Ухвала суду № 56694160, 24.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/11641/15-к Головуючий суддя І інстанції Зяброва О.Г.

Провадження № 11-кп/790/805/16 Суддя доповідач Мозговий О.Д.

Категорія: Злочини проти власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого судді Мозгового О.Д.

- суддів: Григорова П.О., Плетньова В.В.

- при секретарі Репкіній М.Ю.

- за участю прокурора Золочевського С.О.

- обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.01.2016 року, матеріали кримінального провадження №644/11641/15-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харків, громадянин України, не працюючий, не одружений, з середньою освітою, раніше судимий:

-19.01.1995р. Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.140, ч.2 ст.215-3,ч.1 ст.206, 42 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-06.08.1997р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ст.86-1 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-12.01.1999р. Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.143, ч.3 ст.42 КК України до 11 років позбавлення волі, переглянуто вирок 05.12.2001р. Дзержинским районним судом м. Харкова та перекваліфіковано ст.86-1 на ч.4 ст.185 КК України та змінено покарання до 9 років позбавлення волі; -

-26.08.2008р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України іспитовим строк 2 роки;

- 12.01.2011р. Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ст.70, ст.71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1,

засуджений за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислюється з 17.11.2015 року, тобто з дати фактичного затримання, та зараховано йому у строк відбування покарання час попереднього ув'язнення відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено раніше обраний - тримання під вартою в СІЗО № 27 Держдепартаменту України з питань виконання покарань у Харківській області.

Питання про речові докази та судові витрати вирішені.

Згідно вироку, 15 жовтня 2015 року о 01.00 год. ОСОБА_1, діючи з умислом, направленим на відкрите заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які виходили з нічного клубу «Базис», розташованого за адресою: м. Харків, прт. Фрунзе, 6.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, він підійшов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та застосував до ОСОБА_2 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього, а саме, вдарив рукою по голові з лівої сторони біля вуха, чим наніс останньому садно та забиту рану на голові, спричинивши ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.

Після чого, загрожуючи застосуванням насильства, ОСОБА_1 витребував у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 усі цінні речі.

Хвилюючись за своє життя, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 віддали обвинуваченому мобільний телефон марки «Алкатель 992 Д» вартістю 400 грн., срібне кільце 925 проби, вагою 2 грами з камінцями у кількості 2 штук вартістю 100грн., та браслет срібний, 925 проби, вагою 2 грами, плетіння «косичка», вартістю 100грн.

З отриманим майном ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати у з зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, та ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує, що в порушення п.3 ч.1 ст.65 КК України, п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року судом не врахував, що ОСОБА_1 вчинив грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, а також погрозою застосування насильства до потерпілого, який відносить до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років позбавлення волі.

Крім того, державний обвинувач зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, останній раз 12.01.2011 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не став, та знову повторно скоїв корисливий злочин.

Як вказує державний обвинувач, аналізуючи судимості, можна дійти висновки, що ОСОБА_1 не зробив ніяких висновків для себе, продовжує свою злочинну діяльність, не бажає ставати на шлях виправлення.

Також прокурор зазначає, що обвинувачений неодружений, не має на утриманні неповнолітній дітей, на час затримання не мав постійного місяця роботи, тобто, на думку прокурора, у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки.

Під час апеляційного розгляду у судовому засіданні прокурор змінив доводи апеляційної скарги, просив вирок суду першої інстанції скасувати, та направити кримінальне провадження до суду першої інстанції на новий судовий розгляд у зв'язку з неможливістю відтворення звукозапису судового засідання від 15.01.2016 року

Обвинувачений ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить застосувати до нього більш м'яку міру покарання.

Не оспорюючи кваліфікацію дій, фактичні обстави провадження, обвинувачений вказує, що він продовжує всіляке сприяння, та не змінюючи позицію, згоден з доведеною виною в повному об'ємі, щиро кається у вчиненому.

Як вказує обвинувачений, він повністю усвідомив свою асоціальну поведінку, впевнений у своєму виправленні, просить прийняти до уваги його позитивну характеристику та те, що до адміністративної відповідальності він не притягувався, сприяв розкриттю справи, щиро кається у вчиненому.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив частково задовольнити його апеляційну скаргу, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, думку обвинуваченого, який просив задовольнити його апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вказавши, що він визнає всі обставини кримінального правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга обвинуваченого повинна бути залишена без задоволення.

Судові рішення згідно із ст.370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Дане рішення суду першої інстанції колегія суддів переглядає відповідно до ст.404 КПК України, тобто, в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини правопорушення та порушення норм КПК України ніхто із учасників судового засідання не оскаржує, то в цьому об'ємі вирок суду не перевіряється.

В кримінальному провадженні під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на що вказано в ч.4 ст.107 КПК України.

Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений у порядку, передбаченого КПК України.

Про ці умови фіксування судового процесу вказано в ч.5 ст.27 КПК України.

Відсутність такого фіксування судового процесу є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону згідно з п.7 ч.2 ст.412 КПК України, та підставою для скасування судового рішення.

В матеріалах кримінального провадження відносно ОСОБА_1 знаходиться диск з технічним записом судового засідання, який містить пошкодження у вигляді тріщини, про що було складено відповідний акт.

На телефонний запит судом першої інстанції було направлено диск з технічним записом судового засідання по кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1.

Однак, під час відтворення звукозапису судових засідань було встановлено про неможливість його якісного відтворення 15.01.2016 року, саме коли безпосередньо було проведено судовий розгляд по даному кримінальному провадженню.

Згідно акту від 21.03.2016 року, складеного працівниками Орджонікідзевського районного суду м. Харкова при прослуховуванні архівної копії було виявлено, що звукозапис судового засідання від 15.01.2016 року погано відтворюється у зв'язку із несправністю технічних засобів.

Відсутність фіксації судового засідання у суді першої інстанції по цьому кримінальному провадженню є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, і підставою для скасування вироку суду.

Таким чином, колегія суддів частково задовольняє апеляцію прокурора, скасовуючи вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

При новому судовому засідання у суді першої інстанції при винесення рішення по справі повинні бути враховані питання, вказані в апеляційних скаргах прокурора та обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404,405,407,409, 412, 413,418,419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Харківської місцевої прокуратури №3 задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.01.2016 року відносно ОСОБА_1 скасувати, та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 на 30 днів - до 23.04.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя -

Судді -