Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2016 р. Справа № 805/251/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»
до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2016 року № 0000012203/1045
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2016 року № 0000012200 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2016 року № 0000012203/1045.
Позивач зазначає про необґрунтованість висновків податкового органу про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабтранс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехексперт», зазначаючи про наявність всіх документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту. 25 лютого 2016 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначає про відповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, вважає відсутнім підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабтранс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехексперт». 25 лютого 2016 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 34657789, що підтверджується свідоцтвом від 18 жовтня 2006 року № 608063, зареєстрований як платник податку на додану вартість з 17 листопада 2006 року, про що свідчить витяг з Реєстру платників податку на додану вартість № 1505154500302.
З 23 по 29 грудня 2015 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань підтвердження фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабтранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехексперт» за період з 1 травня 2015 року по 31 травня 2015 року, за результатами якої було складено акт від 30 грудня 2015 року № 164/05-15-22-03-34657789 (надалі - акт перевірки).
За результатами перевірки (висновок акту стор. 24) відповідачем встановлено порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188 пункту 185.1 статті 185, пункту 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.
За висновками акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рiшення від 25 січня 2016 року № 0000012203/1045, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 130165 грн., у тому числі за травень 2015 року у розмірі 130165 грн. за порушення вимог підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188 пункту 185.1 статті 185, пункту 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що 21 квітня 2015 року між позивачем як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехексперт» як підрядником був укладений договір підряду № 32К відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати по дорученню замовника роботи по експертному обстеженню та позачерговому технічному огляду об'єктів котлонагляду, а саме сепаратор постійної продувки № 2 рег. № 62638, підігрів низького тиску № 2 турбогенератора № 4, деаератора № 5 рег. № 16638 на суму разом з ПДВ 49848 грн. 20 коп., а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання умов договору був складений акт приймання-виконання робіт на суму 49848 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 8308 грн. 03 коп. та позивачем отримана податкова накладна від 25 травня 2015 року № 45 на суму 49848 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 8308 грн. 03 коп. Розрахунок за отримані послуги були здійснені у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 26 травня 2015 року № 3407 на суму 49848 грн. 20 коп. Зміст укладеної угоди узгоджується з видами господарської діяльності, які веде позивач, а саме виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та Статутом позивача.
Судом також встановлено, що 21 квітня 2015 року між позивачем як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехексперт» як підрядником був укладений договір підряду № 33К відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати по дорученню замовника роботи по контролю металу головного паропроводу та підігрівів високого тиску № 5, 6, 7 турбогенератора № 3 на суму з урахуванням ПДВ 75581 грн. 58 коп., а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання умов договору був складений акт приймання-виконання робіт на суму 75581 грн. 58 коп., у тому числі ПДВ на суму 12596 грн. 93 коп. та позивачем отримана податкова накладна від 25 травня 2015 року № 45 на суму 75581 грн. 58 коп., у тому числі ПДВ на суму 12596 грн. 93 коп. Розрахунок за отримані послуги були здійснені у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 26 травня 2015 року № 3408 на суму 75581 грн. 58 коп. Зміст укладеної угоди також узгоджується з видами господарської діяльності, які веде позивач, а саме виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехексперт» має діючий дозвіл на виконання технічних оглядів № 260.15.30 та довіз на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки.
18 грудня 2014 року між позивачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабтранс», як постачальником був укладений договір поставки № 18/12-14, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю вугілля марки АШ (0-6 мм) збагачене, а покупець зобов'язується прийняти зазначене вугілля та оплатити його вартість. На виконання умов договору, після виконання робіт між сторонами був складений акт приймання-передачі від 8 травня 2015 року № 3, а також позивачем була отримана податкова накладна від 8 травня 2015 року № 6 на суму 655557 грн. 62 коп., у тому числі ПДВ на суму 109259 грн. 60 коп. Розрахунок за отримані послуги були здійснені у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 27 травня 2015 року № 3429 на суму 655557 грн. 62 коп. Зміст укладеної угоди також узгоджується з видами господарської діяльності, які веде позивач, а саме виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. Перевезення вугілля підтверджується залізничною накладною. Між позивачем та ТОВ «Краматорський ферросплавний завод» був укладений договір від 5 жовтня 2011 року № 284/04-11 на виділення у платне користування залізничних під'їзних шляхів для приймально-здавальних операцій з вагонами. Позивач має склад для розвантаження та зберігання вугілля, що підтверджується й актом перевірки відповідача.
Використання отриманих позивачем товару та робіт підтверджується також актом про списання та залишки палива від 31 травня 2015 року, картка складського обліку матеріалів, здавальний акт від 8 травня 2015 року № 37, акт надання послуг від 31 травня 2015 року № 205, інвентарні картки обліку основних засобів на обладнання позивача, висновки експертизи, технічний звіт, витяги з паспортів.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996). Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Долучені до матеріалів справи податкові накладні підтверджують право позивача та правильність формування ним податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що висновки про відсутність реального характеру правочинів податковий орган ґрунтує тільки на аналізі даних податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтранс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехексперт». Суд також зазначає, що податковими органами взагалі не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій.
Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-ІV, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням в розумінні статті 70 КАС України у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані у якості платника податку на додану вартість та знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству, відповідачем не наведено. Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов'язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем). Суд зазначає, що висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами.
Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 86 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір згідно платіжного доручення від 1 лютого 2016 року № 499 у сумі 1952 грн. 47 коп.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2016 року № 0000012203/1045 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 25 січня 2016 року № 0000012203/1045, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 130165 грн.
Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1952 грн. 47 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 23 березня 2016 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Смагар С.В.
Судове рішення № 56674802, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 23.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/251/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: