Ухвала суду № 56674691, 23.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/1812/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна» до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна» звернулося із адміністративним позовом до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2015 року №0001611500, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 7 003 114, 50 грн., з яких за основним платежем на 4 668 743, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2 334 371, 50 грн.

21.07.2015 року представником позивача подана заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить скасувати податкове повідомлення рішення №0002241500 від 08.07.2015 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 26 098 216,00 грн. та податкове повідомлення - рішення №0002231500 від 08.07.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 9 471 303,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали протиправні висновки відповідача стосовно неправомірного формування рядка 20.2 розділу ІІІ податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року. Між тим, такі висновки суперечать Податковому кодексу України, оскільки згідно пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України використання від'ємного значення з ПДВ здійснюється згідно заяви за вибором платника податку або для визначення бюджетного відшкодування, або для визначення розміру сум податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні. При подачі декларації з ПДВ за березень 2015 року у поданій заяві підприємство виявило бажання від'ємне значення з ПДВ направити для збільшення розміру сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, тобто, у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, що повністю узгоджується як з нормами Податкового кодексу України, так і з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, вказавши на те, що належні до сплати податкові зобов'язання з ПДВ можуть бути зменшені лише на від'ємне значення з ПДВ, що утворилось за підсумками декларування ПДВ за січень 2015 року. Решта від'ємного значення з ПДВ (попередніх податкових періодів) може бути використана при обчислені належних до сплати сум ПДВ лише після визначення напрямку їх використання згідно пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України шляхом надання відповідної заяви. Використання від'ємного значення з ПДВ попередніх податкових періодів можливе у наступному після подачі заяві у податковому періоді. Просили відмовити в задоволенні позову.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року задоволено позов. Скасовано податкове повідомлення-рішення Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області від 28.05.2015 року №0001611500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 003 114,50 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 4 668 743,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 2 334 371,50 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області від 08.07.2015 року №0002231500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9 471 303,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 6 314 202,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3 157 101,00 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області від 08.07.2015 року №0002241500, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26 098 216,000 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна» (код ЄДРПОУ 36293952) судовий збір в сумі 482, 70 грн. (Чотириста вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Скадовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області звернулася до суду з апеляційною скаргою. Апелянт просить постанову суду від 17.09.2015 року скасувати в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за березень 2015 року, за результатами якої складено акт від 08.05.2015 року №97/15/36293952.

У висновках акту перевірки зазначено, що за результатами перевірки встановлено порушення п.п. «а» п.33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та підпункту 8 пункту 5 розділу V Порядку № 966 ТОВ позивачем неправомірно сформовано рядок 20.2 розділу ІІІ податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року та графа 7 таблиці 1 Додатку 2 у розмірі 37 081 161, 00 грн. Дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за березень 2015 року.

Апелянт обґрунтовує свої висновки про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2015 року тим, що позивачем неправомірно зменшено обчислену за підсумками березня 2015 року належну до сплати суму ПДВ на частину залишку від'ємного значення податкових зобов'язань попередніх податкових періодів, яка була задекларована платником податку станом на 01.01.2015 р. Відповідач вважає, що вказаний залишок від'ємного значення, у зв'язку із введенням у дію електронного адміністрування ПДВ, може бути використаний у наступному, після подачі заяви, податковому періоді.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2015 року №0001611500, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 7 003 114, 50 грн., з яких за основним платежем на 4668743, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2 334 371,50 грн.

Крім того, 15 червня 2015 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Віндкрафт Україна» за квітень 2015 року, за результатами якої складено акт №130/15/36293952.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення п.п. «а» п.33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, ст. 200 п.200.1, п.200.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, підпункту 8 пункту 5 розділу V Порядку № 966 ТОВ «Віндкрафт Україна» неправомірно сформовано рядок 20.1 розділу ІІІ податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року у розмірі 32 412 418, 00 грн. та не подано Додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 р.

Дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за квітень 2015 року та завищення суми від'ємного значення, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (періоду). Висновки апелянта щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2015 року ґрунтуються на тому, що позивачем неправомірно зменшено обчислену за підсумками квітень 2015 року належну до сплати суму ПДВ на частину залишку від'ємного значення податкових зобов'язань попередніх податкових періодів, яка була задекларована платником податку станом на 01.01.2015 р. Відповідач вважає, що вказаний залишок від'ємного значення, у зв'язку із введенням у дію електронного адміністрування ПДВ, може бути використаний у наступному, після подачі заяви, податковому періоді.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 08.07.2015 року №0002231500, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 9 471 303,00 грн., з яких за основним платежем на 6 314 202,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 3 157 101, 50 грн.; від 08.07.2015 року №0002241500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26 098 216,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено загальний порядок визначення та використання від'ємного значення з податку на додану вартість, який полягає у автоматичному направлені такого від'ємного значення попередніх періодів у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, які підлягають сплаті за результатами поточного декларування з ПДВ.

Вирішуючи справу колегія суддів виходить з того, що ст. 200 ПК України передбачено автоматичне перенесення від'ємного значення з ПДВ до декларацій з ПДВ наступних податкових періодів, що в свою чергу передбачає автоматичне врахування цього значення при складанні декларації на потреби, визначені платником податку. Важливим у даному питанні є наявність заяви платника з визначеним напрямком використання від'ємного значення, складеної не пізніше дати складання декларації з ПДВ, у якому це від'ємне значення мало бути використаним.

Колегією суддів встановлено, що суми від'ємного значення податку на додану вартість, задекларовані позивачем в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року склали загалом 37081161, 00 грн., які виникли згідно декларації з ПДВ за листопад 2014 року - 26965156, 11 грн.; за грудень 2014 року - 1326000, 00 грн.; за січень 2014 року - 8043124, 00 грн.; за лютий 2014 року - 679011, 00 грн.; за березень 2014 року - 67870, 00 грн.

Пунктом 5 розділу ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 (далі - Порядок), визначено, що в таблиці 1 (Д2) (додаток 2) зазначаються: у графах 2 - 6 (Д2) (додаток 2) за лютий 2015 року (1 квартал 2015 року) суми залишку від'ємного значення податку попередніх податкових періодів станом на початок поточного звітного періоду в розрізі виду такого від'ємного значення. Зокрема, у графі 4 - суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів), які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року.

у графі 6 (Д2) (додаток 2) наступних звітних (податкових) періодів зазначаються дані графи 14 (Д2) (додаток 2) за попередній звітний (податковий) період);

значення рядка «Усього, в т. ч.:» переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду;

у графі 13 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 таблиці 2 (Д2) (додаток 2);

у графі 14 сума залишку непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду.

Значення рядка «Усього, в т. ч.: графи 14 переноситься до рядка 31 декларації».

З дотриманням вищезазначених вимог позивачем складено та подано до відповідача до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року (з урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що подано у відповідності до абз. 4 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України) «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 року (Д2)» в якому підприємством заповнено заяву та таблицю 1 наступного змісту: відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України просимо згідно з підпунктом «а» на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 37081161, 00 грн.) збільшити розмір суми податку, на яку матимемо право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначену згідно з пунктом 201.3 статті 201 розділу V Податкового кодексу України».

Відповідно до п.5 розділу ІХ Порядку у графі 4 таблиці 1 (Д2) відображено суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року в розмірі 37081161 грн. Така ж сума зазначена у графі 6 цієї таблиці.

Крім того, позивачем складено та подано до податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 року (Д2)», в якому підприємством заповнено заяву та таблиці 1 наступного змісту: відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України просимо згідно з підпунктом «а» на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 37 081 161, 00 грн. збільшити розмір суми податку, на яку матимемо право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідну з пунктом 201.3 ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно із п.5 розділу ІХ Порядку значення рядка «Усього, в т. ч.:» графи 7 таблиці 1 (Д2) (додаток 2) позивачем перенесено до рядків 20.2 та 27 декларації за березень 2015 року в сумі 37081161, 00 грн.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач неправомірно позбавив позивача можливості використати від'ємне значення з ПДВ у рахунок погашення поточних податкових зобов'язань, у зв'язку з чим протиправно нарахував позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 28.05.2015 року №0001611500, від 08.07.2015 року №0002231500 №0002241500 прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень свою позицію не доказав та не обґрунтував.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.

Згідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

01 вересня 2015 року набрали законної сили зміни до Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких за подачу апеляційної скарги на постанову судовий збір сплачується в розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при подачі адміністративного позову.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року апелянту відстрочена сплата судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року до ухвалення судового рішення у справі, а за результатами розгляду справи апеляційна скарга залишена без задоволення, судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 5359,20 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року без змін.

Стягнути зі Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області судовий збір за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду в розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп. на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 24.03.2016 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вепрбицька

Суддя: А.В. Крусян