Ухвала суду № 56695412, 25.03.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/25053/13-ц Провадження № 22-ц/772/1123/2016Головуючий в суді першої інстанції Гуменюк К. П.Категорія 1Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Міхасішин І.В., Іванюк М.В.,

при секретарі: Торбасюк О.І.

з участю: заявника ОСОБА_2

представника заявника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2016 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИЛА:

10.10.2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з заявою про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2014 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2016 року заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою її заяву задовольнити.

В судовому засіданні апелянт та її представник підтримали апеляційну скаргу та просили скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановивши нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта та її представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2014 року усунуто перешкоди ОСОБА_4 в користуванні земельною ділянкою, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , зареєстрованого за № НОМЕР_4 від 18.11.2010 року та державного акту серія НОМЕР_3, зареєстрованого за № НОМЕР_2 від 07.05.2007 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 паркану з металевої сітки на металевих стовпчиках в точках т.1-т.2-т.3-т.4-т.5-т.6, зазначені в додатку № 2 висновку судової земельно-технічної експертизи № ОС -138, складеного 28.04.2014 року експертом Вінницької Торгово-промислової палати. Усунуто перешкоди ОСОБА_4 в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за вищезазначеною адресою , шляхом зобов»язання ОСОБА_2 не чинити перешкод при встановленні твердих меж ( паркану) між земельними ділянками будинковолодінь АДРЕСА_1, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, зареєстрованого за № НОМЕР_4 від 18.11.2010 року та державного акту серія НОМЕР_3, зареєстрованого за № НОМЕР_2 від 07.05.2007 року.

Ухвалою Апеляційного суду вінницької області від 09.10.2014 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2014 року залишено без змін.

У своїй заяві від 15.10.2015 року ОСОБА_2, як нововиявлену зазначає ту обставину, що відповідно до листів КП «Вінницяоблводоканал» від 06.05.2015 року № 2/82-к та від 27.07.2015 року № 2/153-к ОСОБА_4 при перебудові будинку, грубо порушив будівельні норми, перебудувавши належний йому будинок таким чином, що відстань мережі водопроводу від фундаменту будинку становить 1 м. тоді як відповідно до ДБН 360-92** відстань від фундаментів огороджень, естакад, опор контактної мережі та зв'язку, залізниці до водопроводу та напірної каналізації має складати 3м. Якщо ОСОБА_4, відповідно до рішення суду від 04.09.2014 року встановить тверді межі ( паркан), як указано в рішенні суду, тобто на твердій основі ( бетонному фундаменті), то цей паркан якраз буде проходити по мережі водопроводу, що є недопустимим.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, обставини на які вона посилається у заяві як на нововиявлені, являються новими доказами по справі, не спростовують фактів, покладених в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Колегія суддів вважає позицію суду першої інстанції вірною та такою, що ґрунтується на нормах закону виходячи з наступного.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення , зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Законодавець визначає, що як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінились після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалась особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені судом при дослідженні доказів.

Як вірно встановив суд першої інстанції про ту обставину, що на спірній земельній ділянці існує водопровід ОСОБА_2 знала на час розгляду позовної заяви та ухвалення рішення, оскільки саме за її заявою у 2005 році він був проведений.

Посилання апелянта на те, що ні їй, ні суду при розгляді справи по суті не були відомі норми ДБН 360-92** «Планування і забудова міських та сільських поселень», що також є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дані норми є загальнодоступними, а незнання заявником законів, відповідно до ст. 68 Конституції України не звільняє від юридичної відповідальності.

Крім того, наявна у листах КП «Вінницяоблводоканал» від 06.05.2015 року та від 27.07.2015 року інформація не має істотного значення для справи та не впливає на виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, оскільки у листі № 2/82- к зазначається про недотримання відстані між парканом із металевої сітки( який за рішенням суду і необхідно було знести) та водопроводом, а у листі № 2/153-к будь-яких порушень з боку ОСОБА_4 при будівництві огорожі не зазначено.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановивши ухвалу з додержанням вимог закону, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню .

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2016 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2014 року за нововиявленими обставинами залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: