Рішення № 56694231, 16.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №623/3554/14-ц Головуючий суддя І інстанції Бєссонова Т. Д.

Провадження № 22-ц/790/1451/16 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.

Категорія: Спори про захист честі, гідності та ділової репутації

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Сащенко І.С.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Відкритого Акціонерного Товариства «Вконтакте» про визнання інформації неправдивою, захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення завданої моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ВАТ «Вконтакте» про визнання інформації неправдивою, захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 22 годині 29 хвилин в мережі Інтернет на сайті «Вконтакте» на особистій сторінці ОСОБА_1 була розміщена стаття під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1".

В зазначеній статті відповідач писав щодо ряду питань, пов'язаних з його роботою та політичною діяльністю депутата Ізюмської міської ради Харківської області. При цьому був розповсюджений цілий ряд недостовірних та наклепницьких відомостей, які порочать його честь та гідність.

У своїй статті ОСОБА_1 зазначив "... Не перестаю вражатися з життєвої позиції земляка ОСОБА_3. Перетворило в руїни Сталінграду Ізюмський оптико-механічний завод (ІОМЗ), поцупило у його працівників 2 000 000 гривень, і досі їздить в автівці з власним водієм по волі... "

Зазначені відомості є повністю неправдивими.

Він дійсно працював на посаді голови ліквідаційної комісії Ізюмського оптико-механічного заводу під час проведення процедури ліквідації зазначеного підприємства.

Проте, жодних порушень в його роботі виявлено не було, жодна кримінальна справа по факту розкрадання або привласнення майна порушена не була.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26 січня 2004 року було затверджено ліквідаційний звіт та ліквідовано юридичну особу ДП "Ізюмський оптико-механічний завод", що підтверджує відсутність будь-яких порушень в роботі голови ліквідаційної комісії.

В подальшому в своїй статті відповідач зазначив наступне, що коли президентом став ОСОБА_4, він "переметнувся в Партію Регіонів, став "сірим кардиналом" міського голови Ізюма, та був причетним до фінансування «тітушок» від міста Ізюма на Київ".

Всупереч вищевикладеного він ніколи не був членом політичних партій "Наша Україна - Народна Самооборона" та "Партії регіонів", жодних доказів на підтвердження своїх слів відповідачем наведено не було.

Слід зазначити, що в період з 2008 року по 2012 рік він був членом політичної партії "Партія підприємців і промисловців України", в подальшому з 2012 року і по теперішній час є членом політичної партії «УДАР».

Стосовно фінансування так званих "тітушок" тут також слід зазначити, що жодних доказів на підтвердження своїх слів ОСОБА_1 наведено не було, а жодних кримінальних справ за даним фактом не порушувалось.

ОСОБА_1 в своїй статті також зазначив, що він причетний "до руйнації та роздерибану нашого міста!... "

Слід зауважити, що даний вислів прямо ображає його честь та гідність, оскільки ОСОБА_1, окрім розповсюдження неправдивої інформації, прямо висловився на його адресу лайкою.

Стосовно нібито «роздеребану та розкраданню міста», то відповідно до трудової книжки він ніколи не працював на керівних посадах в органах державної влади та місцевого самоврядування, а отже не міг приймати жодних рішень, пов'язаних з економічним становищем в м. Ізюмі.

Твердження не відповідають дійсності.

Поширенням недостовірної та наклепницької інформації ОСОБА_1 завдав шкоду не тільки його діловій репутації, а і спричинив моральну шкоду.

Він є депутатом Ізюмської міської ради починаючи з 2010 року, головою постійної депутатської комісії Ізюмської міської ради, головою Ізюмської міської організації політичної партії "УДАР".

Після розповсюдження неправдивої інформації при зустрічах з мешканцями м. Ізюма він вимушений виправдовуватись та пояснювати, що не має жодного відношення до розповсюджених відомостей.

Завдану моральну шкоду оцінює в розмірі 5000 грн.

Просить визнати неправдивою та такою, що ображає честь, гідність та ділову репутацію інформацію стосовно нього розміщену ІНФОРМАЦІЯ_2 року на власній сторінці ОСОБА_1 на сайті "Вконтакте" в мережі Інтернет, а також зобов'язати ОСОБА_1 спростувати шляхом розміщення в Ізюмській міськрайонній газеті "Обрії Ізюмщини" відповідної статті, наступну інформацію: «ОСОБА_2 перетворив в руїни Сталінграду Ізюмський оптико- механічний завод та поцупив у його працівників 2 000 000 гривень»; «ОСОБА_2 перебував в політичному блоці "Наша Україна - Народна Самооборона" та політичній партії "Партія регіонів»;

«ОСОБА_2 причетний до фінансування так званих "тітушок", які відправлялися з міста Ізюма до міста Києва»;

«ОСОБА_2 причетний до руйнації та роздерибану міста Ізюма».

Стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судовий збір.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. В письмових запереченнях вказує, що він не є власником жодних сторінок в соцмережах та не є автором і не публікував нічого проти позивача.

Представник відповідача ВАТ «Вконтакте» в судове засідання не з'явився.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано неправдивою та такою, що ображає честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, розміщену ІНФОРМАЦІЯ_2 року на власній сторінці ОСОБА_1 на сайті "Вконтакте", в мережі Інтернет, а саме:

що ОСОБА_2 перетворив в руїни Сталінграду Ізюмський оптико-механічний завод та поцупив у його працівників 2 000 000 гривень;

що ОСОБА_2 перебував в політичному блоці «Наша Україна - Народна Самооборона» та політичній партії «Партія регіонів»;

що ОСОБА_2 причетний до фінансування так званих «тітушок», які відправлялися з міста Ізюма до міста Києва;

що ОСОБА_2 причетний до «руйнації та роздерибану» міста Ізюма.

Зобов'язано ОСОБА_1 спростувати шляхом розміщення в Ізюмській міськрайонній газеті «Обрії Ізюмшини» відповідної статті, наступну інформацію стосовно ОСОБА_2 розміщену ІНФОРМАЦІЯ_2 року на власній сторінці ОСОБА_1 на сайті "Вконтакте", в мережі Інтернет:

що ОСОБА_2 перетворив в руїни Сталінграду Ізюмський оптико-механічний завод та поцупив у його працівників 2 000 000 гривень;

що ОСОБА_2 перебував в політичному блоці «Наша Украіна- Народна Самооборона» та політичній партії «Партія регіонів»;

що ОСОБА_2 причетний до фінансування так званих «тітушок», які відправлялися з міста Ізюма до міста Києва;

що ОСОБА_2 причетний до «руйнації та роздерибану» міста Ізюма.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, оскільки він не є власником сторінки в соціальній мережі «В контакте».

Він є публічною людиною, журналістом, політичним та громадським діячем. В інтернет-мережі є багато його фотографій. Кожен з бажаючих може накопіювати будь-яких і будь-чиїх фото, створити сторінку в соцмережі «В Контакте» і будь що на ній писати.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ІНФОРМАЦІЯ_2 року в мережі Інтернет на сайті «Вконтакте» на сторінці користувача соціальної мережі «ОСОБА_1» була розміщена стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» щодо депутата Ізюмської міської ради ОСОБА_2

Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з тих обставин, що ним надано докази поширення відповідачем недостовірної інформації, а тому ця інформація підлягає спростуванню.

Погодитись з таким висновком суду не можна.

Згідно ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

За ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Відповідно до вимог ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справах "Ляшко проти України" «Українська Прес-Група" проти України» зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Як передбачено в статті 10, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена (cf., Jersild v. Denmark, рішення від 23 вересня 1994, Series A no. 298, p. 23, п. 31; Janowski v. Poland [GC], no. 25716/94, n. 30, ECHR 1999-1; Nilsen and Johnsen v. Norway [GC], no. 23118/93, п. 43, ECHR 1999-VIII; and Fuentes Bobo v. Spain, no. 39293/98, п. 43, 29 лютого 2000).

Однак навіть якщо висловлення є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (див. згадане вище рішення De Haes Gijsels v. Belgium, стор. 236, § 47).

ОСОБА_2 не заперечує, що був головою ліквідаційної комісії Ізюмського ОМЗ, є головою Ізюмської міської організації політичної партії «УДАР», депутатом Ізюмської міської ради, головою постійної депутатської комісії.

Отже, як публічна особа він повинен бути готовим у зв'язку зі своїм статусом, до більш пильної уваги та критики до його особи та діяльності.

Стаття не містить фактичних даних, а оціночні судження, які містять вживання гіперболи, сатири і таке інше.

Критика в цій статті є перебільшеною, однак це не є підставою для задоволення позову.

Крім того, позивачем не надано беззаперечних доказів, що ця сторінка в соцмережі саме відповідача. Сам відповідач категорично це оспорює.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову.

Судові витрати підлягають розподілу згідно вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Відкритого Акціонерного Товариства «Вконтакте» про визнання інформації неправдивою, захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення завданої моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 535 грн. 92 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: