Постанова № 56686639, 23.03.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/177/16

Справа №754/2841/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2016 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Таран Н.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка подала до суду адміністративний позов з вимогами до відповідача про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, мотивуючи свої вимоги тим, що вона зверталася до відповідача з відповідними запитами на інформацію відносно призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, оскільки працювала в шкідливих умовах.

На своє звернення, 17.03.2015 року позивачка отримала відповідь від Управління про те, що на підставі довідки №706 від 21.05.2012 року та довідки №2625 від 11.11.2014 року та Наказу №214 від 30.05.1997 року «можливо зарахувати до спеціального стажу період з 16.11.1988 року по 30.09.1995 року та з 30.04.1996 по 20.02.1997 року, що складає 7 років 8 місяців і 6 днів». Оскільки, стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами, який можливо зарахувати складає 7 років 8 місяців і 6 днів, то пенсійний вік має бути зменшений на 3 роки.

25.11.2015 року позивачка вдруге звернулася до Управління з заявою від 25.11.2015 року щодо надання письмово роз'яснення чи має вона право вийти на пенсію за списком №2 зі зниженням пенсійного віку у 52 роки.

З урахуванням змін в законодавстві Управління надало відповідь ОСОБА_1 про те, що вона буде мати право на пенсію на пільгових умовах в 57 років.

Такі дії відповідача позивачка вважає неправомірними, що змусило її звернутися з даним позовом до суду, в якому вона просить суд: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва призначити їй пенсію за віком при скороченні пенсійного віку при досягненні нею 52 річного віку.

Стороною відповідача - Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва до суду надано заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_1, відповідно до яких дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва відповідають вимогам діючого законодавства. Підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, як особі, яка має стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 немає, у зв'язку з тим, що право виходу позивача на пенсію виникне у 57 років, у той час як станом на дату звернення пенсійний вік ОСОБА_1 складає 52 роки, тобто право на пенсію в неї виникне лише через п'ять років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно із п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що 26.02.2015 року позивачка звернулася до Управління пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва із запитом на інформацію про призначення пенсії на пільгових умовах, як особа, яка працювала з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, посад і професій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів.

Листом від 17.03.2015 року Управління повідомило позивачку про те, що вона має право на призначення пенсії за віком при скороченні пенсійного віку при досягненні 52-річного віку. Щодо інших питань порушених у зверненні повідомлено, що пенсія за віком по Списку № 2 призначається з урахуванням ст. 13 Закону України «Про пенсійне страхування», ст. 24, ст. 25, ст. 27, ст. 28, ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки пенсія призначається при виникненні права на пенсію, то провести розрахунок пенсії на день звернення не має.

Вдруге позивач звернулася до Управління з заявою від 25.11.2015 року щодо надання письмово роз'яснення чи має вона право вийти на пенсію за списком №2 з зниженням пенсійного віку у 52 роки.

Листом від 01.12.2015 року Управління повідомило позивачку про те, що станом на листопад 2015 року в чинному законодавстві відбулися зміни відповідно до яких деяким категоріям осіб було піднято пенсійний вік. Так, в пункті 2 ст. 13 Закону України від 02.03.2015 року № 213 було внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, які набрали чинності 01.04.2015 року. Жінкам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 1 рік за кожні 2 роки на зазначених роботах». Відповідно до внесених змін, вік виходу на пенсію на пільгових у мовах регулюється не всією статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а лише абзацом першим частини першої, тобто пенсійний вік жінок рахується від 60 років. Стаж роботи позивачки з особливо шкідливими і особливо важкими умовами, який можливо зарахувати складає 7 років 8 місяців і 6 днів, тому пенсійний вік має бути зменшений на 3 роки. Отже, 60 років пенсій вік - 3 роки = 57 років. Право виходу позивачки на пенсію виникне у 57 років, в той час як станом на дату звернення пенсійний вік ОСОБА_1 складає 52 роки, тобто право на пенсію в неї виникне лише через 5 років.

Позивачка вважає дану відмову незаконною, у зв'язку з чим і звернулася до суду з даним позовом.

Право громадян на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Станом на момент подання позивачкою запиту на інформацію від 25.02.2015 року була чинна редакція Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.12.2012 року.

Відповідно до статті 13 вищезазначеного Закону право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці: за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки по досягненні 50-річного віку і при стажі роботи не менш як 20 років (з них не менше 10 років на зазначених посадах).

Жінкам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону на 1 рік за кожні 2 роки на зазначених роботах.

В статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» чинної редакції від 09.12.2012 року, зазначено, що право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Отже, Управління після ознайомлення з копіями документів наданих позивачем в листі від 17.03.2015 зазначало, що на підставі довідки №706 від 21.05.2012 року та довідки №2625 від 11.11.2014 року та Наказу №214 від 30.05.1997 року «можливо зарахувати до спеціального стажу період з 16.1 1.1988 року по 30.09.1995 року та з 30.04.1996 по 20.02.1997 року, що складає 7 років 8 місяців і 6 днів».

Оскільки, стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами, який можливо зарахувати складає 7 років 8 місяців і 6 днів, то пенсійний вік має бути зменшений на 3 роки.

Отже, на момент звернення ОСОБА_1 17.03.2015 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (09.12.2012) пенсійний вік жінок наставав після досягнення 55 річного віку.

Тому, на підставі вищевикладеного Управління у відповіді на звернення ОСОБА_1 правомірно зазначило, що позивачка має право на призначення пенсії за віком при скороченні пенсійного віку при досягненні 52-річного віку.

Вдруге позивач звернулася до Управління з заявою від 25.11.2015 року щодо надання письмово роз'яснення чи має вона право вийти на пенсію за списком №2 з зниженням пенсійного віку у 52 роки.

Станом на листопад 2015 року в чинному законодавстві відбулися зміни відповідно до яких деяким категоріям осіб було піднято пенсійний вік.

Так, в пункті 2 ст. 13 Закону України від 02.03.2015 року № 213 було внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, які набрали чинності 01.04.2015 року.

«Жінкам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 1 рік за кожні 2 роки на зазначених роботах».

Відповідно до внесених змін, вік виходу на пенсію на пільгових у мовах регулюється не всією статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а лише абзацом першим частини першої, тобто пенсійний вік жінок рахується від 60 років.

Стаж роботи позивача з особливо шкідливими і особливо важкими умовами складає 7 років 8 місяців і 6 днів, то відповідно пенсійний вік має бути зменшений на 3 роки.

Отже, право виходу позивача на пенсію виникне у 57 років, в той час як станом на дату звернення до Управління з запитом на інформацію пенсійний вік ОСОБА_1 складав 52 роки, тобто право на пенсію в неї виникне лише через 5 років.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням змін в законодавстві Управління надало відповідь ОСОБА_1 що вона буде мати право на пенсію на пільгових умовах в 57 років (листом № 7401/09/М-143/1 від 01.12.2015 року).

Як вказує позивач у позовній заяві вона народилася в 1964 році, тобто на неї збільшення пенсійного віку не розповсюджується, так, як народжені до 31 березня 1965 року виходять на пенсію в 50 років згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами від 01.04.2015 року, де чітко зазначено, що жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Однак після внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (від 01.04.2015 року) право виходу на пенсію у 50-ти річному віці мають жінки, які народилися по 31 березня 1965 року включно, при стажі роботи не менше 25 років з них не менше 10 років на зазначених посадах.

Тобто право виходу на пенсію у 50 - років зберігся лише для жінок, які станом до 01.04.2015 року набули повний пільговий стаж 10 років. З чого виходить, що абзац другий частини «б» не стосується позивачки, оскільки її пільговий стаж є меншим ніж 10 років.

Також позивачка зазначає, що її загальний стаж складає 35 років, в той час як відповідно до наданих заперечень відповідача вбачається, що відповідно до наданих позивачкою копій документів до загального стажу можливо зарахувати лише 30 років 5 місяців і 3 дні, до пільгового стажу позивачки можливо зарахувати 7 років 8 місяців і 6 днів.

Слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що обидва рази позивачка ОСОБА_1 зверталась до Управління за наданням інформації щодо умов призначення їй пенсії на підставі копій документів і Управління відповідно до Закону України «Про інформацію» своєчасно та повно роз'яснювало умови виходу на пенсію відповідно до діючого на момент звернення законодавства.

Документи на призначення пенсії подаються відповідно до Порядку подання та оформлення документів про призначення перерахунок пенсії затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1.

Згідно з вищезазначеним порядком, особа для призначення пенсії подає оригінали документів (паспорт, трудова книжка, тощо) і державний орган приймає рішення про призначення або відмову в призначені пенсії протягом 10 днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка жодного разу з пакетом необхідних документів до Управління не зверталась і рішення щодо відмови їй в призначені пенсії не приймалося.

Отже, можна зробити висновок, що Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва діяло при визначенні права на призначення пенсії позивачки ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства і тому, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 18, 71, 93, 94, 99, 100, 104, 161-163, 183-2 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах - залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя: Н.Г. Таран