Рішення № 5668723, 06.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/37506.04.09 За позовом Приватного підприємства «Стерх СВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група РЕЙ+»

про стягнення 20452 грн. 43 коп.

Суддя Пригунова А.Б.

Представник сторін:

від позивача: Шкардун М.В.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 20452,43 грн. заборгованості за договором поставки № 67-09 від 22.09.04р. та 2300 грн. послуг адвокатської компанії. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо своєчасних розрахунків за поставлену продукцію за договором поставки № 67-09 від 22.09.04р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.08р. суддею Палієм В.В. було порушено провадження у справі № 20/375 та призначено її до розгляду на 29.10.08р.

Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку у судове засідання повноважних представників сторін, невиконання ними вимог суду.

Судове засідання, призначене на 23.12.08р. не відбулось у звязку із закінченням повноважень судді Палія В.В.

Враховуючи вказані вище обставини, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.08р. справу № 20/375 передано для подальшого розгляду судді Пригуновій А.Б.

За таких обставин ухвалою суду від 31.12.08р. розгляд справи призначено на 02.02.09р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У звязку з неявкою у судові засідання представника відповідача та не виконання сторонами вимог суду, розгляд справи неодноразово відкладався.

У процесі розгляду справи представник позивача надав уточнену позовну заяву, в якій просив суд стягнути з відповідача: 20452,43 грн. заборгованості за договором поставки № 67-09 від 22.09.04р., 1 413,7 грн. 3% річних, 7934,5 грн. інфляційних нарахувань, 2300 грн. оплата послуг адвоката, 534,62 грн. витрат, повязаних з переїздом представника позивача. Суд відмовив у прийнятті уточненої позовної заяви, оскільки позивач фактично не уточнив заявлені позовні вимоги, а заявив нові, прийняття яких після порушення провадження у справі нормами ГПК України не передбачено.

Оскільки призначене на 18.03.09р. судове засідання не відбулося з технічних причин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.09р. призначено розгляд справи на 06.04.09р.

У судове засідання 06.04.08р. представник відповідача не зявився, причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

22.09.04р. між сторонами був укладений договір поставки № 67-09, за умовами якого позивач зобовязався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті, за цінами та в кількості, зазначеними в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невідємними частинами договору.

Відповідно до п. 10.4 договору, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.04р.

Додатковою угодою № 1 від 01.03.05р. за взаємною згодою сторін продовжено дію договору до 31.12.05р.

Умови та строки поставки сторони узгодили розділом 4 договору, відповідно до п. 4.1 якого поставка товару здійснюється в строки, зазначені в специфікаціях, по мірі готовності до відвантаження.

Згідно п. 4.2 договору на позивача покладено обовязок протягом 2 діб сповістити відповідача про відвантаження товару.

Сторонами узгоджено, що відповідно до п. 4.3 договору, датою відвантаження є дата штампу залізничної станції відправлення на залізничній накладній.

Пунктом 4.4 договору, на позивача покладено обовязок протягом 15 календарних днів з моменту поставки кожної відвантаженої партії товару надати відповідачу наступні документи, а саме: залізничні накладні, сертифікат якості вантажовідправника, рахунок фактуру, матеріальну накладну, податкову накладну, акт приймання передачі товару.

На виконання умов договору, позивач здійснив передачу відповідачу товару на загальну суму 48452 грн. 23 коп., що підтверджується накладною № 1 від 07.11.05р. на суму 17072 грн. 10 коп., № 5 від 25.11.05р. на суму 14006 грн. 60 коп., № 4 від 26.12.05р. на суму 17373 грн. 60 коп. (копії у матеріалах справи).

Порядок розрахунків визначений сторонами у розділі 3 договору, відповідно до п. 3.1 якого відповідач зобовязувався здійснити 100% передоплату, за погоджену партію товару, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Таким чином, зважаючи на те, що сторонами погоджено строк виконання відповідачем своїх грошових зобовязань у вигляді передоплати за погоджену поставку партії товару, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем розрахунків за поставлений та прийнятий ним товар договором не врегульовано.

Відповідач своє зобовязання щодо сплати за поставлений товар виконав частково, перерахувавши позивачу 27999 грн. 87 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (копії в матеріалах справи).

За таких обставин у звязку з неналежним виконанням своїх зобовязань за договором поставки № 67-09 від 22.08.04р. відповідачем, позивач просить суд стягнути з останнього заборгованість за поставлений товар у розмірі 20452 грн. 43 коп.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В якості доказу звернення до відповідача з претензією, передбаченою ст. 530 ЦК України, позивач надав лист № 172 від 31.05.06р., який не може розцінюватися судом як вимога про погашення заборгованості, оскільки кредитор вимагав повернення вугільної продукції, а не виконання грошового зобовязання.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією № 170 від 27.03.06р. про погашення заборгованості, яка станом на 26.12.05р. складала 20 452 грн. 43 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.03.09р. позивача було зобовязано надати суду докази направлення листа № 170 від 27.03.06р. на адресу відповідача.

На виконання вимоги суду, позивач надав письмове пояснення з якого вбачається, що вказаний лист був направлений відповідачу поштовим листом.

Враховуючи зазначені вище обставини, беручи до уваги те, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами факту відправлення відповідачу вимоги № 170 від 27.03.06р. про погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що надіслання позивачем копії позовної заяви відповідачу є виконання обов'язку в розумінні частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою договір № 67-09 від 22.09.04р. є договором поставки, тому до спірних правовідносин застосовуються положення законодавства про поставку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобовязання в повному обсязі, претензій щодо якості наданого товару від відповідача не надходило.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судовому засіданні заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин, оцінюючі подані сторонами докази в їх сукупності суд вважав, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 20 452 грн. 43 коп. підлягають задоволенню.

В звязку з зверненням позивача за кваліфікованою юридичною допомогою та понесенням додаткових витрат, останній заявляє позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат понесених у звязку з захистом та відновленням порушеного права на оплату послуг адвокатської компанії, відповідно до чого надав до матеріалів справи наступні документи:

- належним чином завірену копію договору поручення № 04/12/07/34 від 04.12.07р., укладеного між ТОВ «Адвокатською компанією «Лінія захисту»та ПП «Стерх СВ»;

- належним чином завірену копію довіреності від 10.09.08р. виданої за підписом Директора ПП «Стерх СВ»на імя головного юриста ТОВ «Адвокатською компанією «Лінія захисту»Дуднік І.О.;

- належним чином завірену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю гр. ОСОБА_3

- належним чином завірену копію до прибуткового касового ордеру № 98 від 2810.08р. на суму 2300грн. 00 коп., яка підтверджує надання юридичних послуг за договором № 04/12/07/34 від 04.12.07р.;

- належним чином завірену копію податкової накладної № 150 від 28.10.08р., яка підтверджує здійснення позивачем попередньої оплати у сумі 2300 грн. 00 коп. за надання ТОВ «Адвокатською компанією «Лінія захисту»юридичних послуг.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до статті 28 ГПК України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Судом встановлено, що підписання позовної заяви від імені позивача, а також представництво інтересів ПП «Стерх СВ»в суді під час розгляду справи № 20/375 було здійснено головним юристом ТОВ «Адвокатською компанією «Лінія захисту» Дуднік І.О., повноваження якого підтверджені довіреністю № 269 від 09.09.08р., юрисконсультом ТОВ «Адвокатською компанією «Лінія захисту», повноваження якого підтверджені довіреністю від 20.11.08р. та заступником директора ТОВ «Адвокатською компанією «Лінія захисту»Шкардун М.В., повноваження якого підтверджені довіреністю від 23.02.09р.

Зважаючи на те, що інтереси позивача у судовому засіданні не представляв адвокат ОСОБА_3, яка в особі директора ТОВ «Адвокатською компанією «Лінія захисту»уповноважила своїх працівників надавати юридичну допомогу, приймаючи до уваги, що позовна заява та копії доданих до неї документів підписані та посвідчені уповноваженими особами ТОВ «Адвокатська компанія «Лінія захисту», які не є адвокатами, беручи до уваги те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ «Адвокатська компанія «Лінія захисту»є адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою або іншим адвокатським обєднання з надання правової допомоги, враховуючи те, що позивачем понесені витрати по оплаті юридичних послуг ТОВ «Адвокатська компанія «Лінія захисту», які ПП «Стерх СВ»помилково ототожнені з витратами на послуги адвоката в розумінні ст. 44 ГПК України, суд дійшов висновку відмовити позивачу у стягненні з відповідача 2300 грн. 00 коп.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група Рей+»(02160, м. Київ, вул.. Хорольська, буд. 10, 02094, м. Київ, вул. Миколи Лєбєдєва, буд. 6, літера А, 21605517) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Стерх СВ»(91015, Луганська область, Артемівський район, м. Луганськ, кв. Зарічний, буд. 8, кв. 127, код 31857549) 20 452 (двадцять тисяч чотириста пятдесят дві) грн. 43 коп. боргу, 204 (двісті чотири) грн. 52 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

2.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення 30.04.09р.