Рішення № 56678374, 22.03.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016р. Справа№ 914/4363/15

За позовом: Приватного підприємства «Яворівміськбуд», м. Яворів Львівської області

до відповідача: Рогізненської сільської ради Яворівського району Львівської області, с. Рогізно Яворівського району Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 Державної казначейської служби України в Яворівському районі Львівської області, м. Яворів Львівської області

про: стягнення 115155,56 грн. заборгованості за Генеральним договором № 9 на виконання робіт від 05.12.2012 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 11.01.2016 року)

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 22.03.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Яворівміськбуд» до Рогізненської сільської ради Яворівського району Львівської області про стягнення 115155,56 грн. заборгованості за Генеральним договором № 9 на виконання робіт від 05.12.2012 року.

Ухвалою суду від 23.12.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.01.2016 року, відкладено розгляд клопотання позивача про забезпечення позову. Ухвалою суду від 02.02.2016 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, в судовому засіданні оголошено перерву до 16.02.2016 року. Ухвалою суду від 16.02.2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 Державної казначейської служби України в Яворівському районі Львівської області, продовжено строк розгляду спору, в судовому засіданні оголошено перерву до 10.03.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Генерального договору № 9 на виконання робіт від 05.12.2012 року в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт за грудень 2012 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 115155,56 грн.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх.№9641/16) до відзиву на позовну заяву. Зазначив, що твердження відповідача про пропуск строку на звернення до суду з вимогою про захист цивільного права ПП «Яворівмісьбуд» є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві (вх.№6581/16 від 16.02.2016 р.) на позовну заяву, просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягнення 116882,89 грн. та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному осбязі.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила. 09.03.2016 року на адресу суду надійшли пояснення вх.№9287/16 третьої особи, відповідно до яких остання зазначила, що не може надати даних стосовно заборгованості Рогізненської сільської ради перед ПП «Яворівміськбуд» на суму 115155,56 грн. за Генеральним договором №9 від 05.12.2012, оскільки облік в розрізі взятих бюджетних зобовязань (укладених договорів, угод) розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів не ведеться та підтвердні документи (або їх копії), на підставі яких було здійснено реєстрацію бюджетних зобовязань в управлінні не залишаються.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

05.12.2012 року між Приватним підприємством «Яворівміськбуд» (Підрядник) та Рогізненською сільською радою Яворівського району Львівської області (Замовник) укладено Генеральний договір №9 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Замовник передає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту вул. Зелена с. Рогізно Яворівського району.

Також, 05.12.2012 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду №2 (Додаткова угода) до генерального договору №9 від 05.12.2012 року на виконання робіт по капітальному ремонту вул. Зелена с. Рогізно Яворівського району (вул. комунальної власності).

Згідно з п.2.2. Додаткової угоди початок виконання робіт грудень 2012 року і закінчення грудень 2012 року.

Відповідно до п.3.1. Додаткової угоди вартість робіт визначається Договірною ціною на основі погодженої кошторисної документації. Договірна ціна динамічна і становить 30000 (тридцять тисяч гривень 00 коп.) з ПДВ.

В грудні 2012 року на виконання договорів від 05.12.2012 р. сторонами підписаний Акт приймання виконаних робіт за грудень 2012 року на суму 30000 (тридцять тисяч) грн. Акт підписаний сторонами без зауважень.

Відповідач не оплатив вартість виконаних позивачем робіт за Договором та Додатковою угодою до нього, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Окрім суми основного боргу в розмірі 30000,00 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 30000,00 грн. пені, 52632,00 грн. інфляційних нарахувань, 2523,56 грн. 3 % річних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобовязання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон повязує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Господарські зобовязання між сторонами виникли на підставі Генерального договору № 9 на виконання робіт від 05.12.2012 року та Додаткової угоди №2 до генерального договору №9 від 05.12.2012 року.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем підрядних робіт за грудень 2012 року на загальну суму 30000,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року та Договірною ціною на капітальний ремонт вул. Зелена с. Рогізно Яворівського району за грудень 2012 року.

Частиною 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Акт приймання виконаних робіт підписаний Замовником без зауважень.

У свою чергу відповідач своїх зобовязань за Договором щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт не виконав.

Пунктом 4.1. Договору та Додаткової угоди до нього визначено, що оплата виконаних робіт проводиться Замовником Підряднику у пятиденний термін від дня підписання актів про виконання робіт по формі КБ-2 та довідки форми КБ-3. Довідки КБ-2 та КБ-3 Підрядник і Замовник підписуються до дати складання статистичної звітності за минулий місяць.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву та заяві про застосування строків позовної давності зазначає, що датою підписання долучених до матеріалів справи Акту приймання-виконання будівельних робіт за формою КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 є « 5» грудня 2012 року. з врахуванням пятиденного терміну, встановленого п.4.1. Договору, Замовник зобовязаний виконати обовязок по оплаті виконаних робіт до « 10» грудня 2012 року. З відбитку поштового штемпеля вбачається, що позовна заява подана позивачем « 18» грудня 2015 року, отже зі спливом строків трьохрічної позовної давності.

Однак, суд не приймає вказаних тверджень відповідача, оскільки долучені ним до справи (клопотання вх.№9467/16 від 10.03.2016 р. про долучення до матеріалів справи доказів) Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від « 5» грудня 2012 року та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від « 5» грудня 2012 року складені та підписані на виконання Договору №9 від « 5» грудня 2012 року, а в долученому позивачем до позовної заяви Акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року міститься посилання на Договір №9 від грудня 2012 року (Дод. Угода №2).

Суд вважає, вказані Акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року не є ідентичні, складені на підтвердження виконання різних робіт за Договором та Додатковою угодою до нього. Зокрема позивачем надано кілька додаткових угод в межах Генерального договору № 9 з ідентичною вартістю виконаних робіт.

Оскільки в долученому Акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року та Договірній ціні на капітальний ремонт вул. Зелена с. Рогізно Яворівського району за грудень 2012 року не вказано дату підписання сторонами, відповідачем не подано належних та допустимих доказів підписання вказаних документів після 18 грудня 2012 року, враховуючи положення п.2.2. Додаткової угоди щодо терміну виконання робіт, суд вважає датою підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт та Договірної ціни за грудень 2012 року останній день місяця 2012 року.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 599 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 30000,00 грн. основного боргу, 52632,00 грн. інфляційних нарахувань, 2523,56 грн. 3 % річних.

Вимога позивача про стягнення 30000,00 грн. пені не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 6.2. Договору та Додаткової угоди до нього передбачено, що у випадку порушення Замовником терміну платежів передбачених у розділі 4 даного Договору, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на час нарахування пені за кожний день прострочення платежів, але не більше суми протермінованого платежу.

Відповідно до положень частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з п.1. ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Відтак, позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення пені з відповідача, оскільки Акт приймання виконаних робіт підписано сторонами в грудні 2012 року, а позивач звернувся з позовом до суду 18.12.2015 року.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 599, 610, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з боржника Рогізненської сільської ради Яворівського району Львівської області (81043, Львівська область, Яворівський район, село Рогізно; код ЄДРПОУ 04373123) на користь стягувача Приватного підприємства «Яворівміськбуд» (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Шашкевича, будинок 15А; код ЄДРПОУ 34107173) 30000,00 грн. основного боргу, 52632,00 грн. інфляційних нарахувань, 2523,56 грн. 3 % річних та 1277,26 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4.Відмовити в задоволенні вимоги про стягнення 30000,00 грн. пені.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.03.2016 р.

Суддя Кидисюк Р.А