Постанова № 56692055, 25.03.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 425/469/16-п

Провадження № 33/782/19/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 березня 2016 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Павленко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьк апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 25 лютого 2016 року стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Рубіжне Луганської області, працюючого водієм таксі «Віконт», зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1,

якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 25 лютого 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, в дохід держави.

В постанові зазначено, що 05.02.2016 року о 16:30 год. ОСОБА_2 у м. Рубіжне по вул. Леніна, керуючи транспортним засобом DAEWOO LANOS TF694 д/н НОМЕР_2, при здійсненні маневру повороту ліворуч не впевнився в безпеці його виконання, що призвело до зіткнення з транспортним засобом, який здійснював обгін, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху.

На постанову суду ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він ставить питання про скасування постанови суду і закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченного ст. 124 КУоАП.

ОСОБА_2 вказує на те, що судом неповно досліджені всі обставини та не з'ясовані всі фактичні обставини справи, не надано оцінки доказам, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, вважає, що ДТП сталася з вини потерпілого, бо він перевищив швидкість і не зреагував на його сигнал при повороті ліворуч. Працівники ДАІ склали схему, яку він підписав, але з нею не згоден, бо на ній не відображена пішохідна доріжка. Він одразу ж підписав схему не дивлячись, бо був дуже схвильований. Наступного дня він прийшов до ДАІ, також підійшли свідки, і всі надали пояснення. Понятих при складенні протоколу не було, посилається на те, що суд необгрунтовано не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, вважає, що суд не мотивував призначення адміністративного стягнення.

Вислухавши ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу і закрити справу, думку потерпілого ОСОБА_6., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та вважав постанову суду законною і обґрунтованою, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції при розгляді справи, відповідно до ст.252 КПК України, дав оцінку доказам в їх совокупності і обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого т.124 КУпАП.

Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 йому незнайомі, він з ними ніколи не спілкувався. 05.02.2016 року, він йшов з роботи додому. В районі автобусної зупинки біля магазину «Ласточка» він бачив, як машина «МАЗДА» почала обїжджати машину «ДЕО ЛАНОС» ліворуч. В цей час автомобіль «ДЕО ЛАНОС» почав поворот ліворуч, після чого сталося зіткнення. Після зіткнення на автомобілі «МАЗДА» горів сигнал повороту, а на машині «ДЕО ЛАНОС» сигнал повороту не горів. Водій автомобіля «МАЗДА» почав питати, хто може бути свідком, на що він погодився. На наступний день він прийшов до ДАІ, де дав свої пояснення.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 йому незнайомі, він з ними ніколи не спілкувався. 05.02.2016 року він знаходився в районі магазину «Ласточка» і бачив, як машина «ДЕО ЛАНОС» чи паркувалася, чи зупинялася на вул. Леніна. Потім він побачив, що автомобіль «МАЗДА», який їхав позаду автомобіля «ДЕО ЛАНОС», почав обїжджати машину «ДЕО ЛАНОС». В той же час автомобіль «ДЕО ЛАНОС» без включення сигналу повороту почав поворот ліворуч і одразу ж сталося зіткнення машин. На місце ДТП приїхали працівники ДАІ, почали питати чи є свідки і він погодився бути свідком, бо бачив факт ДТП. На наступний день він прийшов до ДАІ та надав пояснення.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює інспектором ДПС. 05.02.2016 року він знаходився на чергуванні і в той час надійшов виклик про скоєння ДТП на вул. Леніна, м. Рубіжне. Він виїхав на місце ДТП, склав схему ДТП, яку підписали водії. В той же час він підійшов до ОСОБА_2, який пояснив, що при повороті ліворуч він не бачив автомобіль «МАЗДА» і свідків в нього немає. Автомобіль ОСОБА_2 стояв близько до правого краю дороги, а не ближче до середини. По тому, як стояли два автомобіля, було видно, що ОСОБА_2 почав поворот ліворуч, коли автомобіль «МАЗДА» вже проїжджав повз нього. Пізніше на місце ДТП приїхав представник таксі «Віконт», і одразу ж у ОСОБА_2 з"явились свідки. Пояснення свідків не вплинуло на склад правопорушення, яке скоєно ОСОБА_2, бо саме він повинен був пропустити автомобіль «МАЗДА.

Суд першої інстанції, аналізуючи показання свідків, дав їм належну оцінку, прийнявши до уваги показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які вважає достовірними, вказавши на те, що дані свідки не знайомі з ОСОБА_2 та ОСОБА_6, ніколи з ними не спілкувалися, та не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., оскільки усі вони знайомі між собою, ОСОБА_5. також знайомий з ОСОБА_2. по роботі, їх показання суперечать зібраним по справі доказам, схемі ДТП.

Суд також враховав, що згідно до п. 9.4 Правил дорожнього руху України, подання попереджувального сигналу не дає водію переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів, тобто ОСОБА_2 повинен був надати попереджувальний сигнал та при повороті ліворуч повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а саме автомобілю «МАЗДА», який рухався в цей час в попутному напрямку.

Відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь- якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Таким чином, суд першої інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_2, свідків, дослідивши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення від 06.02.2016 року серія АП1 № 960034, яким зафіксовано факт вчинення ОСОБА_2 ДТП; протокол огляду місця ДТП від 05.02.2016 року та схему ДПТ; протоколи огляду та перевірки технічного стану транспорту від 05.02.2016 року; пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, якими підтверджується факт вчинення ОСОБА_2 ДТП, а також, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_2 не заявив клопотання про призначення автотехнічної експертизи та відмовився від її проведення, обґрунтовано дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки при здійсненні маневру повороту ліворуч, він не впевнився в безпеці його виконання, що призвело до зіткнення з транспортним засобом, який здійснював обгін, і механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції навів переконливі мотиви, з яких він дійшов висновку стосовно доведеності вини ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

За таких обставин апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги ОСОБА_2. щодо неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, відсутності його вини в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП, так як вважає їх необґрунтованими.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що судом не надано оцінки доказам, є безпідставними, оскільки судом першої інстанції надано належну оцінку доказам, дослідженим в судовому засіданні, яка не викликає сумніву у апеляційного суду.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2. накладено судом з урахуванням вимог ст.33 КУпАП.

Керуючись ст. 294 , 295 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 25.02.2016 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає .

СУДДЯ : Т.І.Павленко