Рішення № 5667564, 04.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/19004.06.09 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого малого підприємства “ Антарія ”

До Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

Про стягнення 14344, 00 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача Семенець П. Г. предст.

від відповідача ОСОБА_1

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 14344, 00 грн.

Представник відповідача у судове засідання зявився, але відзив на позовну заяву суду не надав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю Науково виробничого підприємства “ Антарія ” ( позивачем ) та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( відповідачем ) був укладений усний договір поставки товару.

Товар ( насіння овочевих культур ) на загальну суму 17763, 40 грн. був отриманий відповідачем в повному обсязі, про що свідчить підпис представника відповідача на накладній № А 00000385 від 20.04.2006 р., а також на довіреності серія ГАН № 024798 від 20.04.2006 р.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст. 692 ). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ).

Разом з тим, відповідач в порушення вимог ст. 655 ЦК України та ст. 692 ЦК України з позивачем за отриманий товар розрахувався лише частково в сумі 8663, 70 грн.

21.10.2008 р. з метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію № 62 з вимогою погасити заборгованість в сумі 9 099, 70 грн., але відповідач відповідь на зазначену претензію позивачу не направив і борг не сплатив.

На день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 9099, 70 грн.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 683, 00 грн. та збитки від інфляції в розмірі 4562, 00 грн., а всього 14344 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк ( термін ) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі основного боргу в розмірі 9099, 70 грн., а в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 683, 00 грн. та збитків від інфляції в розмірі 4562 грн. суд відмовляє, оскільки позивач безпідставно нарахував відповідачу зазначені штрафні санкції, так як заборгованість у відповідача перед позивачем виникла після семи днів з дати отримання претензії, а тому позивач мав право нарахувати штрафні санкції лише з восьмого дня після отримання останнім претензії.

Натомість позивачем штрафні санкції були нараховані до отримання відповідачем претензії, тобто з 22.04.2006 р. по 21.10.2008 р., хоча претензія відповідачу в порядку ст. 530 ЦК України була направлена лише 26.11.2008 р.

Відповідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково виробничого малого підприємства “ Антарія ” ( 08162, Київська обл., Києво Святошинській р н, вул. Машинобудівників, 2-б, код 13722568 ) 9099 ( девять тисяч девяносто девять ) грн. 70 коп. боргу, 91 ( девяносто одну ) грн. 34 коп. державного мита та 74 ( сімдесят чотири ) грн. 85 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук