Ухвала суду № 56687113, 21.03.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12509/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: слідчого судді Остапчук Т.В.

при секретарі Котко А.С.,

за участю прокурора Медвєдєва В.В.

слідчого Заяць Р.О.

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого військової прокуратури Київського гарнізону Заяць Романа Олександровичапро застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відноснопідозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий військової прокуратури Київського гарнізону Заяць Р.О., за погодженням з прокурором військової прокуратури Київського гарнізону Єгжовим Р.Д., звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що Військовою прокуратурою Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000075 від 29.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи митного посту «Східний термінал» Київської митниці Державної фіскальної служби України та інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, а саме: начальник інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, діючи в організованій групі з начальником відділу ринкового нагляду інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованим та фактично проживаючим за адресою: АДРЕСА_3 налагодивши схему отримання неправомірної вигоди від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності через посередника - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6

Також, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на посаді начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів в зв'язку із чим, відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України, є службовою особою.

ОСОБА_5 достовірно знаючи, що у разі створення штучних перешкод при проведенні митного оформлення та огляду продукції, шляхом призначення додаткових перевірок, експертиз, витребовування додаткових не обов'язкових документів, винесення карток відмов, та інші дії призведуть до нанесення значних економічних збитків суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, що змусить останніх систематично сплачувати грошову винагороду співробітникам інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів за сприяння при проведенні перевірок.

У зв'язку із чим, ОСОБА_5 вирішив пришукати таких осіб, схилити їх до надання йому та службовим особам інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, неправомірної вигоди за вчинення в їхніх інтересах дій з використанням наданих йому влади та службового становища - не створення штучних перешкод, які б виразились у довготривалому митному огляді, призначенні додаткових перевірок, експертиз, витребуванні додаткових не обов'язкових документів, винесення картки відмови та інших дій. При цьому, ОСОБА_5 частину із зазначеної неправомірної вигоди бажав залишити собі з метою збагачення.

Плануючи злочин, до його підготовки та вчинення злочину

ОСОБА_5 залучив службову особу - начальника відділу ринкового нагляду інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів ОСОБА_6 та свого знайомого громадянина ОСОБА_2, з якими розподілив ролі у вчиненні злочину наступним чином.

ОСОБА_2, який заздалегідь обіцяв порадами та іншим чином сприяти вчиненню та приховуванню злочину, повинен був отримувати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів, за не створення штучних перешкод при проведенні перевірок у митному оформленні вантажів. За виконання цих дій ОСОБА_2 за домовленістю з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мав залишати собі частину одержаної від таких осіб неправомірної вигоди, а іншу частину коштів передавати ОСОБА_6 та ОСОБА_5

ОСОБА_6 будучи службовою особою - начальником відділу ринкового нагляду інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, своїми діями повинен був пришукувати осіб - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, схилити їх до надання службовим особам інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів неправомірної вигоди, висувати їм протиправну вимогу про передачу у визначеному ОСОБА_5 розмірі неправомірної вигоди за вчинення в інтересах таких осіб дій з використанням наданої ОСОБА_6 та ОСОБА_5, як службовим особам влади та службового становища - не створення штучних перешкод, які б виразились у довготривалому митному огляді, призначенні додаткових перевірок, експертиз, витребуванні додаткових не обов'язкових документів, винесення картки відмови та інших дій, поєднуючи таку вимогу погрозами у разі незгоди передати неправомірну вигоду, створити вищевказані штучні перешкоди, що призведуть до нанесення значних економічних збитків суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5, як безпосередні виконавці злочину, зобов'язалися за неправомірну вигоду з використанням наданої їм як службовим особам влади та свого службового становища вчинити в інтересах осіб, які нададуть таку вигоду, сприяння в проходженні перевірок для проходження митного оформлення.

Таким чином, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 попередньо зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення злочину, об'єднане єдиним планом з розподілом функцій учасників організованої групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 368 КК України, тобто є підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 187 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

В судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник заперечили щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що підстав для застосування такого запобіжного заходу немає. Просили слідчого суддю обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на постійне місце проживання підозрюваного.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В ході розгляду клопотання встановлено, що кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110350000075 від 29.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 368 КК України.

18.03.2016, о 17-05 год., ОСОБА_2 був затриманий за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 368 КК України.

19.03.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 368 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 19 березня 2016 року о 17 год. 30 хв.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з наявних матеріалах даних, з пояснень підозрюваного, протоколів допиту потерпілого, свідків, слідчий суддя приходить висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у кримінальному правопорушенні за ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, сімейний стан, наявність постійного місця проживання, майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу. А відтак клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майного, сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого , інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинувачем покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1.ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинного забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому слідчий суддя вважає доцільним визначити ОСОБА_2 заставу відповідно до абз.2 ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі 80 розмірів мінімальних заробітних плат, що відповідно становить 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок гривень) грн. 00 коп., оскільки застава саме в такому розмірі здатна буде забезпечити виконання ОСОБА_2, як особою, яка підозрюється у вчиненні тякжого злочину, покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватись від спілкування з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та вчинення будь-якого впливу на цих осіб;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України.

Підстав для застосування засобів електороного засобу контролю, слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Київського гарнізону Заяць Романа Олександровичапро застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 3 ст. 28, ч.3 ст.368 КК України - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 18 березня 2016 року, з 17 години 05 хвилин.

Строк дії ухвали - до 16 травня 2016 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 мінімальних заробітних плат в сумі 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок гривень) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваним або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватись від спілкування з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та вчинення будь-якого впливу на цих осіб;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на два місяці.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2 та повідомити усно і письмово прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях старшого слідчого військової прокуратури Київського гарнізону Заяць Р.О.та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали буде проголошено 24.03.2016 року о 17 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.