Рішення № 56683402, 24.03.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

524/7360/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді - Рибалка Ю.В.,

при секретарі судового засідання Недяк Д.І.,

за участі: представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного договору №ВI_NK00098437 від 07.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_2» та ОСОБА_3, останній отримав кредит на поточні потреби у сумі 16000 грн., з кінцевим терміном повернення до 07.03.2015 року, зі сплатою відсотків за ставкою 15% річних та комісії за управління кредитом за ставкою 1,5% від суми кредиту.

Відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої обов'язки в повному обсязі у терміни і на умовах, передбачених кредитним договором.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, свого обов'язку відповідач належним чином не виконував, порушував графік повернення кредиту та сплати процентів і допустив значну заборгованість.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 23416,78 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, попередньо надіславши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні в частині стягнення основної суми заборгованості позов визнала, в частині стягнення нарахованих процентів та пені просила відмовити, оскільки на відповідача розповсюджується дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, з якої слідує, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозвязку, обєктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_2» та ОСОБА_3 укладено договір банківського обслуговування № ВI_NK00098437.

Відповідно до умов договору, кредитор надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби у розмірі 16000 грн., а ОСОБА_3 зобов'язався повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 07.03.2015 року згідно графіку погашення кредиту та щомісячно сплачувати за користування кредитом відсотки в розмірі 15% річнихта комісії за управління кредитом за ставкою 1,5% від суми кредиту.

Банк свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши всю суму кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, свого обов'язку відповідач належним чином не виконував, порушував графік повернення кредиту та сплати процентів і допустив значну заборгованість.

Відповідно до п.4.3 Загальної частини Кредитного договору, у випадку прострочення позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобовязань, строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання за ставкою 0,50% за кожний день прострочення.

Згідно до п.4.2 Загальної частини Кредитного договору, у випадку невиконання позичальником обовязку, передбаченого п.3.3.3 Загальної частини Кредитного договору, при тому що прострочення виконання боргових зобовязань за договором перевищило 60 календарних днів, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку штраф у розмірі 25% від суми кредиту.

В результаті неналежного виконання ОСОБА_3 своїх обов'язків по кредитному договору,утворилась заборгованість, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 20.08.2015 року становить 23416,78 грн., з яких:

●заборгованість по кредиту 5617,64 грн.;

●заборгованість за відсотками 1086,54 грн.;

●комісія 2400,00 грн.;

●плата за пропуск платежів 14312,60 грн.

Вказана сума заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем банку не сплачена.

Згідно ст.ст. 1049, 1050 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, встановленому договором.

Відповідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства.

У відповідності до ст.536 цього Кодексу, за користування чужими коштами, боржник зобов'язується виплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настаютьправовінаслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 цього Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання, якщо інший розмір відсотків не установлений договором.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач з 10.06.2014 року по теперішній час перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, що підтверджується копією посвідчення Серії УБД №047463 та Довідками Військової частини А1546 №251 та №252 від 23.03.2016 року.

Відповідно до п.п.3 п.4Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 рокустаттю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено п.15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Українищодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію п.п.3 п.4 цьогоЗаконупоширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно положеньЗакону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошенняУказу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року, тобто з 18.03.2014 року, та триває по теперішній час.

Отже, враховуючи вищенаведені вимоги законодавства України, оскільки відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, йому не підлягають нарахуванню відсотки за користування кредитом, а також штрафні санкції з моменту початку, 18.03.2014 року, і до закінчення особливого періоду.

Враховуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5617,64 грн. заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 58,44 грн., виходячи із задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. 10, 14, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» заборгованість за Договором банківського обслуговування від 07.03.2012 № ВІ_NК00098437 у сумі 5617,64 грн. (заборгованість за кредитом).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користьдержави у відшкодування судових витрат судовий збір у сумі 58,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.В. Рибалка