Рішення № 56678237, 23.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2016Справа №910/32804/15

За позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен"до Приватного підприємства "Вояж"простягнення 128 708, 28 грн. Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Цибізова О.О. (за дов.);

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 23.03.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Приватного підприємства "Вояж" про стягнення заборгованості за договором оренди № 27-Упр (Ор)-10 від 11.05.2010 в сумі128708,28 грн., з яких: 116058,13 грн. основна заборгованість, 11452,83 грн. пеня, 1197,32 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 27-Упр (Ор)-10 від 11.05.2010.

Ухвалою суду від 30.12.2015 порушено провадження у справі № 910/32804/15, розгляд останньої призначено на 25.01.2016.

Ухвалою суду від 25.01.2016 розгляд справи відкладено на 15.02.2015.

12.02.2016 від відповідача надійшов відзив на позов в якому він заперечив проти позовних вимог з посиланням на відключення електроенергії. Відповідач стверджує, що належними доказами надання послуг з оренди нерухомого майна є акти надання послуг, яких позивачем не надано. Також відповідач стверджує, що орендодавцем майна є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а не позивач, враховуючи Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва, яке затверджене рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 № 34/91.

15.02.2016 в судовому засіданні оголошено перерву на 22.02.2016.

22.02.2016 в судовому засіданні оголошено перерву на 02.03.2016.

02.03.2016 в судовому засіданні оголошено перерву на 14.02.2016 та продовжено строки вирішення спору на п'ятнадцять днів.

З метою необхідності витребування додаткових доказів в порядку ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 14.03.2016 оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.03.2016.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 23.03.2016 позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 23.03.2016 від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, обґрунтовуючи тим, що позивач в односторонньому порядку відмовився від договору оренди та припинив надавати послуги з постачання електроенергії, в зв'язку з чим відсутній предмет спору.

В судове засідання 23.03.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі, в зв'язку з його не обґрунтованістю та наявністю предмету спору у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 23.04.2003 №98, закріплено на праві повного господарського відання основні засоби за Комунальним підприємством "Київський метрополітен" згідно із додатками 1-14.

11.05.2010 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (далі - позивач, орендодавець) та Приватним підприємством "Вояж" (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди №27-Упр(Ор)-10 (далі - договір). Договір погоджено з Управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Уиївської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець на підставі рішення Київради від 18.12.2008 № 860/860 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря), далі - об'єкт оренди, за адресою: станція метро "Харківська" (вестибюль №1), для торгівлі непродовольчими товарами.

Об'єктом оренди є частина вестибюлю (переходу) визачена відповідно до проектної документації, розробленої «ПП Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючи ми конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 38,7 кв.м, згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід»ємну частину цього договору. Вартість об'єкта оренди становить 176100,00 грн. без ПДВ (п.п.2.1, 2.2. договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що опис технічного стану об'єкта оренди та дата його передачі орендарю, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною Договору (додаток №1 до Договору). Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП «Київський метрополітен».

На виконання умов Договору, позивачем було передано відповідачу в оренду частину переходу станції метро "Харківська" (вестибюль № 1), загальною площею 38,7 кв.м., що підтверджується актом приймання передачі майна в оренду від 12.05.2010.

Строк дії договору оренди сторони визначили у п. 9.1 Договору, а саме - договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і, відповідно до рішення Київради від 18.12.2008 № 860/860, діє з 12.05.2010 до 10.05.2013.

Відповідно до п.п. 3.1.,3.2, 3.4 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Рішення Київради від 18.12.2008 №860/860 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91 та на дату підписання договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невідємною частиною цього договору становить: 191,3 грн. за 1 м. кв. орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на квітень 2010 року з урахуванням індексу інфляції за березень 2010 року, складає 7403, 54 грн. без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендною платою податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України.

Згідно п. 3.5 договору, орендна плата по договору проводиться орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем оплати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта орендодавцеві.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця. Додатком до договору №2 є розрахунок місячної плати по договору, згідно із яким вартість об'єкту оренди станом на 30.11.201 - 176100 грн. без ПДВ, оренда плата станом березень 2010 року 7337,50 грн., орендна ставка 50%, орендна плате за квітень 2010 року 8884,25 грн. з ПДВ.

За несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України, згідно п. 6.2 договору.

Відповідно до п. 4.14 договору, орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 10 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю. У разі невиконання пункту 4.14 в силу вступає рішення Київради. При цьому оплата по договору нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акту прийому-передачі.

Позивач повідомив суду, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 №910/20700/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016, виселено Приватне підприємство "Вояж" з орендованого майна, а саме: частина переходу загальною площею 38.7 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро "Харківська" (вестибюль № 1) та зобов'язано Приватне підприємство "Вояж" демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, що належать Приватному підприємству "Вояж" та знаходяться в частині переходу за адресою: м. Київ, станція метро "Харківська" (вестибюль № 1), загальною площею 38,7 кв.м.

Доказів повернення об'єкта оренди орендодавцеві сторони суду не надали.

Натомість відповідач подав касаційну скаргу на вказану постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016, що свідчить з інформації розміщеної в системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Однак, враховуючи положення ст. 105 ГПК України, постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Тому обставини встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 №910/20700/15 не потребують повторного доведення в силу положень ст. 35 ГПК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 №910/20700/15, та постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 встановлено, що договір №27-Упр(Ор)-10 від 11.05.2010 припинив свою дію у зв'язку зі спливом строку на який його було укладено. Також судовими рішеннями встановлено, що Позивач листом від 15.05.2013 № 11-03/377 своєчасно повідомляв Відповідача про те, що Договір продовжуватись не буде та про необхідність звільнити орендоване майно, та що на час звернення Позивача з позовом до суду Договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Судовими рішеннями встановлений факт невиконання Відповідачем п.п. 8.5.6 та 4.14 договору оренди щодо обов'язку звільнити орендоване майно.

Пунктом 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що відповідач користується орендованим приміщенням, згідно акту приймання-передачі об'єкт оренди не передав, орендні платежі не сплачує, в зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу за період з 10.04.2015 (у позовній заяві помилково зазначений 2010 рік) по 15.11.2015 заборгованість по орендній платі в сумі 116 058,13 грн. за користування об'єктом оренди.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про оренду державного і комунального майна").

Частиною 2 ст. 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що договір діє до 10.05.2013, проте відповідач не повернув орендоване майно та безпідставно користувався ним, тому позивач правомірно нарахував йому 116 058,13 грн. плати за фактичне користування приміщенням.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними доказами надання послуг з оренди нерухомого майна, зокрема, не надано акти надання послуг. Крім того, відповідач посилається на те, що КП "Київський метрополітен" не є орендодавцем цього майна. Враховуючи рішення постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 31.10.2013 № 08/283-1239 було погоджено питання щодо продовження строку дії зазначеного договору. Таким чином, на думку відповідача, договір оренди взагалі мав укладатися між ним та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Також відповідач зазначив, що позивач безпідставно з 01.04.2015 відключив електроенергію відповідачу.

Господарський суд не приймає доводи відповідача, оскільки відповідно до п. 2.4. договору оренди № 27-Упр(Ор)-10 від 11.05.2010, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен".

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно ст. 1 ЗУ "Про місцеве самоврядування", право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Пунктом 5.2. Статуту КП "Київський метрополітен" передбачено, що майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання.

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника (ст. 136 Господарського кодексу України).

Предметом діяльності КП "Київський метрополітен" у відповідності до п. 3.2. Статуту КП "Київський метрополітен" є, в тому числі, надання в оренду приміщень, обладнання іншим підприємствам та установам.

Щодо факту відключення електричної енергії позивачем відповідачу, то господарський суд не приймає до уваги дану обставину, оскільки вона не відноситься до предмету позову в даній справі.

Умовами договору оренди не було передбачено складання актів надання послуг, про які зазначає відповідач у відзиві.

При цьому, відповідач не заперечує факт несплати орендних платежів, та вважає, що в нього відсутній обов'язок щодо їх сплати. В обгрунтування своїх заперечень, посилається на рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №34/6250, оскільки воно втратило чинність згідно з рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, яким затверджено Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва згідно з яким орендодавцями є: Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) - щодо цілісних майнових комплексів комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), а також нерухомого майна, що передається в оренду районним в місті Києві державним адміністраціям.

Районні в місті Києві державні адміністрації - щодо нерухомого майна, яке передане їм до сфери управління.

Комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва (далі - підприємства) - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання або оперативного управління.

Структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - щодо майна, закріпленого за ними на праві оперативного управління та майна підпорядкованих їм підприємств для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на термін, що не перевищує 5 календарних днів, а також щодо майна, яке передається суб'єктам виборчого процесу з метою проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії.

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - щодо нерухомого майна, яке передається в оренду Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Позивачем на підставі п. 6.2. договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 11452,83 грн. за період з 11.04.2015 - 15.11.2015.

Однак, з огляду на те, що договір діє до 10.05.2013 підстава для нарахування пені за період з 11.04.2015 по 15.11.2015 з посиланням на умови договору відсутні, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд перевірив розрахунок 3 % річних та встановив, що він проведений позивачем без урахування положень ч. 5 ст. 254 ЦК України.

Таким чином, за перерахунком суду 3 % річних підлягають задоволенню у розмірі 1 193, 15 грн.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: сума основного боргу у розмірі 116 058,13 грн., 3 % річних - 1 193,15 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на стороні пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Вояж" (02068, м. Київ, вулиця Ревуцького, будинок 12А, код 23730362) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" ( 03055, місто Київ, проспект Перемоги, 358, код 03328913) суму основного боргу у розмірі 116 058,13 грн. (сто шістнадцять тисяч п'ятдесят вісім гривень 13 коп.), 3 % річних - 1 193, 15 грн. (одна тисяча сто дев'яносто три гривні 15 коп.) та 1 758, 77 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім гривень 77 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.03.2016

Суддя І.В.Усатенко