Вирок № 56706680, 24.03.2016, Яворівський районний суд Львівської області

Справа №460/975/16-к

Провадження №1кп-460/257/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2016 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Варениця В.С.,

секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

прокурора Сидор О.І.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові

кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140350001416 від 09.10.2014 року, про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого заступником директора «ТзОВ «Центр землеустрою», раніше не маючого судимості,-

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

обвинувачений ОСОБА_2 у вересні 2014 року, перебуваючи за фактичним місцем здійснення господарської діяльності у адміністративному приміщенні ТзОВ «Центр землеустрою», що по вул.Грушевського, 11«Б», у м.Пустомити Львівської області, перебуваючи на посаді заступника директора та будучи службовою особою, отримав від невстановленої досудовим слідством особи, яка виступила посередником між замовником та виконавцем, наказ Головного управління Держземагентства у Львівській області № 13-1352/16-14-СГ від 29.08.2014 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», фотокопію паспорта громадянина України, виданого на прізвище ОСОБА_3, а також схему розташування земельної ділянки та, діючи як посадова особа ТзОВ «Центр землеустрою», прийняв зобовязання щодо здійснення виготовлення інженерами-землевпорядниками ТзОВ «Центр землеустрою» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3

В той же час, ОСОБА_2, будучи службовою особою, не маючи відповідно до ст.5-1 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» вищої освіти за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі геодезії, не володіючи кваліфікаційним сертифікатом інженера-землевпорядника, тобто, не маючи права займатись професійною топографо-геодезичною і картографічною діяльністю, маючи доступ до матеріалів та обладнання ТзОВ «Центр землеустрою», у вересні 2014 року, перебуваючи на місці розташування земельної ділянки на території Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області, розташування якої було вказано ОСОБА_2 невстановленою слідством особою, залучивши до проведення вказаних робіт невстановлених осіб, що мають навики здійснення топографо-геодезичних та картографічних робіт, ОСОБА_2 достовірно знаючи, що інженер-землевпорядник ОСОБА_4 володіє відповідним кваліфікаційним сертифікатом, маючи доступ до її печатки та печатки ТзОВ «Центр землеустрою», склав від імені ОСОБА_4 наступні документи: схему розміщення земельної ділянки гр.ОСОБА_3; пояснювальну записку; технічне завдання на виготовлення проекту землеустрою; план

2

території земельної ділянки; акт узгодження меж землекористування; кадастровий план; каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання; карточку закладки межового знаку; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон; план меж зон обмежень і сервітутів земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельних ділянок, які особисто підписав від імені ОСОБА_4, не будучи уповноваженим на підписання таких документів та не повідомляючи останню про вчинювані дії.

Складені та підписані від імені ОСОБА_4 завідомо неправдиві документи, а саме: схему розміщення земельної ділянки гр.ОСОБА_3; пояснювальну записку; акт узгодження меж землекористування; каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання; карточку закладки межового знаку; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон та перелік обмежень у використанні земельних ділянок, ОСОБА_2 скріпив відтиском печатки інженера-землевпорядника ОСОБА_4 Технічне завдання на виготовлення проекту землеустрою; план території земельної ділянки та кадастровий план ОСОБА_2 скріпив відтиском печатки інженера-землевпорядника ОСОБА_4 та відтиском печатки ТзОВ «Центр землеустрою», а план меж зон обмеження і сервітутів земельної ділянки - відтиском печатки ТзОВ «Центр землеустрою».

Окрім цього, ОСОБА_2, перебуваючи на місці знаходження земельної ділянки та достовірно знаючи, що на ній наявні багаторічні насадження, а саме дерева породи дуб, осика та сосна в загальній кількості 38 штук, на топографічних планах, які зображені на плані території земельної ділянки, акті узгодження меж землекористування, кадастровому плані, плані меж зон обмежень і сервітутів земельної ділянки, в супереч пункту 1.3.1 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, не відобразив наявність на ділянці багаторічних насаджень.

Складені завідомо неправдиві документи, у вигляді сформованого проекту землеустрою, ОСОБА_2 у першій декаді жовтня 2014 року, перебуваючи в м.Яворові Львівської області, передав невстановленій слідством особі, що діяла від імені ОСОБА_3, для організації погодження проекту відведення земельної ділянки у Відділі Держземагентства у Яворівському районі.

Своїми діями ОСОБА_2, будучи службовою особою, протягом вересня-жовтня 2014 року, перебуваючи на території Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області та у місті Яворові Львівської області, вчинив складання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів, а саме матеріалів технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, чим вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України.

Під час підготовчого судового засідання сторонами кримінального провадження було подано для затвердження угоду про визнання винуватості, укладену та підписну 21 березня 2016 року між прокурором Сидор О.І. та обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності адвоката ОСОБА_1, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_2 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, зобовязується беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, і сторони, враховуючи особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем свого проживання та праці, вперше притягується до кримінальної відповідальності, дійшли згоди щодо призначення покарання обвинуваченому за ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. 00 коп., з позбавленням права обіймати посади, повязані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 (один) рік.

3

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ст.366 ч.1 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з урахуванням особи винного. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК Українине є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом зясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобовязання.

Крім цього, обвинуваченому розяснено зміст ч.ч.4, 6, 7 ст.474КПК України, який йому зрозумілий та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості є його відмова від здійснення прав, передбачених ч.4 ст.474 КПК України, а саме відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобовязаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Також ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394 та 424 КПК України, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4, 6, 7 ст.474 КПК України, в тому числі не розяснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі.

Після таких розяснень обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 не заперечили проти затвердження угоди про визнання винуватості. Прокурор також просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди про винуватість під час підготовчого судового засідання, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторінкримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, та призначення узгодженої сторонами міри покарання, з ухваленням обвинувального вироку.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

затвердити угоду від 21.03.2016 року, укладену між прокурором Сидор О.І. та обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності адвоката ОСОБА_1, про визнання винуватості у скоєнні злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, та обрати покарання за ст.366 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. 00 коп., з позбавленням права обіймати посади, повязані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 (один) рік.

4

Речовий доказ по справі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства замовника ОСОБА_3 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 920 грн. 70 коп. витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на земельну ділянку №4625880800:03:000:0581залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СУДДЯ: