ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2016Справа №910/882/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юні Вайн"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Каля"простягнення 65999,04 грн.Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивачаКнязєв І.Л. - представниквід відповідачаРєпін А.А. - представник
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юні Вайн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Каля" заборгованості за договором №5/14 від 21.03.2014 у розмірі 50178,09 грн., інфляційних втрат у розмірі 2495,02 грн., 3% річних у розмірі 717,00 грн. та пені у розмірі 12608,93 грн.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині здійснення розрахунків за поставлений позивачем товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/882/16 та розгляд справи призначено на 17.02.2016.
В судовому засіданні 17.02.2016 оголошено перерву до 14.03.2016.
В судовому засіданні 14.03.2016 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 14.03.2016 з'явився, надав суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що в п. 4.2 укладеного між сторонами договору передбачений наступний порядок оплати за отриманий товар: кожні 7 днів за реалізований товар, однак поставлений позивачем товар не був повністю реалізований відповідачем, і станом на 04.03.2016 залишок нереалізованого товару складає 58 одиниць на загальну суму 13287,56 грн. Як стверджує відповідач, оскільки однією з умов оплати поставленого товару є факт його подальшої реалізації покупцем, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 50178,09 грн. є такими, що не відповідають п.4.2. договору, так як заявлена до стягнення сума є загальною вартістю поставленого та неоплаченого товару, проте позивачем не враховано те, що не весь поставлений товар був реалізований кінцевому споживачу. Крім цього, відповідач стверджує про те, що позивачем не було надано йому повного пакету документів згідно п. 3.3 договору, а згідно умов п.4.2. договору покупець здійснює оплату товару лише за умови виконання постачальником вимог п. 2.7 договору, за яким вважається, що замовлення є виконаним, а постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки, якщо він здійснив поставку товарів з повним пакетом супровідної документації відповідно до п. 3.3. договору. Також, як вказує відповідач, одночасно з укладанням договору поставки, між сторонами був укладений договір про надання послуг № 5/14-у від 21.03.2014, згідно з яким покупець надає постачальнику послуги з просування товару постачальника у торговій мережі покупця, збільшення попиту на товар постачальника, з метою збільшення об'ємів продажу товару згідно укладеного договору поставки. Зазначені маркетингові послуги є оплатними і станом на 04.03.2016 позивач має заборгованість перед відповідачем по даним послугам у розмірі 812,68 грн., а згідно умов п.4.10 договору №5/14 від 21.03.2014 покупець має право в односторонньому порядку зменшити суми належних постачальнику виплат за відвантажений товар на суми заборгованостей постачальника перед покупцем за штрафними санкціями та іншими простроченими платежами, в тому числі по іншим правовідносинам сторін. Пунктом 3.6. договору про надання послуг № 5/14-у від 21.03.2014 також визначено, що відповідач має право зменшити оплату за договором поставки на суму маркетингових послуг, які повинні бути оплачені за договором про надання послуг, шляхом проведення заліку зустрічних вимог, зарахування зустрічних вимог здійснюється без підписання сторонами додаткових документів.
Крім цього, відповідач заперечив проти вимог позивача про стягнення інфляційних втрат, пені та 3% річних від простроченої суми з тих підстав, що зазначені суми можуть бути нараховані лише на суму зобов'язання, виконання якого було прострочено боржником, а відповідач наполягає на тому, що його зобов'язання щодо строків оплати товару не були порушені, у зв'язку з невиконанням позивачем своїх зобов'язань за договором поставки. Також, відповідач у відзиві на позов зазначив про невірний розрахунок позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних, оскільки позивач вважає датою прострочення виконання грошового зобов'язання восьмий день після поставки товару за кожною видатковою накладною, що на думку відповідача суперечить умовам договору №5/14 від 21.03.2014.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
21.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юні Вайн" (далі - постачальник, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Каля" (далі - покупець, відповідач) був укладений договір №5/14 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник поставляє, а покупець приймає і зобов'язується оплатити на умовах, визначених даним договором товар в асортименті, у кількості і за цінами вказаними в специфікації (п.1.1), право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка фіксує момент передачі товару (п.1.2), поставка на підставі даного договору здійснюється на умовах DDP відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції від 2010 року, якщо інше не передбачено договором або додатками до нього (п.2.1), замовлення вважається виконаним, а постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, якщо він здійснив поставку товарів: в узгоджений з покупцем день і час, в асортименті і кількості, згідно з замовленням; за цінами, затвердженими сторонами у специфікації; з повним пакетом супровідної документації відповідно до п.3.3. договору; в повній відповідності до чинного законодавства України та умов даного договору (п.2.7), постачальник передає покупцю одночасно з передачею товару товарні та податкові накладні, а також документи, що засвідчують якість, комплектність і відповідність товару вимогам чинного законодавства України, в тому числі: сертифікати якості, санітарно-гігієнічні висновки, сертифікати відповідності, копії свідоцтв про визнання відповідності, ветеринарні свідоцтва (на продукти тваринного походження), копії ліцензій (для алкогольної і тютюнової продукції), технічні паспорти та інструкції з використання (на побутову техніку), а також інші документи, передбачені законодавством України. У випадку ненадання постачальником зазначених документів, покупець має право прийняти товар, а постачальник зобов'язується самостійно надати йому всі документи протягом 3 (трьох) робочих днів. При цьому датою виконання постачальником обов'язку з поставки відповідної партії товару, а також датою поставки є дата надання всіх передбачених в цьому пункті документів (п.3.3), якщо виявлено невідповідність якості, кількості, повноти маркування (включаючи штрих-коди), упаковки товарів вимогам, передбаченим актами органів державної влади, стандартами, технічними умовами, цим договором або даними, зазначеними на маркуванні упаковки, а також у відповідних документах, що засвідчують кількість та якість товарів, або якщо виявлено відсутність усіх або будь-яких супровідних документів, передбачених п. 3.3 договору, покупець має, право відмовитись від приймання товару або прийняти товар із актом розбіжностей, який він зобов'язується скласти у присутності представника постачальника. У акті розбіжностей має бути зазначена кількість перевірених товарів і характер виявлених недоліків. У випадку відсутності представника перевізника або відмови представника перевізника від підписання акту розбіжностей, покупець має право залучити до його складання третю особу, яка не є працівником покупця та немає зацікавленості. Постачальник зобов'язується здійснити заміну неякісного товару або здійснити допоставку на підставі акту розбіжностей протягом п'яти днів з моменту приймання товару. Товар вважається поставленим з моменту усунення постачальником порушень, передбачених цим пунктом (п.3.5), покупець має право повернути, а постачальник зобов'язаний прийняти товар в наступних випадках: товар не користується попитом, залишковий термін придатності товару становить менше 1/3 загального терміну придатності, наявності надлишків товару по закінченню строку проведення акцій по такому товару, наявності сезонних товарів по закінченню сезону, повернення неякісного товару кінцевими покупцями, прийняття рішення (іншого документа) контролюючими (перевіряючими) органами про заборону або призупинення реалізації товару, поставленого постачальником, відсутність на індивідуальній упаковці товару маркування, що відповідає вимогам чинного законодавства України. Остаточний розрахунок з постачальником проводиться після повернення товару та надання всіх документів (акти виконаних робіт, податкові накладні тощо), визначених договорами укладеними між сторонами (в тому числі договором на надання послуг). У разі повернення товару постачальник зобов'язаний забрати товар у покупця протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання повідомлення покупця, але не пізніше чергової поставки товару. Представник постачальника, після закінчення приймання товару, що повертається, зобов'язаний надати довіреність на отримання товару і корегуючу податкову накладну. Повернення товару здійснюється за рахунок постачальника. Належним повідомленням про необхідність повернення товару вважається лист відправлений електронною поштою постачальнику або лист відправлений поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням (п.3.8), покупець здійснює оплату за товар наступним чином: кожні сім днів за реалізований товар. Оплата за товар здійснюється покупцем лише за умови виконання постачальником вимог п.2.7. договору (п.4.2), датою виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті затовар вважається дата списання банком грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника (п.4.4), покупець має право в односторонньому порядку зменшити суми належних постачальнику виплат за відвантажений товар на суми заборгованостей постачальника перед покупцем за штрафними санкціями та іншими простроченими платежами, в тому числі по іншим правовідносинам сторін (п.4.10), за прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п.5.6), договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014. Протягом періоду дії, умови договору можуть бути змінені лише за умови письмової згоди обох сторін (п.8.1), якщо жодна зі сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії договору не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати припинення його дії, договір вважається переукладеним на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п.8.3).
Як стверджує позивач, відповідач не виконав належним чином умови укладеного між сторонами договору в частині оплати вартості поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару, у зв'язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 4.2 договору, сторони домовились про те, що покупець здійснює оплату за товар наступним чином: кожні сім днів за реалізований товар. Оплата за товар здійснюється покупцем лише за умови виконання постачальником вимог п.2.7. договору. Оскільки даним правочином врегульовані правовідносини виключно сторін договору, за змістом укладеного між сторонами правочину право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної, то суд приходить до висновку, що реалізація товару відбувалась безпосередньо постачальником на користь покупця.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до видаткових накладних та товарно - транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв, постачальником в період з 09.04.2015 по 20.08.2015 було поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 50178,09 грн.
З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, приписів п. 4.2 договору до договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару на момент розгляду справи настав. Однак відповідачем вартість поставленого товару не оплачена.
Посилання відповідача на відсутність повного пакету документів, як на підставу для неоплати товару, суд відхиляє. Відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами того факту, що позивач не виконав свого обов'язку щодо надання повного пакету документів для оплати товару. Видаткові накладні з відміткою про їх отримання відповідачем наявні в матеріалах справи. Разом з тим, за змістом п. 3.5 договору, у тому випадку якщо виявлено відсутність усіх або будь-яких супровідних документів, передбачених п.3.3. договору, покупець має право відмовитись від приймання товару або прийняти товар із актом розбіжностей, який він зобов'язується скласти у присутності представника постачальника. З наданих суду видаткових накладних за період з 09.04.2015 по 20.08.2015 вбачається належне, без заперечень прийняття товару покупцем, актів розбіжностей відповідач суду не надав, а отже твердження відповідача у відзиві на позов є необґрунтованими.
Щодо відсутності у позивача діючої ліцензії на право оптової торгівля алкогольними напоями, то суд зазначає про те, що вказана обставина не звільняє покупця від обов'язку оплати за отриманий товар, оскільки поставлений позивачем товар був прийнятий відповідачем без заперечень, а покупець звернувся до постачальника з вимогою про надання ліцензії тільки 22.09.2015, тобто вже після того, як товар було поставлено.
Як зазначає сам відповідач, станом на 04.03.2016 за отриманий товар відповідач не розрахувався, не реалізованим кінцевому покупцю залишився товар на суму 13289,56 грн.
Крім цього, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ним на підставі договору про надання послуг № 5/14-у від 21.03.2014, що був укладений між сторонами, були надані постачальнику послуги на суму 812,68 грн., які постачальник не оплатив.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, оскільки за висновками суду належних та допустимих доказів в підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач суду не надав, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню у розмірі, який заявлений позивачем до стягнення у позовній заяві на суму 50178,09 грн.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2495,02 грн., 3% річних у розмірі 717,00 грн. та пеню у розмірі 12608,93 грн.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів за отриманий товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України). Відповідно, є підстави для застосування по відношенню до відповідача встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.6 укладеного між сторонами договору встановлено, що за прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі визнаються судом обґрунтованими.
Враховуючи порушення відповідачем строків оплати товару, поставленого за представленими до матеріалів справи видатковими накладними, позивачем було нараховано пеню на загальну суму 12608,93 грн. із зазначенням дати виникнення боргу по кожній накладній окремо.
Здійснивши перевірку наведеного заявником розрахунку, господарським судом встановлено, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині правомірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, поставленого позивачем, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.
Судом перераховано належний до сплати розмір 3% річних та інфляційних втрат за періоди, які визначено судом з урахуванням дат видаткових накладних, умов договору та вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд погоджується з розрахунком позивача, тобто стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 717,00 грн. та 2495,02 грн. інфляційних втрат.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каля" (03113, м. Київ, вул. М. Василенка, будинок 1, офіс 308, ідентифікаційний код 37687638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Вайн" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 72, офіс 147, ідентифікаційний код 38218746) заборгованість у розмірі 50178 (п'ятдесят тисяч сто сімдесят вісім) грн. 09 коп., 12608 (дванадцять тисячі шістсот вісім) грн. 93 коп. пені, 3% річних у розмірі 717 (сімсот сімнадцять) грн. 00 коп., 2495 (дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн. 02 коп. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 24.03.2016
Суддя Ю.М.Смирнова
Судове рішення № 56678267, Господарський суд м. Києва було прийнято 14.03.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/882/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: