Ухвала суду № 56678723, 23.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"23" березня 2016 р. Справа №910/21508/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Фесенко А. В.

За участю представників:

від позивача: Гушул С. В. - представник за довіреністю № 2676/09 від 20.04.2015

від відповідача : Саква Д. Ю. - представник за довіреністю № 01/44-843Д від 18.12.2015

від третьої особи 3: Карташевська Т. В. - представник за довіреністю № 9 від 11.01.2016

від третьої особи 5: Усачова А. І. - представник за довіреністю № 5 від 29.12.2015

від інших учасників судового процесу: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2015

у справі № 910/21508/15(суддя Якименко М. М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

до Державного підприємства «Енергоринок»

третя особа 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

третя особа 2 Публічне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно»

третя особа 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»

третя особа 4 Охтирська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія»

третя особа 5 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфреах енергетики та комунальних послуг

про зобов'язання укласти договори

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про зобов'язання відповідача укласти чотири договори про організацію проведення взаєморозрахунків з позивачем та третіми особами 1 - 4 відповідно та зобов'язання відповідача укласти акт датою 04.06.2015 про наявність та розмір заборгованості, що виникла на розрахункову дату (01.01.2013) та не погашена станом на 01.05.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2015, повний текст якого складений 08.12.2015, у справі №910/21508/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі № 910/21508/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача укласти договори про проведення взаєморозрахунків.

Ухвалою від 04.02.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

21.03.2016 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі, в якій позивач просить зупинити апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою у справі № 910/21508/15, до прийняття рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» (в рамках справи про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго») про скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі № 14-01/1494 в частині визнання ДП «Енергоринок» конкурсним кредитором на суму 114 179 007,99 грн.

В судовому засіданні представник позивача вказану заяву підтримав, представники третьої особи 3 залишив її вирішення на розсуд суду, а представники відповідача та третьої особи 5 проти її задоволення заперечили.

Колегія суддів, порадившись на місці, вирішила повернутись до вирішення заяви позивача про зупинення провадження у справі після заслуховування учасників судового процесу по суті спору.

Представник позивача надав пояснення, в яких апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представники відповідача та третьої особи 5 проти задоволення апеляційної скарги заперечили та просили залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін, представник третьої особи 3 залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено таке.

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про зобов'язання відповідача укласти чотири договори про організацію проведення взаєморозрахунків з позивачем та третіми особами 1 - 4 відповідно та зобов'язання відповідача укласти акт датою 04.06.2015 про наявність та розмір заборгованості, що виникла на розрахункову дату (01.01.2013) та не погашена станом на 01.05.2015.

При чому позивач посилається на те, що наявна в нього перед відповідачем заборгованість за Договором № 4071/02 в сумі 89 227 491,65 грн. - основного боргу та 21 224 181,33 грн. - штрафних санкцій, яка виникла на розрахункову дату (01.01.2013) та не погашена станом на 01.05.2015, має бути погашена відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо-енергетичного комплексу», тобто шляхом проведення взаєморозрахунків у порядку встановленому вказаним законом.

Частина 1 ст. 79 ГПК України встановлює, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Пунктом 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що:

- відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

- під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

- іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому, пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Стаття 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо-енергетичного комплексу» встановлює, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

У статті 1 вказаного закону встановлено, що:

- підприємства паливно-енергетичного комплексу - гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газодобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж, а також підприємства, які на дату виникнення заборгованості мали ліцензію хоча б з одного виду діяльності: виробництва електричної енергії: передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами; передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; постачання електричної енергії за регульованим тарифом; оптового постачання електричної енергії; транспортування природного газу магістральними трубопроводами; транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами; транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами; постачання природного газу за регульованим тарифом;

- погашення заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом;

- учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

- заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію»;

- розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

Отже, за умовами Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо-енергетичного комплексу», на який в обґрунтування позову посилається позивач, договір про проведення взаємозаліку може бути укладений лише за наявності боргових зобов'язань і лише щодо сум заборгованості, які зафіксовані станом на 01.01.2013.

З наданого позивачем акту про наявність та розмір заборгованості, що виникла на розрахункову дату (01.01.2013) та не погашена станом на 01.05.2015 (а.с. 37 т. 1), в якому позивачем визначено розмір та підстави виникнення заборгованості, щодо якої він просить зобов'язати відповідача укласти спірні договори, слідує, що більша частина з вказаної заборгованості встановлена ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі № 14-01/1494 (вказана справа є справою, порушеною за заявою ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу «А/РТЕК» до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання банкрутом, а вказаною ухвалою, від 07.02.2013, ДП «Енергоринок» визнано конкурсним кредитором на суму 114 181 825,99 грн. (1 818 грн. у першу чергу, 114 179 007,99 грн. у четверту чергу; 1 000 грн. у шосту чергу - примітка суду).

Водночас згідно з доданою позивачем до заяви про зупинення провадження у справі копії ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 слідує, що судом прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі № 14-01/1494.

Зі змісту відомостей, які містяться в комп'ютерній системі «ДСС», слідує, що ухвалою від 23.02.2016 у справі №14-01/1494 призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи підтверджується документально заявлений у кредиторських вимогах ДП «Енергоринок» розмір заборгованості ВАТ «Черкасиобленерго» (ПАТ «Черкасиобленерго») в сумі 114 179 007,99 грн станом на 07.02.2013, який розмір підтверджується і в який період виникла така заборгованість ?

- чи зараховувались (відповідно до положень укладених договорів та норм чинного законодавства) суми грошових коштів надмірно сплачених ПАТ «Черкасиобленерго» за куповану на оптовому ринку електричну енергію протягом 1999 року та у період з вересня 2002 по січень 2004 року та заборгованість, стягнуту за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123, у бухгалтерських обліках ДП «Енергоринок» та ПАТ «Черкасиобленерго»?

- чи погасили суми здійснених ПАТ «Черкасиобленерго» переплат за куповану електроенергію на користь ДП «Енергоринок» за період з 01.01.1999 по 23.02.2013 суми заборгованості, які виникла протягом 1999 року та у період з вересня 2002 по січень 2004 року та заборгованість в сумі 100670443,12 грн., стягнену за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123, яка заявлена в якості конкурсних вимог ДП «Енергоринок» у справі про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго»?

- в якій сумі фактично погашено (з урахуванням переплат та заліків або інших зарахувань, в т.ч. передбачених Законом №2711-ІV, заявлений ДП «Енергоринок» у справі про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго» борг у розмірі 283 172 939,92 грн.?

У вказаній ухвалі міститься посилання на те, що в результаті звірки взаєморозрахунків у сторін виникли суттєві розбіжності у зв'язку з неналежним зарахуванням ДП «Енергоринок» платежів ПАТ «Черкасиобленерго», всупереч договору, що заборгованість (кредиторські вимоги) ВАТ «Черкасиобленерго» в сумі 114 179 007,99 грн., які були визнані оскарженою ухвалою суду першої інстанції, на теперішній час фактично повністю погашена, зокрема, із застосуванням механізмів, передбачених Законом № 2711-ІV, та існуюча заборгованість ПАТ «Черкасиобленерго» перед ДП «Енергоринок» є поточною і такою, що виникла вже після 07.02.2013, що вирішення питання встановлення дійсних обставин взаєморозрахунків між сторонами потребує спеціальних знань і ґрунтовного дослідження, оскільки у т.ч. загальна кількість фактів (обсягів, періодів тощо) оплат поставленої електричної енергії, які підлягають дослідженню й оцінці, складає значний проміжок часу: з 2004 по 2013 рік, і що обсяги таких операції є значними і складними, без дослідження яких неможливо встановити дійсні обставини.

Отже, встановлення факту наявності у позивача перед відповідачем заборгованості в сумі 114 179 007,99 грн., яка виникла станом на 01.01.2013, є суттєвою обставиною для вирішення вимог щодо зобов'язання відповідача укласти спірні договори про проведення взаєморозрахунків на вказану суму, оскільки необхідною передумовою для укладення таких договорів є як сам факт наявності такої заборгованості, так і те, що така заборгованість мала існувати станом на 01.01.2013.

Згідно з п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 зі змінами, внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-06/494/16 від 14.03.2016, встановлено, що:

- порядок набрання рішенням господарського суду законної сили визначається приписами статті 85 ГПК;

- якщо апеляційну скаргу на судове рішення не подано у строк, передбачений частиною першою статті 93 ГПК, відповідне рішення набирає законної сили;

- у разі коли на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили із закінченням встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, подано апеляційну скаргу, і суд апеляційної інстанції відновив цей строк та прийняв скаргу до провадження, то таке рішення місцевого господарського суду до завершення апеляційного розгляду не вважається таким, що набрало законної сили.

Отже, на даний час ухвала Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі № 14-01/1494 фактично не набрала законної сили.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

Отже, вищезгадані судові рішення Європейського суду з прав людини та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

З огляду на вказані вище норми, судове рішення, а саме - ухвала Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі № 14-01/1494 після набрання нею законної сили не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі - № 910/21508/15, не можуть їм суперечити, в той час як визнання як доведеного у цій справі факту наявності у позивача перед відповідачем заборгованості в сумі 114 179 007,99 грн., яка виникла станом на 01.01.2013, з огляду на наявність судового рішення у справі № 14-01/1494 (ухвала Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013), навіть у випадку ненабрання вказаною ухвалою законної сили, за своєю правовою природою буде вважатись переглядом зазначеної ухвали, повноважень на що колегія суддів при розгляді апеляційної скарги у цій справі не має.

За обставин, що склалися, колегія суддів вирішила заявлену позивачем заяву про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/21508/15 задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити апеляційне провадження у справі № 910/21508/15 до прийняття рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» (в рамках справи про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго») на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі № 14-01/1494 в частині визнання ДП «Енергоринок» конкурсним кредитором на суму 114 179 007,99 грн.

2. Зобов'язати сторони та третіх осіб негайно повідомити суд про набрання законної сили судовим рішення, винесеним за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» (в рамках справи про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго») на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі № 14-01/1494 в частині визнання ДП «Енергоринок» конкурсним кредитором на суму 114 179 007,99 грн.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха