Вирок № 56693223, 24.03.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/822/16-к

Номер провадження 1-кп/629/144/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова Олександра Григоровича, при секретарі - Заводяної О.Ю., за участю прокурора - Іванчак А.О., захисника - ОСОБА_1,обвинуваченого - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12015220380002911 від 27.11.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новонадеждине Близнюковського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не військовозобов'язаного, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, раніше засудженого :

1) 22.10.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу на користь держави в розмірі 850,00 гривень, згідно ухвали апеляційного суду Харківської області від 09 лютого 2016 року вирок змінено, та вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень,

2) 25.12.2015 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.1 ст.152 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 3 роки, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2015 приблизно о 16:00 годині ОСОБА_2, йшов з мікрорайону №3 м. Лозова Харківської області в напрямку платформи №936 кілометр, вздовж залізно дорожньої колії.

По шляху слідування, на неоснащеному переході через залізно дорожню колію він помітив жінку, яка розмовляла по мобільному телефоні та несла жіночу сумку, після чого в нього виник умисел направлений на відкрите викрадення майна даної жінки.

ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, підбіг з заду до ОСОБА_3 і лівою рукою схопив її за праву руку в якій вона тримала мобільний телефон «Nokia 3600» по якому розмовляла та правою рукою відкрито заволодів даним мобільним телефоном, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5200 від 27.01.2016 року 246 гривень.

Потім він схопив лівою рукою за ручку сумку, у якій знаходилися гроші у сумі 120 гривень і мобільний телефон «Samsung GTS3850» вартістю 480 гривень та ривком вирвав її з рук потерпілої ОСОБА_4

З місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_2 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 846 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах. Чистосердечне розкаюється у скоєному ним злочині, судові витрати за експертизу у розмірі 368 гривень 28 копійок визнає у повному обсязі, просив суд не позбавляти волі, так як став на шлях виправлення.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, проти чого не заперечували інші учасники судового засідання, а потерпіла 04.03.2016 року до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, міру покарання залишає на розсуд суду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.1 ст.186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж) у потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 846 гривень 00 копійок.

При призначенні покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом'якшують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, з середньою освітою, не працює, не одружений, не військовозобов'язаний, за місцем мешкання характеризується формально посередньо. ( а.с.35-45)

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає рецидив злочинів, так як відповідно до ст.34 КК України, рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимості за умисні злочини, а як встановлено в судовому засіданні обвинувачений був засуджений за умисні злочини, а саме: 22.10.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу на користь держави в розмірі 850,00 гривень, згідно ухвали апеляційного суду Харківської області від 09 лютого 2016 року вирок змінено, та вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривень та 25 грудня 2015 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.1 ст.152 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 3 роки.( а.с.37-45)

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд не враховує положення ст. 69-1 КК України, так як на момент винесення вироку він є особою, яка раніше судима за умисні злочини.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого, обставин, які обтяжують і пом'якшують покарання, обставин скоєного злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_2, в межах санкції обвинувачення, без застосування ст.ст. 75,76 КК України, та вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2, можливе лише в місцях позбавлення волі на певний строк, так як останній притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.185 КК України та 30.10.2013 року кримінальну справу закрито за ст.47 КК України, крім цього неодноразово був засуджений, належних висновків для себе не зробив, не має тісних соціальних зв'язків, не працює, є особою небезпечною для суспільства.

Відповідно до глави 18 ст.ст. 176-178,183 КПК України, суд вважає відносно обвинуваченого ОСОБА_2, обрати запобіжний захід у вигляді триманням під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27 до набрання вироком законної сили, в зв'язку з винесенням судом обвинувального вироку та припиненням його злочинної діяльності, та запобіганням спробам переховуватися від суду.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відраховувати з дня фактичного затримання його працівниками поліції та складання протоколу затримання останнього.

Вироки: Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 де його було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу на користь держави в розмірі 850,00 гривень, та згідно ухвали апеляційного суду Харківської області від 09 лютого 2016 року вирок змінено, та вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривень; Близнюківського районного суду Харківської області від 25.12.2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 де його було засуджено за ч.1 ст.152 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 3 роки, відповідно до ч.3 ст.72 КК України, суд вважає можливим виконувати самостійно, так як за даними вироками суду, йому було призначено покарання у вигляді штрафу, та позбавлення волі однак з іспитовим терміном, які за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають, так як суд призначає за даним вироком обвинуваченому покарання пов'язане з позбавленням волі на певний строк.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи № 5200 від 27.01.2016 року на загальну суму 368 грн. 28 коп. на користь держави, так як вона найшла своє підтвердження в судовому засіданні та її визнав у повному обсязі обвинувачений. (а.с.51).

Цивільний позов по справі потерпілою ОСОБА_3 не заявлено.(а.с.19)

Питання щодо речових доказів вирішити в поряду ст. 100 КПК України.(а.с.49-50)

Керуючись ст. ст. 371, 373-374,376 КПК України (2012 р.), суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення та призначити покарання за ч.1 ст.186 КК України у виді 1 ( одного) року 6 ( шести) місяців позбавлення волі.

Обвинуваченому ОСОБА_2 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27 до набрання вироком законної сили, та взяти під варту негайно з залу суду.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відраховувати з 24 березня 2016 року.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2015 року за ч. 1 ст. 309 КК України де ОСОБА_2 було засуджено до штрафу на користь держави в розмірі 850,00 гривень, та згідно ухвали апеляційного суду Харківської області від 09 лютого 2016 року вирок змінено, та вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, та вирок Близнюківського районного суду Харківської області від 25.12.2015 року за ч.1 ст.152 КК України де його було засуджено за ч.1 ст.152 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 3 роки, виконувати самостійно, від даного вироку.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 5200 від 27.01.2016 року у сумі 368 грн. 28 коп., на користь держави та перерахувати їх на р/р 31419544700005, код доходів 2406300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова. Одержувач платежу. Держава. (а.с.51).

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «Samsung GTS3850», який згідно зберігальної розписки від 03.02.2016 року передано потерпілій ОСОБА_3, залишити у останньої.( а.с. 49-50).

Питання щодо речових доказів вирішити в поряду ст. 100 КПК України.

Питання щодо речових доказів розв'язати після набуття вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: О.Г. Попов