Ухвала суду № 56676731, 02.03.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Панталієнка П.В., -розглянувши заяву державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 лютого 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Петрол» до ДПІ про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 лютого 2016 року відмовив у задоволенні клопотання ДПІ про звільнення від сплати судового збору.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ подало до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбаченої пунктом 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), статті 88 КАС. На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 10 березня, 2 листопада 2015 року (справи № К/800/4455/15, К/800/46181/15 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша).

У розумінні пункту 1 частини першої статті 237 КАС ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

За частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI та частиною першою статті 88 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити від сплати судового збору.

Зі змісту оскарженого рішення видно, що суд касаційної інстанції, посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484 VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», вказав на те, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. У рішеннях, наданих для порівняння, суд за підстав, наведених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, звільнив від його сплати, керуючись при цьому мотивами, які визнав достатніми для такого рішення.

Зі сказаного висновується, що суди не тлумачили зміст зазначеної норми закону, а застосовували її залежно від фактичних обставин кожної із справ.

Потрібно також зазначити, що обґрунтування заяви, характер вимог, вид та правова природа оскарженого і порівнюваних рішень не вказують на наявність ознак (проявів) неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального чи процесуального права у подібних правовідносинах.

Отже, заява не містить законних підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Петрол» до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 лютого 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

П.В. Панталієнко