Рішення № 5667444, 28.05.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2009 р. Справа № 11/1139

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі Захаровій А.Г., за участю представників сторін: позивача Дудник К.Ф., Леончик О.Т. за дорученнями, відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Черкаської обласної організації профспілки працівників державних установ до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення 13703 грн. 50 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача коштів в розмірі 13703 грн. 50 коп. з урахуванням інфляційних, річних та моральної шкоди. Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач тривалий час не виконував взятих на себе зобовязань за договором купівлі-продажу, щодо передачі позивачу запасних частин. За таких обставин позивач втратив інтерес до виконання цього зобовязання відповідача, а тому він від нього відмовився та вимагає повернення сплачених за договором коштів.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених у ньому.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подавав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

Сторонами було укладено в усній формі договір купівлі-продажу запасних частин до автобуса, на виконання умов якого позивач перерахував на банківський рахунок відповідача 20760 грн. 91 коп., що підтверджується рахунком №000008 від 08.02.2008 р., платіжним дорученням №30 від 08.02.2008р., рахунком №000010 від 13.02.2008 р., платіжним дорученням №40 від 19.02.2008 р., рахунком №000029 від 20.06.2008 року, платіжним дорученням №194 від 23.06.2008 р.

На виконання умов вищевказаного договору купівлі-продажу укладеного сторонами в усній формі, відповідач передав позивачу запасні частини та мастила для автобуса на загальну суму 12605 грн., що підтверджується видатковою накладною №ЛАВ-000010 від 21.11.2008 р. Решту запасних частин відповідач позивачу не передав.

Оскільки у звязку з тривалим невиконання відповідачем зобовязання щодо надання запасних частин та мастила для автобуса позивач втратив інтерес до нього, то він направив на адресу відповідача лист-вимогу № 51 від 07.05.2009 року про повернення коштів.

Однак відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, в результаті чого заборгував позивачу 8155 грн. 91 коп.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 611, 639 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати:

-з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобовязання між сторонами виникли з моменту укладення в усній формі договору купівлі-продажу. Свої зобовязання за укладеним сторонами в усній формі договором позивач виконав належним чином та перерахував на банківський рахунок відповідача 20760 грн. 91 коп.

Оскільки відповідач передав позивачу лише частину запасних частин та мастила та тривалий час не виконував свого зобовязання по передачі решти товару, то позивач вправі відмовитись від виконання цього зобовязання позивача та вимагати повернення сплачених відповідачу коштів.

Таким чином у відповідача виникло зобовязання щодо повернення коштів в сумі 8155,91 грн. на підставі вимоги позивача № 51 від 07.05.2009 року у семиденний строк.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних, річних та моральної шкоди то вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Зобовязання щодо повернення коштів позивачу у відповідача виникло на 7 день після отримання вимоги від 07.05. 2009 р. №51. Позивачем нарахування вказаних сум здійснено починаючи з моменту укладення договору, що не відповідає приписам Закону.

Вимога про стягнення моральної шкоди є не обґрунтованою, оскільки позивачем не названо доказів завдання йому такої шкоди, Ії обґрунтованого розрахунку та правового обґрунтування заявленої вимоги.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача коштів є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позову було сплачено державне мито лише з майнової вимоги в розмірі 137 грн. 04 коп.

За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.93р. №7-93 з позивача на користь державного бюджету необхідно достягнути державне мито з немайнової вимоги в розмірі 85 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь Черкаської обласної організації профспілки працівників державних установ, 18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 18, код ЄДРПОУ 02661065 8155 грн. 91 коп. боргу, 81 грн. 56 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Черкаської обласної організації профспілки працівників державних установ, 18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 18, код ЄДРПОУ 02661065 в доход державного бюджету на рахунок № 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, отримувач УДК в м. Черкаси, код 22809222, через ДПІ у м.Черкаси - 85 грн. 00 коп. державного мита.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань