Ухвала суду № 56704485, 23.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/12433/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Соболєва І.П.

Провадження № 22-ц/778/1652/16 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Спас О.В.,

Полякова О.З.,

Бабак А.М.,

при секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Державної казначейської служби України, про стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням з органів внутрішніх справ України,-

ВСТАНОВИЛА :

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ГУ МВС України в Запорізькій області, про стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням з органів внутрішніх справ України.

В обґрунтування позову зазначала, що з 27 лютого 2006 року по 19 травня 2015року вона проходила службу в органах внутрішніх справ України на посадах середнього начальницького складу. З 2008 року на посаді інспектора штабу Запорізького міського управління ГУ МВС України в Запорізькій області, має спеціальне звання капітан міліції.

19 травня 2015 року наказом начальника ГУ МВС України в Запорізькій області від № 183 о/с її звільнено з органів внутрішніх справ за власним бажанням на підставі поданого рапорту. Причиною подання даного рапорту були негативні емоції внаслідок несподівано виниклого конфлікту з керівництвом. Того ж дня вона подала новий рапорт про відкликання рапорту про звільнення. Але, незважаючи на це її все одно було звільнено.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року у спразі, яка була залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 року її поновлено на службі в органах внутрішніх справ України на посаді.

Зазначає,що зазначеними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які вона зазнала через незаконне звільнення зі служби, вона з малолітньою дитиною залишилась без засобів на існування. Моральну шкоду вона оцінює в 50 000 грн.

Враховуючи вищевикладене просила суд стягнути з ГУ МВС України в Запорізькій області на її користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 січня 2016 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Державну казначейську службу України.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь держави судовий збір 487,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи 19 травня 2015 року наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій № 183 о/с капітана міліції ОСОБА_3 - інспектора штабу

Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області з 19 травня 2015 року звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням).

Не погоджуючись з вказаним наказом про звільнення, ОСОБА_3 22 травня 2015 року звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ МВС України в Запорізькій області про скасування наказу начальника ГУ МВС України в Запорізькій області від 19 травня 2015 року № 183 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ капітана міліції

ОСОБА_3, поновлення її на службі на посаді інспектора штабу ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області, зобов'язання ГУ МВС України в Запорізькій області виплатити компенсацію за вимушений прогул з 20 травня 2015 року по день поновлення її на службі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 8 липня 2015 року , залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного

суду від 11 листопада 2015 року , вищевказаний позов ОСОБА_3

задоволений, внаслідок чого скасовано наказ начальника ГУ МВС України в Запорізькій області від 19 травня 2015 року № 183 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_3 та поновлено її на службі в посаді інспектора штабу ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області, зобов'язано Головне управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області виплатити компенсацію за вимушений прогул з 20 травня 2015 року по день поновлення її на службі, поновлено капітана міліції ОСОБА_3 на посаді інспектора штабу Запорізького міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в

Запорізькій області з 20 травня 2015 року, стягнуто з Запорізького міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на користь позивачки грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 20 травня 2015 року по 08 липня 2015 року.

Звернувшись до суду в порядку цивільного судочинства позивач зазначає, що внаслідок незаконних дій відповідача ,яки призвели до незаконного звільнення з органів з органів внутрішніх справ України їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які вона зазнала через незаконне звільнення зі служби, вона з малолітньою дитиною залишилась без засобів на існування. Моральну шкоду вона оцінює в 50 000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Разом з тим, судова колегія вважає, що при розгляді вказаного спору слід виходити з наступного :

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.

Враховуючи вищевикладене та суть спору, колегія суддів вважає, що у даному випадку виник публічно-правовий спір, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимоги про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними, саме як роботодавця і тому вказані вимоги повинні були розглядатися за правилами, встановленими КАС України.

Окрім цього слід зазначити ,що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 8 липня 2015 року на користь позивачки грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 20 травня 2015 року по 08 липня 2015 року було стягнуто з Запорізького міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, а за оскаржуваним рішенням моральна шкода стягнута з Державної казначейської служби України за недоведеності будь яких неправомірних дій Державної казначейської служби України пов"язаних зі звільненням позивача з органів внутрішніх справ України

Пунктом 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.307,310,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2016 року по цій справі - скасувати, провадження по справі - закрити.

Роз"яснити ОСОБА_3 право звернення з вказаним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: