Ухвала суду № 56684907, 24.03.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/6264/13-ц Номер провадження 22-ц/786/261/16Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Дорош А.І.

Суддів: Бондаревської С.М., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційні скарга ОСОБА_5

на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року

та рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Приватного підприємства "Технобудсервіс ТМ", за участю третіх осіб: ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства "Фідо Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" "Глобал Фінанс", про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5, Приватного підприємства "Технобудсервіс ТМ" за участю третіх осіб: ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства "Фідо Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" "Глобал Фінанс", про визнання права власності. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебуває в шлюбі з ОСОБА_4 з 10.09.1994 року, в період якого за спільні кошти їх подружжям було придбане нерухоме майно - нежитлове приміщення ігрових автоматів в будинку АДРЕСА_1 яке складається з приміщень підвалу літ. «Ап», та приміщень на першому поверсі літ. «А» загальною площею 280,8 м. кв., реєстраційний номер обєкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095 (далі нежитлове приміщення ігрових автоматів), що підтверджено договором купівлі-продажу приміщення ігрових автоматів, посвідченого 24.07.2008 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. Таким чином зазначенне приміщення є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Незважаючи на наведене, рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.07.2012 року без врахування інтересів ОСОБА_6, з порушенням норм матеріального права було визнано дійсним договір купівлі-продажу зазначеного приміщення ігрових автоматів від 03.07.2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в простій письмовій формі без державної реєстрації, визнано право власності ОСОБА_5 на вказане приміщення ігрових автоматів. На підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.07.2012 року було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на вказане приміщення ігрових автоматів. Після чого ОСОБА_5 продав вказане приміщення ігрових автоматів ПП "Технобудсервіс ТМ". На час розгляду справи скасоване рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.07.2012 року, а тому ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до осіб, які на даний час зареєстровані власниками належного їй майна, про захист своїх прав та інтересів. ОСОБА_6 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину нерухомого майна нежитлового приміщення ігрових автоматів, в будинку АДРЕСА_1 яке складається з приміщень підвалу літ. «Ап», та приміщень на першому поверсі літ. «А» загальною площею 280,8 м. кв., реєстраційний номер об'єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095. (далі нежитлове приміщення ігрових автоматів). Витребувати з незаконного володіння ПП «Технобудсервіс ТМ» належне ОСОБА_6 нерухоме майно, а саме вказане нежитлове приміщення ігрових автоматів. Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ПП «Технобудсервіс ТМ» на вказане нежитлове приміщення ігрових автоматів та зобов'язати Реєстраційну службу Кременчуцького міського управління юстиції внести про це запис до Державного реєстру прав.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.12.2013 р. у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5, приватного підприємства "Технобудсервіс ТМ", за участю третьої особи: ОСОБА_4, про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено ( т.1 а.с. 74-77).

Ухвалою апеляційного суду Полтавскої області від 11.03.2014 р. рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.12.2013 р. залишено без змін (т.1 а.с. 139-142).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 серпня 2014 року вищевказані судові рішення скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с. 178-180).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.10.2014 р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, залучені ПАТ «Фідобанк», ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс» (т.1 а.с. 207)

18.11.2015 року ОСОБА_6 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину нерухомого майна нежитлового приміщення ігрових автоматів, в будинку АДРЕСА_1 яке складається з приміщень підвалу літ. «Ап», та приміщень на першому поверсі літ. «А» загальною площею 280,8 м. кв., реєстраційний номер об'єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095. Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 належне ОСОБА_6 нерухоме майно вказане нежитлове приміщення ігрових автоматів (т.2 а.с. 160-161).

18.11.2015 р. позивач ОСОБА_6 подала заяву про залишення без розгляду частини позовних вимог, а саме про витребування з незаконного володіння ПП «Технобудсервіс ТМ» належне ОСОБА_6 нерухоме майно: нежитлове приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 що в цілому складається з приміщень: підвалу літ. «Ап», та приміщень на першому поверсі літ. «А» загальною площею 280,8 м. кв., реєстраційний номер об'єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095 та в частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності ПП «Технобудсервіс ТМ» на вказане нежитлове приміщення ігрових автоматів та зобов'язання Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції внести про це запис до Державного реєстру прав (а.с.189).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Приватного підприємства «Технобудсервіс ТМ», за участю третіх осіб: ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Фідо Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Глобал Фінанс», про визнання права власності - в частині позовних вимог до співвідповідача Приватного підприємства «Технобудсервіс ТМ» на підставі п.8 ч.1 ст. 205 ЦПК України (т.2 а.с.194).

Ухвалою цього ж суду від 18.11.2015 р. заява позивача ОСОБА_6 про залишення без розгляду частини позовних вимог - задоволена. Залишені без розгляду позовні вимоги ОСОБА_6 в частині витребування з незаконного володіння ПП «Технобудсервіс ТМ» належного ОСОБА_6 нерухомого майна: нежитлового приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 що в цілому складається з приміщень: підвалу літ. «Ап», та приміщень на першому поверсі літ. «А» загальною площею 280,8 м. кв., реєстраційний номер об'єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095; витребування з незаконного володіння ОСОБА_5 належного ОСОБА_6 нерухомого майна: нежитлового приміщення ігрових автоматів в будинку АДРЕСА_1 яке складається з приміщень підвалу літ. «Ап», та приміщень на першому поверсі літ. «А» загальною площею 280,8 м. кв., реєстраційний номер об'єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095; скасування рішення про державну реєстрацію права власності ПП «Технобудсервіс ТМ» на нежитлове приміщення ігрових автоматів в будинку АДРЕСА_1 яке складається з приміщень підвалу літ. «Ап», та приміщень на першому поверсі літ. «А» загальною площею 280,8 м. кв., реєстраційний номер об'єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095 та зобов'язання Реєстраційну службу Кременчуцького міського управління юстиції внести про це запис до Державного реєстру прав (т.2 а.с. 195).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.02.2016 року виправлена описка, допущена в ухвалі суду від 18.11.2015 року, якою закрите провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, а саме замість п.8 ч. 1 ст. 205 ЦПК України правильно вказано п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України ( т. 3 а.с. 16).

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року позов з внесеними змінами ОСОБА_6 до ОСОБА_5 за участю третіх осіб ОСОБА_4, ПАТ "ФідоБанк", ТОВ "Факторингова компанія "Глобал Фінанси" про визнання права власності на нерухоме майно задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 що в цілому складається з приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап загальною площею 280,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095.

Не погодившись з рішенням суду та ухвалою суду від 18.11.2015 р. про закриття провадження у справі, їх в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі, ухвалу суду від 18.11.2015 р. про закриття провадження у справі в частині вимог до ПП «Технобудсервіс ТМ» скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала місцевого суду від 18.11.2015 р. про залишення без розгляду частини позовних вимог учасниками процесу не оскаржена.

Предметом даного апеляційного розгляду є рішення суду та ухвала про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішеня є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому рогляді справи.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 10 вересня 1994 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1, видане Глобинським районним відділом РАГС, актовий запис 105 (а.с. 18 т. 1).

24 липня 2008 року ОСОБА_4, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, придбав у ОСОБА_8 приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 що в цілому складається з приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап, площею 280,8 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу приміщення ігрових автоматів, посвідченим 24.07.2008 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В., витягом з Державного реєстру правочинів №6275879 від 24.07.2008 року (т.1 а.с. 16).

02 липня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В. в якому сторони зобов'язалися не пізніше 03.07.2012 року укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 63).

На виконання умов укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попереднього договору купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення від 02 липня 2012 року, ОСОБА_5 сплатив 1 млн. грн. на ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ "ФідоБанк", ТОВ "Факторингова компанія "Глобал Фінанси", на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_4 з метою погашення заборгованості за договором іпотеки, а також ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 готівкою 640 000,00 грн. Цей факт визнав ОСОБА_4 та підтверджено квитанцією №14 від 02.07.2012 року та розпискою від 02.07.2012 року (т.1 а.с. 66, 67).

03 липня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_1 що в цілому складається з приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап, площею 280,8 кв.м. (т.1 а.с. 65).

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року, позов ОСОБА_5 задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений 03 липня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, визнано за ОСОБА_5 право власності на вказане нежитлове приміщення ігрових автоматів (т.1 а.с. 6-7, 8-9).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.01.2013 року відмовлено ОСОБА_6 у відкритті касаційного провадження.

Постановою Верховного Суду України від 19.06.2013 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2013 року скасовано, справу направлено до суду касаційної інстанції на новий розгляд ( т. 1 а.с. 10-11).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 липня 2012 року та ухвала апеляційного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с.12-13).

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 27.05.2014 року скасовано рішення Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 31.03.2014 року у справі за позовом з внесеними змінами ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу, зобов'язання надати згоду на укладення договору купівлі-продажу, зобов'язання надати згоду на укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог (т.1 а.с. 173-176).

Вказаним рішенням апеляційного суду встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 11.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Ганночкою О.В., ОСОБА_5 продав, а ПП "Технобудсервіс ТМ" купило вказане нежитлове приміщення ігрових автоматів, відповідно до якого була проведена державна реєстрація права власності нежитлового приміщення за ПП "Технобудсервіс ТМ", що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису права власності 6271 (т.1 а.с. 173-176).

Як встановлено місцевим судом по даній справі, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна №14741339 від 17.12.3013 року, спірне нежитлове приміщення ігрових автоматів належить на праві власності ПП "Технобудсервіс ТМ" на підставі договору купівлі-продажу від 11.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Ганночкою О.В. (т.1 а.с.29).

Проте, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №40822170 від 17.07.2015 року, спірне нежитлове приміщення ігрових автоматів належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.07.2012 року (т.2 а.с. 174).

Таким чином, на даний час за відомостями державного реєстру ОСОБА_5 зареєстрований власником спірного приміщення ігрових автоматів на підставі судового рішення, яке скасоване.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що спірне нежитлове приміщення було придбано ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, тому остання має право на ? частину вказаного приміщення.

Постановляючи ухвалу від 18 листопада 2015 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до співвідповідача Приватного підприємства «Технобудсервіс ТМ», місцевий суд виходив з того, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.11.2015 року юридична особа ПП «ТехнобудсервісТМ» припинена за рішенням засновників, дата і номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - 18.12.2014 року 15851110008007639 (т.2 а.с.162-164).

Як встановила колегія суддів, такі висновки місцевого суду є правильними, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного спору є визнання за ОСОБА_6 права власності на ? частину нерухомого майна: нежитлового приміщення ігорових автоматів, придбаного у період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_4

Як вбачається із змісту позовної заяви, обгрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, ОСОБА_6 посилається на те, що спірне нерухоме майно придбане ОСОБА_4 у період перебування з нею у зареєстрованому шлюбі, тобто є спільною власністю подружжя.

Скасовуючи ухвалені по даній справі судові рішення, в ухвалі від 20 серпня 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висновки і мотиви якого, з яких скасовані рішення, згідно ч. 4 ст. 338 ЦПК України, є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому рогляді справи, послався на те, що судами не були враховані доводи ОСОБА_6 про те, що спірне нежитлове приміщення було придбано ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, остання має право на ? частину вказаного приміщення, а договір купівлі-продажу, вчинений 03 липня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у простій письмовій формі , є нікчемним ( т. 1 а.с. 180).

Як вбачається із матеріалів справи, подружжя ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10.09.1994 р. ( т.1 а.с. 18).

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

03 липня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_1 що в цілому складається з приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап, площею 280,8 кв.м. (т.1 а.с. 65).

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року, позов ОСОБА_5 задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений 03 липня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, визнано за ОСОБА_5 право власності на вказане нежитлове приміщення ігрових автоматів (т.1 а.с. 6-7, 8-9).

На виконання рішення місцевого суду від 18.07.2012 р. до перегляду його апеляційним судом, 31.07.2012 р. була проведена реєстрація речового права на спірне нерухоме майно за ОСОБА_5, тому на час розгляду даної справи місцевим судом згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №40822170 від 17.07.2015 року, спірне нежитлове приміщення ігрових автоматів належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.07.2012 року (т.2 а.с. 174).

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 27.05.2014 року скасовано рішення Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 31.03.2014 року у справі за позовом з внесеними змінами ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу, зобов'язання надати згоду на укладення договору купівлі-продажу, зобов'язання надати згоду на укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Згідно правової позиції, висловленої у постанові Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України від 11 червня 2014 року № 6-52цс14, за змістом статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Згідно правової позиції, висловленої у постанові Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України від 11 червня 2014 року № 6-52цс14, відповідно до частини третьої статті 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Якщо таке майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право його витребувати від добросовісного набувача у всіх випадках.

Позивач по справі самостійно обрала спосіб захисту порушеного права шляхом подачі позову до ОСОБА_5 та подачі заяви про уточнення позовних вимог до ОСОБА_5, як власника спірного майна, про визнання права власності на ? частину нерухомого майна: нежитлового приміщення ігорових автоматів, придбаного у період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_4

Згідно договору купівлі-продажу приміщення ігрових автоматів від 24 липня 2008 року ОСОБА_4, перебуваючі у шлюбі з ОСОБА_6, придбав вказане приміщенняна своє ім»я, тобто став його власником. Згідно витягу з Державного реєстру правочинів від 24.07.2008 р. набувачем спірного майна значиться ОСОБА_4 (т.1 а.с. 16). Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 09.01.2009 р. власником спірного нерухомого майна є ОСОБА_4 (т.1 а.с. 17).

Реєстрація речових прав на спірне нерухоме майно на підставі судового рішення від 18.07.2012 року є похідною дією після набрання ним законної сили. Згідно правових позицій, висловлених у постановах Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України, у разі скасування судового рішення майно слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. У даному випадку таким правом наділений власник ОСОБА_4 За позивачем, як подружжям власника, спірне нерухоме майно не зареєстроване, тому позивач має право у судовому порядку визнати за собою право на частку у майні, зміст якого полягає у володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Ст.17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу 1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Конституція України (ст.41), ст.316-319,321 ЦК України передбачають, що власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право приватної власності є непорушним. Оскільки право власності складається з таких його невід'ємних складових як право володіння, користування та розпорядження, то позбавлення особи хоча б одного з них ущемить права власника, які охороняються законом.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 21.12.10 р. у справі «Андрій Руденко проти України», констатуючи порушення ст..1 Протоколу Першого до Конвенції по даній справі, яка передбачає: «Кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Щодо ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року, якою закрите провадження у справі в частині позовних вимог до співвідповідача Приватного підприємства «Технобудсервіс ТМ» на підставі п.7 ч.1 ст. 205 ЦПК України, то колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.11.2015 року юридична особа ПП «ТехнобудсервісТМ» припинена за рішенням засновників, дата і номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - 18.12.2014 року 15851110008007639 (т.2 а.с.162-164).

Згідно п.7 ст. 205 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

Отже, висновок місцевого суду про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача ПП «Технобудсервіс ТМ» грунтується на вимогах цивільного процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_5 в частині незаконності рішення суду з підстав порушення місцевим судом норм процесуального права щодо відкриття провадження у справі, не ознайомлення його з новими позовними вимогами, то вони не заслуговують на увагу, оскільки відповідач ОСОБА_5 мав процесуальне право ознайомитися з матеріалами справи, подати свої заперечення проти позову тощо. Крім цього, що стосується доводів в частині незаконного відкриття провадження у справі, то як вбачається із матеріалів справи, у період часу з 28.10.2014 р. по 28.10.2015 р. відповідач ОСОБА_5 неодноразово подавав апеляційні скарги на ухвалу місцевого суду від 10.12.2013 р. про відкриття провадження у справі, справа неодноразово надходила до апеляційного суду на розгляд, у зв»язку з чим затягувалася розглядом по суті.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_5 щодо існування волі позивача на відчуження нерухомого майна, яка викладена у нотаріально посвідченій заяві від 02.07.2012 р., в якій вона давала згоду на продаж спірного приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки в цій заяві дійсно ОСОБА_6 давала згоду своєму чоловіку на укладення попереднього договору та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, проте, основний договір купівлі-продажу цього приміщення нотаріально посвідчений між сторонами не був укладений, судові рішення про визанння його дійсним скасовані. Крім цього, вказана заява про згоду на відчуження майна не впливає на вирішення спору про визнання права власності за позивачем на ? його частину, оскільки, навпаки підтверджує ту обставину, що у позивача відбиралася ця заява з тих підстав, що вона, як подружжя, має право що спірне нежитлове приміщення, як придбане ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, та остання за законом має право на ? частину вказаного приміщення.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_5 щодо вимог про витребування майна не заслуговують на увагу, оскільки не є предметом даного спору. До визнання за позивачем, як за власником, у судовому порядку права власності на частину спірного нерухомого майна, вона позбавлена можливості реалізувати право витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки таким правом наділений лише власник майна. Крім цього, вбачається, що у заяві від 18.11.2015 р. про залишення без розгляду частини позовних вимог, ОСОБА_6 не просила суд залишати без розгляду вимогу про витребування з незаконного володіння ОСОБА_5 належного їй нерухомого майна, проте, місцевий суд постановив ухвалу в цій частині, яка не оскаржена.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_5 в частині незаконності ухвали суду про закриття провадження у частині позовних вимог до співвідповідача Приватного підприємства «Технобудсервіс ТМ» на підставі п.7 ч.1 ст. 205 ЦПК Україниз огляду на те, що вважає відкриття провадження у справі незаконним, не заслуговують на увагу, оскільки вказане не впливає на законність ухвали суду від 18.11.2015 р.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_5 щодо незаконності ухвали суду з тих підстав, що місцевий суд не перевірив який саме спосіб припинення було обрано учасниками приватного підприємства, не заслуговують на увагу, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.11.2015 року юридична особа ПП «ТехнобудсервісТМ» припинена за рішенням засновників, дата і номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - 18.12.2014 року 15851110008007639 (т.2 а.с.162-164).

Крім цього, посилання представника відповідача ОСОБА_5 на інші підстави незаконності рішення та ухвали суду поза межами доводів апеляційних скарг, не приймаються до розгляду апеляційним судом, оскільки за змістом ч.1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційні скарги слід відхилити, а рішення та ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 312 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 - відхилити.

Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року та рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С у д д і: