Ухвала суду № 56695397, 21.03.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/1795/15-ц Провадження № 22-ц/772/1012/2016Головуючий в суді першої інстанції Ковчежнюк В. М.Категорія 20Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 рокум. Вінниця

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Марчук B.C.

Суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.

при секретарі: Сніжко O.A.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 11.02.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, - про визнання дійсним договору купівлі - продажу житлової кімнати, -

В с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом про визнання дійсним договору купівлі - продажу житлової кімнати площею 12,2 м.кв. в квартирі АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.07.2013 року вона за 10 000 грн. продала цю кімнату у належній їй на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2007 року ізольованій двокімнатній квартирі інваліду Великої Вітчизняної Війни 1 групи ОСОБА_3, який підписав про це розписку та щомісячною пенсією сплачував обумовлену її вартість, того ж дня вселився і користується кімнатою, але нотаріально договір купівлі-продажу кімнати посвідчити не хоче через похилий вік (понад 90 років) та поганий стан здоров'я.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 11.02.2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, - про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлової кімнати, - через безпідставність.

Дане рішення суду ОСОБА_2 оскаржила в апеляційному порядку, як незаконне, необґрунтоване та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухватити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних причин.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні оскаржуваного рішення, вказані правові вимоги судом були дотримані в повному обсязі.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних ідеальних частках на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2007 року та рішення суду від 28.04.2015 року належить ізольована двокімнатна житлова квартира АДРЕСА_1 як єдине ціле і об'єкт цивільних прав з загальним режимом обігу (обороту), а її складова, - кімната площею 12,2 кв.м. - за виконаною в простій письмовій формі розпискою від 12.07.2013 року за 10 000 грн. без згоди співвласника передана позивачкою ОСОБА_3 (а/с 15, 95-98, 99).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_4 є співвласником квартири АДРЕСА_1, а саме ? її частини у спільній частковій власності. (а.с 46).

За вказаних обставин, суд, з огляду на норми ст. 379, ч.1 ст. 383, ч.2 ст. 383 ЦК України, визначив, що належна ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках вказана ізольована двокімнатна житлова квартира є єдиним цілим і об'єктом цивільних прав з загальним режимом обігу, а будь яка її складова, в тому числі кімната площею 12,2 кв. м таким об'єктом не є, тому окремому від квартири обігу вона не підлягає, а отже відчужуватись ніяким способом не може, що виключає можливість вчинення з нею будь-яких правочинів, в тому числі купівлі-продажу та про відсутність підстав для задоволення позову, що є правильним.

Даний висновок суду є правильним ще й з огляду на наступне.

Як видно з рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2015 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2015 року (а/с95-98), де вирішувались позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення права користування кімнатою в спірній квартирі, ОСОБА_3 звернувся в суд з позовною вимогою, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, до ОСОБА_5 про встановлення за ним права користування та володіння кімнатою 12.2 кв. м у квартирі АДРЕСА_1, вказуючи, що він є членом сім`ї ОСОБА_2 і має право на проживання в квартирі.

З цього ж рішення видно, що ОСОБА_2 визнала вимоги ОСОБА_3, вказавши, що він доводиться їй вітчимом і батьком її сестри, тривалий час проживає в належній їй квартирі, іншого житла немає. Вона здійснює за ним догляд, користується пільгами, які має ОСОБА_3 на оплату житлово-комунальних послуг.

ОСОБА_2 і ОСОБА_4, які були подружжям, визнали у судовому засіданні, що ОСОБА_3 вселився до квартири АДРЕСА_1, як член сім`ї власника квартири і не оспорювали його права користуватися житловим приміщенням у спірній квартирі.

Відповідно до норми ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, зазначені обставини спростовують купівлю-продаж вказаної кімнати ОСОБА_3 у ОСОБА_2, крім того, що вона не мала права на її продаж, оскільки кімната не була виділена останній із спільної часткової власності квартири, як це передбачено ст. 364 ЦК України.

Спростовують тому, що якщо вірити наданій позивачкою ОСОБА_2 розписці про купівлю-продаж кімнати ОСОБА_3, то ця подія відбулася ще 12.07.2012 року і станом на час звернення ОСОБА_3 з позовними вимогами до ОСОБА_2 ( 2014 - 2015 роки) уже були підстави для звернення ОСОБА_3 з вимогами про визнання дійсним договору купівлі-продажу кімнати, а не про встановлення права користування квартирою, як члена сім`ї ОСОБА_2 Даний позов заявлений до суду лише 30.06.2015 року, після відмови ОСОБА_3 у його вимозі рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2015 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2015 року (а/с95-98).

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_2 вказує, що вони з ОСОБА_3 домовилися укласти договір купівлі-продажу кімнати 12.07.2013 року, в той час, як розписка надана від 12.07.2012 року, у прохальній же частині позову не конкретизовано, який договір купівлі-продажу слід визнати дійсним.

Таким чином, дійсно відсутні підстави для задоволення позову, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому в силу ст.308 ЦПК України його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Доводи апеляційної скарги, що: суд не повно з`ясував обставини справи; висновки суду не відповідають дійсним обставинам; суд не довів обставин, на які посилається в рішенні; неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права - голослівні, необґрунтовані, суперечать матеріалам справи та такі, що не спростовують висновків суду і рішення в цілому.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 11 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук