Ухвала суду № 56675159, 22.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2016 рокусправа № 808/7605/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 р. по справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в особі державного виконавця Зюбрицького А.В., третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії , -

в с т а н о в и в:

У вересні 2015 року Головне управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області звернулося до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. від 07.09.2015 про сплату заборгованості у сумі 3824,73 грн. та зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 47766294 за виконавчим документом від 04.06.2015 у зв'язку з повним фактичним виконанням.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 р. у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Запорізьким окружним адміністративним судом по справі № 808/6080/14 було винесено постанову від 03.11.2014 року, якою зобов'язано ГУ Міндоходів у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового утримання (4 124,39 грн.), що складає 2 062 ,20 грн. за кожний з 10 повних календарних років служби в органах внутрішніх справ УМВС України в Запорізькій області за період з 14.08.1996 по 15.05.2007, а всього в сумі 20 622 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 року зазначена постанова залишена без змін.

На виконання зазначеного судового рішення ОСОБА_1 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Запорізькій області платіжним дорученням № 321 від 09.04.2015 було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні ОСОБА_1 у сумі 16 797,27 грн., платіжними дорученнями № 319 та 320 від 09.04.2015. При цьому, при виплаті суми одноразової грошової допомоги при звільненні Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Запорізькій області було утримано та перераховано до державного бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 3 515,40 грн. та військовий збір у розмірі 309,33 грн.

За заявою стягувача ОСОБА_1 від 05.06.2015 про примусове виконання виконавчого листа № 808/6080/14, виданого 04.06.2015, 05.06.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицьким А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 447766294 про примусове виконання виконавчого листа № 808/6080/14, виданого 04.06.2015.

Залишок заборгованості на користь стягувача складає 3 824,73 грн.

У зв'язку з несплатою позивачем залишку заборгованості, державний виконавець Зюбрицький А.В. 12.06.2015 року виніс вимогу, якою зобов'язав Головне управління Міндоходів у Запорізькій області виконати судове рішення в повному обсязі.

Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Запорізькій області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було надано заяву, в якій позивач зазначає про правомірність утримання та перерахування на користь бюджету із заборгованості по виплатам на користь ОСОБА_1 податків з ПДФО і військового збору у сумі 3 824,73 грн. та просить відповідача закінчити виконавче провадження у зв'язку з його повним виконанням.

Державним виконавцем Зюбрицьким А.В.07.09.2015 року повторно було винесено вимогу про негайне виконання рішення суду за виконавчим документом в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з неправомірності утримання Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Запорізькій області податку з доходів фізичних осіб та військового збору при здійснені на виконання судового рішення нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Матеріали справи та встановлені судом першої інстанції обставини свідчать, що фактично предметом розгляду в даній справі є правомірність утримання позивачем податку з доходів фізичних осіб та військового збору при виплаті одноразової допомоги при звільненні на виконання рішення суду, що стало підставою для винесення державним виконавцем оскаржуваної вимоги про сплату заборгованості, яка складається з утриманих сум.

Так, згідно викладених вище встановлених судом першої інстанції обставин справи, ОСОБА_1 на виконання рішення суду було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, при виплаті якої було утримано податок з доходів фізичних осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок), пунктом 2 якого передбачено компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, МНС, податкової міліції, Держтехногенбезпеки.

Згідно пункту 3 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами) що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до пункту 4 Порядку виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5 Порядку).

Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Тобто, така компенсація здійснюється у розмірі фактично сплаченого податку на доходи фізичних осіб, що утримується з доходів такої категорії громадян, та в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених основними розпорядниками коштів у Державному бюджеті України.

За таких обставин, при виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні сума податку з доходів фізичних осіб мала бути спрямована виключно на виплату компенсації втрат доходів.

Також, судом першої інстанції обґрунтовано не прийняті доводи позивача, що ОСОБА_1 на час нарахування та виплати не мав статусу особи начальницького складу податкової поліції, оскільки розрахунок по всім виплатам з ОСОБА_1 повинен був бути здійснений в повному обсязі на день звільнення.

Так само, з огляду на те, що виплата одноразової допомоги при звільненні мала бути здійснена на день звільнення, судом першої інстанції вірно не прийняті доводи щодо необхідності утримання військового збору, оскільки утримання останнього було введено після звільнення ОСОБА_1

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності вимоги державного виконавця про виплату ОСОБА_1 позивачем суми утриманого податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 24.03.2016 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Т.С. Прокопчук