Ухвала суду № 56677563, 21.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 березня 2016 року Справа № 915/246/15 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області на постановувід 13.07.2015Одеського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Миколаївської області №915/246/15за позовомУправління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області до Дитячого туберкульозного санаторію "Дубки"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОСОБА_4 ОСОБА_5простягнення 51418,88грн,ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

01.09.2015 набрав чинності Закон України № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що розрахунок судового збору за подання касаційної скарги повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі касаційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є вимога майнового характеру - стягнення суми у розмірі 51418,88грн, відтак судовий збір має бути сплачений в сумі 2192,40грн.

В порушення вимог процесуальної норми до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору. Натомість Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що бюджет УПФУ в Жовтневому районі Миколаївської області на 2016 ще не затверджено таким чином, кошти на сплату судового збору відсутні.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень наведеної норми питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Обмежене фінансування бюджетної установи або відсутність фінансування щодо витрат зі сплати судового збору не є підставою для звільнення від його сплати, зважаючи на приписи статті 129 Конституції України, якою визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим у п.2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обов'язку щодо фінансування відповідних державних органів само по собі не може бути підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору.

Відтак клопотання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Зазначене є підставою для повернення скарги без розгляду відповідно до пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки касаційна скарга не приймається до касаційного провадження, клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку не розглядається.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 у справі №915/246/15 Господарського суду Миколаївської області повернути скаржнику, а справу - до Господарського суду Миколаївської області.

Судді К.В.Грейц

С.В.Бакуліна

О.І.Поляк