до буд. АДРЕСА_1, де не бажаючи бути викритими, приховали свої обличчя масками, після чого, використовуючи предмети схожі на вогнепальну зброю у вигляді обрізу та пістолету, шляхом вибивання вхідних дверей, проникли до домоволодіння за вказаною адресою, де, погрожуючи вбивством потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тобто застосувавши погрози насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, відкрито заволоділи грошима в сумі 7600 грн. та двома мобільними телефонами марки «Нокіа», завдавши останнім матеріального збитку на заявлену суму 8000 грн.

Під час розгляду клопотання суд повинен встановити, чи доводять надані стороною провадження докази обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин. Про це наголошується в рішенні Європейського суду з прав людини від 13 серпня 1990 року по справі «Фокс та інші проти Сполученого Королівства».

На думку слідчого судді, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується наданими суду матеріалами кримінального провадження, з яких вбачається наявність достатньої інформації щодо наведених обставин, зокрема з протоколів допиту потерпілих (а.с.7-13), протоколу огляду місця події (а.с.14-15), протоколу допиту підозрюваного (а.п. 18), протоколу слідчого експерименту (а.с.19-21).

Доведеними слід вважати наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років, слідством вживаються заходи на встановлення місцезнаходження решти знарядь вчинення злочину, викраденого майна, а також розшук спільників ОСОБА_2, останній офіційно ніде не працює, не має постійного законного джерела доходів, є наркозалежною особою, підозрюється у застосувані насильства відносно потерпілих, що виразилось у нанесенні ударів по голові ОСОБА_4 прикладом обрізу мисливської зброї, побиттям потерпілої ОСОБА_5, а також зв'язуванні 88-річної ОСОБА_6, яка одразу ж після скоєння злочину померла. Враховуючи сукупність вищевикладених фактів, а також тяжкість вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, аналізуючи особистість останнього, суд вважає, що перебуваючи на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, вчинювати інші кримінальні правопорушення та перешкоджати слідству шляхом здійснення впливу на свідків, в тому числі посібників.

Тому доводи сторони захисту щодо відсутності обгрунтованої підозри та відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є необґрунтованими.

Враховуючи наведене, а також характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2, його суспільну небезпеку, слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання є всі підстави вважати, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не запобігнуть ризикам, доведеним прокурором.

Беручи до уваги зазначене, а також враховуючи дані щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 193-197 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Визначити строк дії ухвали до 23 травня 2016 року включно.

В задоволенні клопотання захисника про застосування більш м'якого запобіжного заходу відмовити за необгрунтованістю.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду Сумської області протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Є.В. Янголь