Вирок № 56702770, 25.03.2016, Селидівський міський суд Донецької області

242/643/16-к

1-кп/242/79/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2016 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Моцного О.С.,

при секретарі Нарижній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове кримінальне провадження № 12015050500002385 від 02.12.2015 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області, громадянина України, з середньотехнічною освітою, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження - прокурора Анищенко А.О., обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ОСОБА_1, порушуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» 1995 року в останній редакції від 04.07.2013 р., яка забороняє на території України обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вчинив незаконні операції з наркотичними засобами на території Донецької області при наступних обставинах.

11 грудня 2015 року ОСОБА_1 разом зі своїми знайомими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де о 14 годині добровільно, не маючи корисливих мотивів, умисно, незаконно надав приміщення вказаної квартири для незаконного виготовлення наркотичних засобів останнім, які разом з ним за допомогою медичних пристосувань, хімічних елементів, шляхом обробки медичних препаратів «Пенталгін - ФС» й «Кодарін», умисно, незаконно виготовили особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - «дезоморфін» у невстановленій кількості та, після приготування якого, ОСОБА_1 добровільно надав приміщення своєї квартири для незаконно вживання наркотичних засобів, де останні шляхом внутрішньовенної ін'єкції вжили особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений «дезоморфін».

11 грудня 2015 року у період часу з 16 годині 45 хвилин до 17 години 40 хвилин в ході обшуку квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, працівниками поліції було виявлено та вилучено мікрокількість особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений - «дезоморфін», наркотичний засіб, обіг якого обмежено і стосовно якого допускається виключення деяких заходів контролю - кодеїн, загальною масою 0,064 г, психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускається виключення деяких заходів контролю - фенобарбітал, масою 0,1000 г, яку останній використав для виготовлення наркотичних засобів.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі підозри визнав беззаперечно та пояснив, що 11 грудня 2015 року о 14 годині він у своїй квартирі а адресою: АДРЕСА_1, разом зі своїми знайомими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виготовили наркотик для вживання та дозволив останній його вжити у квартирі. У скоєному щиро розкаюється.

На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки всі надані прокурором докази, логічно взаємопов'язані, послідовно доповнюють один одного, не містять протиріч, суд, оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого доведена та викладене в обвинуваченому акті діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення. Встановлено, що обвинувачений здійснив надання приміщення з метою незаконного вживання наркотичних засобів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 317 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ніде не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, в раніше не судимий.

Як обставини, що пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

З врахуванням викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, та оцінюючи поведінку ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, який раніше не судимий, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_1 для суспільства не перевищує положень принципу поваги до особистої свободи, а тому суд дійшов до висновку про призначення покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції статті з застосуванням вимог ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні потерпілими не заявлений.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню витрати на проведення експертизи у розмірі 1 661 грн. 94 коп.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу - відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Речові докази по справ: наркотичний засіб - дезоморфін, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь держави (стягувач - держава, одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; рахунок № 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу - за експертизу № 70/10-297 від 16.01.2016 року.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя