Рішення № 56686787, 17.03.2016, Оболонський районний суд міста Києва

17.03.2016 Справа № 756/14944/15-ц

Справа № 756/14944/15-ц

Провадження № 2/756/1502/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарях - Алфьоровій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2015 року позивач звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період перебування в зареєстрованому шлюбі з позивачем ОСОБА_2 було придбано квартиру АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю подружжя. У червні 2013 року ОСОБА_2 помер, після його смерті залишилась спадщина, до складу якої увійшли квартира АДРЕСА_1 та 1/6 частина квартири АДРЕСА_2. У червні 2013 року позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності, оскільки у позивача відсутні оригінали правовстановлюючі документи на вказані квартири.

За таких обставин, позивач просить визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, визнати за собою право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 як частку в спільній сумісній власності подружжя, визнати за собою право власності в порядку спадкування на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та 1/6 частину квартири АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_2

Від представника позивача на адресу суду надійшла заява, в якій останній зазначає, що підтримує позовні вимоги, просить розглянути справу у його відсутність.

Від відповідача надійшли пояснення, згідно з якими Київська міська рада просить прийняти рішення на підставі поданих стороною доказів та у відповідності до норм чинного законодавства та розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Третя особа ГТУЮ у м. Києві на адресу суду надіслала пояснення, в якій просила розглянути справу у відсутність представника управління та прийняти рішення, враховуючи фактичні обставини справи та у відповідності до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_2.

05 серпня 1972 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований відділом ЗАГС Шевченківського району м. Києва, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_3. (а.с. 12)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 та 1/6 частину квартири АДРЕСА_2.

Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 на праві особистої власності, про що свідчить реєстраційне посвідчення Київського міського БТІ від 30 березня 1994 року. Підставою набуття права власності на квартиру ОСОБА_2 є довідка ЖБК «Мікрон» №1536/1106 від 21 березня 1994 року, згідно з якою сума пайового внеску за квартиру в розмірі 5709,58 рублів сплачена ОСОБА_2 в повному обсязі. (а.с. 9)

У відповідності до положень ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

За приписами ст. 28 вказаного кодексу в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Відповідно до ст. 1226 ЦК частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Частинами 1, 2 ст. 71 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

Матеріалами справи підтверджено, що квартира АДРЕСА_1 була набута у власність спадкодавцем під час перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачем, а тому в порядку, передбаченому ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1

У відповідності до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст. 1218 Цивільного кодексу України)

За приписами ст. ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 1258 ЦК України встановлена черговість спадкування за законом, а саме: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За приписами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. (стаття 1297 Цивільного кодексу України)

Як убачається з матеріалів справи, спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1.

До Двадцять першої Київської державної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася позивач ОСОБА_1, її заява надійшла 27 червня 2013 року о 10 год. 50 хв.

ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги, дружиною спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, зареєстрованого 05 серпня 1972 року.

Також до нотаріальної контори звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із заявами про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, датовані 27 червня 2013 року.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є також спадкоємцями першої черги, дітьми спадкодавця.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2

До складу спадкового майна увійшли квартира АДРЕСА_1 та 1/6 частина квартири АДРЕСА_2.

Квартира АДРЕСА_1 була набута в особисту власність спадкодавцем ОСОБА_2, як членом ЖБК «Мікрон». Право власності на квартиру зареєстровано у Київському МБТІ, що підтверджується листом Київського МБТІ від 09 лютого 2016 року.

За приписами ст. 15 Закону Української РСР «Про власність», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Відповідно до п. 8 постанови Пленум Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Третьою державною нотаріальною конторою 16 серпня 2003 року, реєстраційний № 4-1294, ОСОБА_2 є власником 1/6 частини квартири АДРЕСА_2 (а.с. 10)

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Постановою державного нотаріуса Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Л.С. від 13 листопада 2015 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 та 1/6 частину квартири АДРЕСА_2.

Отже, позивач у позасудовому порядку позбавлений можливості вирішити питання про визнання за собою право власності на спірне майно.

Судом встановлено, що позивач є співвласником квартири, розташованої в Оболонському районі м. Києва, оскільки перебувала з спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі до дня відкриття спадщини, а також є спадкоємицею першої черги за законом щодо майна померлого ОСОБА_2, та такою, що прийняла спадщину протягом шести місяців з дня її відкриття. Інші спадкоємці заявили про відмову від прийняття спадщини протягом аналогічного періоду. Спадкодавець за своє життя набув право власності на квартири, визнання права власності на які за позивачем прав та інтересів третіх осіб не порушує.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., у тому числі житлова площа - 33,4 кв.м., спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Визначити, що частка померлого ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., у тому числі житлова площа - 33,4 кв.м., становила 1/2.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., у тому числі житлова площа - 33,4 кв.м., як частку в спільному сумісному майні подружжя.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 55,4 кв.м., у тому числі житлова площа - 33,4 кв.м., після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 41,20 кв.м., у тому числі житлова площа - 25,80 кв.м., після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Шумейко