Рішення № 56707473, 24.03.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №481/1811/15-ц 24.03.2016 24032016 24.03.2016

Провадження № 22ц/784/741/16 Суддя першої інстанції Уманська О.В.

Справа№481/1811/15-ц

Категорія 57 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 березня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Козаченка В.І., Мурлигіної О.Я.,

із секретарем Горенко Ю.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 18 січня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (надалі - ПАТ «КБ «Надра», Банк) про захист прав споживачів шляхом стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

20 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Надра» про захист прав споживачів шляхом стягнення грошових коштів.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 5 лютого 2015 року у відділенні №1415 ПАТ КБ «Надра», яке розташоване в м. Новий Буг, він скористався послугами Банку та сплатив комунальні послуги за спожитий природний газ на суму 1655 грн. для перерахування на розрахунковий рахунок публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз».

На підтвердження сплати вказаної суми йому була видана квитанція № к15/5/6 від 5 лютого 2015 року.

В жовтня 2015 року він дізнався про існування у нього заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Миколаївгаз» в сумі 1655 грн., які не були перераховані Банком.

Для з'ясування цих обставин ним було направлено на адресу Банку листа з вимогою пояснити причини не перерахування коштів за призначенням та їх повернення.

19 листопада 2015 року він отримав відповідь, де зазначалось, що вимога про повернення сплачених коштів не може бути задоволена, оскільки ним не дотримана процедура звернення кредитора до уповноваженої особи Фонду про свої вимоги до Банку.

Посилаючись на викладене та на норми Закону України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПАТ «КБ «Надра» на його користь грошові кошти в сумі 1655 грн.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 18 січня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1655 грн. Також розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Надра» просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 5 лютого 2015 року ОСОБА_2 у відділенні ПАТ«КБ «Надра», яке розташоване у м. Новий Буг, по вул. Гребеннікова, сплатив послуги ПАТ «Миколаївгаз» у розмірі 1655 грн. за постачання природного газу, що підтверджується квитанцією від 5 лютого 2015 року за № к15/5/16 (а.с.8). Проте, зазначені кошти не були перераховані адресату ПАТ «Миколаївгаз».

На своє звернення до Банку ОСОБА_2 отримав відповідь, що ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних та призначено тимчасову адміністрацію. Звернення позивача до Банку, яке містить кредиторську вимогу, надійшло до Банку після спливу 30 денного терміну, з дня публікації відомостей про відкликання банківської ліцензії в газеті «Голос України», а отже така вимога вважається погашеною та не підлягає включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку (а.с.10).

З 6 лютого по 5 травня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ КБ «Надра» до категорії неплатежеспроможних Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ( надалі - Фонд) запровадив тимчасову адміністрацію.

Згідно з пунктом 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку. Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється, в тому числі, задоволенні вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку. Вказані обмеження не поширюються на зобов'язання банку щодо:

1)виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом;

2)витрат, пов'язаних із забезпеченням його операційної діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті;

3)виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду. З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1)припиняються всі повноваження органів управління банку. Якщо в банк, що ліквідується здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2)банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси

3)строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4)припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу,пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5)відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6)укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому ст.. 51 цього Закону;

7)втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно не допускається. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1)визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2)відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3)складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Уповноважена особи не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодження з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Отже, встановлений наведеними нормами спеціальний порядок здійснення ліквідації банку та проведення розрахунків з його кредиторами унеможливлює задоволення вимог кредиторів такого банку поза межами ліквідаційної процедури та визначеної черговості.

Таким чином, припинення виконання вимог позивача щодо перерахування коштів по сплаті комунальних послуг з газопостачання та відмови у поверненні йому таких коштів після введення тимчасової адміністрації у Банку здійснено на підставі та у відповідності до вимог Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не встановив фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не врахував зазначених норм матеріального права, а тому ухвалене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-315 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 18 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення грошових коштів у розмірі 1655 грн. відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді В.І. Козаченко

О.Я. Мурлигіна